Рабочая тетрадь для обучающихся 5 класса

Тема заняття: Значущі частини слова

Будова слова (морфеміка) — це:

— розділ науки про мову, який вивчає значущі частини (морфемний склад) слова, значення морфем, їх роль і місце в слові;

— система морфем мови (коренів, суфіксів, префіксів).

 Значущі частини слова — морфеми.

Більшість слів в українській мові складаються з двох і більше частин (морфем). Кожна морфема має своє значення.

Морфема — це найменша неподільна значуща частина. Вона виражає певне лексичне або граматичне значення й регулярно відтворюється зі своїм значенням у мовленні. Кожна морфема позначається своєю умовною позначкою.

Префікс — це частина слова, що стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм.

Суфікс — частина слова, що стоїть після кореня й служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм.

Закінчення — це змінна частина слова, яка стоїть найчастіше в кінці слова, указуючи на відношення з іншими словами в словосполученні та реченні.

Закінчення змінює лише форму слова, не змінюючи його лексичного значення.

Частину слова без закінчення називають основою.

   Нульове закінчення і відсутність закінчення

Слова бувають змінювані й незмінювані. Незмінювані слова закінчення не мають:метро, кіно, кафе. Нульове закінчення мають слова ліс, день, соняшник тощо.

   Морфемний словник

Морфемний словник — словник, що описує морфеми мови переважно шляхом виділення їх у складі слова.

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Послідовність розбору слова за будовою

1. Назвати аналізоване слово.

2. Змінюючи форму слова, знайти основу та закінчення,

3. Добираючи спільнокореневі слова, вичленувати корінь

4. Визначити префікс, суфікс.

Практичні завдання

1. Випишіть слова, у яких немає закінчення. У решті слів назвіть закінчення.

УВАГА! Слова, які відповідають на питання ЯК? ДЕ? КОЛИ? ЗВІДКИ?– не мають закінчення.

Горище, широко, мовний, пишу, взимку, блакитний, друг, міцно, наповнюють, підгір’я, високо, барвистий, книга, тихо, кіно, пальто.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Викресліть із групи слів «зайве», звертаючи увагу на закінчення.

Любов, правило, принцип, сніданок, ніч;

вчора, тихо, зустріч, далеко, назустріч;

кінь, кров, любов, бір, вранці;

особа, галявина, океан, слово, каченя.

3. Викресліть із групи зайве слово, яке не відноситься до спільнокореневих.

1. Будівля, будувати, будильник, будова, будинок.
2. Підводний, водолаз, підвода, водяний.
3. Гірський, міжгір’я, гора, погоріле, гірка.
4. Нічний, нічого, нічка, вночі, ночівля.

ПІДВО́ДА, и, жін. Запряжений кіньми або волами віз, візок, що використовується для перевезення вантажу, рідше — людей.

4. Гра «Назви одним словом»

Розберіть  слова за будовою.

 Найперша квітка, що зацвітає навесні.

____________________________________________________________

 Людина, яка любить доглядати за садом.

____________________________________________________________

       Лікарська рослина, яку прикладають до ранок.

      ____________________________________________________________

       Один з видів грибів, який росте переважно в березових лісах.

      ____________________________________________________________

5. Прочитайте текст. Недоречно вжиті в ньому слова замініть такими, що більше відповідають змісту.

Був легенький морозище. Світило тепленьке сонце. Раптом насунула величезна хмарка  і закрила півнеба. Подув сильний вітерець. Посипав густий лапатий сніжок.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Розберіть слова за будовою, використовуючи алгоритм розбору

Підводний, легенький, парубок, хмаринка, стілець.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Дайте відповідь на запитання і накресліть кросворд

1.Значуща частина слова, яка змінюється

 2.Частина слова без закінчення

 3.Значуща частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення нових слів.

 4.Закінчення, що не виражене звуком і не позначене буквою називається…

 5.Головна значуща частина слова, яка спільна для всіх спільнокореневих слів і виражає їхнє лексичне значення називається...

6. Значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів

Тема заняття: Питомі й іншомовні слова

Правила написання український та іншомовних слів часто бувають зовсім різними. Тому для правопису важливо вміти розрізняти їх.

1. Майже всі слова, які починаються на А, Е, і більшість на І – іншомовного походження: абажур, абрикос, абсолютний, автомобіль; евкаліпт, екзотичний, електрика; ідея, інструмент, історія.
2. В іншомовних словах бувають збіги голосних: біолог, буржуазія, віртуоз, океан, поет.

В українській мові збіги голосних бувають лише  на межі префікса і кореня: виорати, приозерний, наодинці. Таких слів небагато.

3. Іншомовним словам властиві важкі для вимови збіги приголосних: абстрактний, демонстрант, матч, пюпітр, тембр, шифр.
4. Іншомовного походження всі слова, які мають звук [ф]: фабрика, фігура, сифон, торф (за винятком 3 слів: Фастів, форкати (видавати глухий звук), фе).
5. В іншомовних словах не чергуються о, е з і та нема випадних о, е:бетон- бетону (українське: дзвін - дзвону), камін – каміна ( українське: камінь - каменя). Але є українські слова, в яких голосні не чергуються і не випадають: тінь – тіні, ліс – лісу, берег – берега.
6. В іншомовних словах префікси відрізняються від українських: а-симіляція, ім-порт, ін-дуктив-ний, демонстр-ація, де-дуктивний.
7. Частини іншомовних слів з кінцевим голосним не відмінюється: амплуа, кіно, метро, рагу, радіо, шосе.

Запозичений іменник ПАЛЬТО в українській мові відмінюється: на пальті, пальтом.

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

В іншомовних словах є ознаки різних мов світу: латинської. Грецької, французької, німецької та іншх.

Якщо зібрати всі ці ознаки в одному слові, то вийде слово АЕРОФІЛЬТР. Воно починається на а, є збіг голосних ае, є важкий для вимови збіг приголосних льтр, є звук [ф]; нема випадного е , звук [і] не чергується з[о] або[е], багатоскладовий корінь.

ТРЕБА ЗАПАМ’ЯТАТИ!

И, і в словах іншомовного походження.

Так званим «правилом дев’ятки» (дев’ять букв, «дев’ятку», можна запам’ятати, вивчивши таке речення: Де ти з’їси цю чашу жиру?) керуємося, коли треба написати слово іншомовного походження з буквами и та і.

У загальних назвах пишемо и:

— після дев’яти букв: д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р. Увага! За буквою и має стояти буква, що позначає приголосний (крім й), наприклад: директор, оптика, ритм, синоптик,шифр;

— у географічних назвах з кінцевим -ида, -ика: Атлантида, Корсика, Мексика;

— у географічних назвах після приголосних ж, ч, ш, щ, дж, ц: Алжир, Вашингтон,Чикаго;

— у географічних назвах зі звукосполученням -ри- перед приголосним (крім й): Рим,Париж, але: Ріо-де-Жанейро.

У деяких інших географічних назвах після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аддис-Абеба, Бразилія, Єгипет, Палестина, Сирія,Сицилія, Тибет, у похідних від них тощо.

Букву і в загальних назвах пишемо:

— на початку слова: інженер, історія;

— перед голосними та й: зодіак, ієрогліф;

— після букв, що не входять у «дев’ятку»: епізод, мінімум.

  Подвоєння букв в іншомовних словах.

У загальних назвах іншомовного походження приголосні (на відміну від російської мови) звичайно не подвоюються: грип, алея, піца. Подвоєння зберігається лише в деяких загальних назвах, а саме: тонна, ванна, бонна, нетто, брутто тощо.

Подвоєний приголосний при збігу однакових приголосних префікса та кореня маємо тільки тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація).

Подвоєні приголосні зберігаються у власних іншомовних назвах та похідних від них словах: Роттердам, роттердамець; Шиллер, шиллерівський.

  Ознайомлення зі словником іншомовних слів.

Написання слів іншомовного походження доцільно перевіряти за словником іншомовних слів.

Практичні завдання

1. Вставте пропущені и та і, запишіть слова у два стовпчики: I — зі вставленою і; II — зі вставленою и.

Сп..дометр, бенз..н, реж..м, оф..цер, еруд..т, лог..ка, операц..я, дев..з, хр..зантема, нарц..с, к..но, ярл..к, адм..рал.

ПІДКАЗКА: Із початкових букв записаних слів повинні складатися два слова, якими закінчується прислів’я: «Краще гірка правда, ніж… (солодка брехня)».

2. Перепишіть речення, вибираючи потрібну літеру.

Чудова країна (І,И)талія і мова, як наша, гучна! (М. Гурець) Повне застиглих пісень мовчить п(і,и)ан(і,и)но. (М. Рильський) Дерево — ун(і,и)кальне творіння природи, воно має свою б(і,и)ографію і географію. (За А. Чалою) Далеко, на самому крайнебі, паслися ант(і,и)лопи. (О. Гончар) В(і,и)флієм — місто в Палест(і,и)ні. (З енциклопедії)

3. Запишіть слова іншомовного походження у два стовпчики: I — з апострофом; II — з м’яким знаком.

Ін?єкція, П?єр, канн?йон, бракон?єр, монпанс?є, порт?є, ател?є, Кордил?єри, миш?як, біл?ярд, В?єтнам, лос?йон, булл?дог, п?єдестал, Мол?єр, комп?ютер, прем?єр, Він?ї (французький поет)

Самоперевірка

Ін’єкція, П’єр, каньйон, браконьєр, монпансьє, портьє, ательє, Кордильєри, миш’як, більярд, В’єтнам, лосьйон, бульдог, п’єдестал, Мольєр, комп’ютер, прем’єр, Віньї.

4. Вставити, де потрібно, букви, слова з подвоєнням і без нього.

Ніц?а, піц?а, кор?еспондент, папарац?і, новел?а, каравел?а, Міс?урі, кілограм?, ман?а, баронес?а, ван?а, марок?анець, пас?ажир, андор?ський, мас?аж, трас?а, барок?о, інтермец?о, компрес?, агрес?ор, Яс?и, пан?о, аф?ікс, ак?омпанемент, баркарол?а, лібрет?о, Пікас?о, бестсел?ер, пен?і, Джон?і, Бет?і, Віл?і, Ан?ет.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема заняття: Правила переносу частин слова

Склад — це частина слова, яку вимовляємо одним поштовхом видихуваного повітря. У слові стільки складів, скільки в ньому голосних звуків. Склад утворюється тільки з голосного звука або поєднанням голосного з одним або кількома приголосними.

За кількістю складів слова бувають 

односкладові -яр

 двоскладові – я-вір

 багатоскладові -  я-ру-га.

Склад, що закінчується голосним звуком, називається відкритим.

Наприклад: ме-ло-ді-я.

 Склад, що закінчується приголосним звуком, називається закритим. Наприклад:аб-зац.

Правила переносу слів з рядка в рядок

Слова з рядка в рядок переносимо за складами. Проте не можна плутати правила поділу на склади з правилами переносу. Треба пам’ятати:

• одна буква не переноситься й не залишається в попередньому рядку;
• не можна розривати буквосполучень дж, дз, які позначають на письмі один звук; якщо дж, дз не становлять одного звука, їх можна розривати – хо-джу,
• не можна розривати буквосполуки йо, ьо – міль-йон
• не розриваються абревіатури: СТО, ООН;
• при перенесенні прізвищ не можна залишати на попередньому рядку ініціали або інші умовні скорочення.
• з двох однакових приголосних між голосними один залишається в попередньому рядку, а другий переноситься в наступний – ран-ні
• якщо друга частина складного слова починається двома однаковими приголосними, то вони не розриваються –

ново-введений

• не можна відривати літеру Й від попередньої літери, що позначає голосний – бай-ка, вій-на
• Апостроф та м'який знак залишаються в попередньому рядку

в'ю-ни, бур'-ян, паль-ці

Практичні завдання

1. Перепишіть слова, показавши всі можливі переноси.

Броджу, саджу, кукурудза, гайок, пайок, війна, байка, галка, юрба, ювіляр, ясний, ялина, аптека, щоденний, туманний, годинник, Марія, Юля, подзвонити, надзвичайний, відзнаки, подвір’я, Яша.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.  Підкресліть слова, які не можна розривати для переносу.

 Зразок, юний, юннат, юнаки, армія, орел, умію, одуд, ґудзик,
вздовж, приступ, їсти, село, ящик, обмию, згин, оса, один, зумію.

3. Запишіть слова фонетичною транскрипцією, порахуйте звуки і букви.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Укажіть, у якому рядку немає помилок у переносі слова.

Варіант 1

а) ра-дість, відс-тань, май-дан;

б) пе-рей-шов, ґу-дзик, дав-но;

в) сер-йоз-ний, о-чі, під'-їзд;

г) обов'-язок, ко-льо-ри, гарт;

ґ) кис-лий, зір-ка, обоє.

Варіант 2

а) прір-ва, бо-роть-ба, спіль-ний;

б) ву-ли-ця, у-чнівсь-кий, ма-лий;

в) на-род-жен-ня, мо-раль, один;

г) роз-ум, кіль-ка, апе-тит, оа-за;

ґ) імен-ник, ге-рої-ка, їдаль-ня.

Правопис глухих і дзвінких приголосних

Казка про звуки

У деякому царстві, старовинному паперовому палаці жили-були брати-звуки. Жили вони в мирі і злагоді до тих пір, поки один з братів не заявив: «Браття, я найважливіший, найкорисніший звук для людей, а ви всі нікому не потрібні!»

Звуки обурились, підняли галас, кожен почав розхвалювати себе. Вони сперечались так голосно та до тих пір, поки не розбудили своїм криком сплячу Фею. Ця Фея славилась своєю добротою і мудрістю. Прилетівши до палацу, вона скликала найкрикливіших та найголосніших братів (а, о, у, е, и, і ) і назвала їх голосними. Інших, тихіших та спокійніших, які завжди погоджувалися із голосними, назвала приголосними. Фея сказала їм, що кожен із них однаково потрібен і лише разом вони є корисними для людей. За допомогою звуків складаються слова, люди їх вимовляють, потім об’єднують в речення, за допомогою яких спілкуються між собою. Всім стало зрозуміло, що всі звуки важливі і жити їм потрібно у мирі та злагоді.

Мова - це система звукових і графічних знаків.

 Звук - це найменша одиниця мови.

Звуки ми чуємо і вимовляємо. Вони бувають голосні і приголосні.

 Сонорні приголосні (Л, М, Н, Р, Й) завжди вимовляються чітко: дим, рів, сон, гурт. Тому при позначенні їх на письмі ніяких труднощів не виникає.

Сплутати можна лише парні дзвінкі і глухі, які іноді звучать однаково: призьба і просьба [проз'ба], ходьба і молотьба[молод'ба], нігті [н'іхт'і].

 Тому при позначенні їх на письмі треба пам'ятати таке.

1. Дзвінкі приголосні в літературній вимові завжди звучать дзвінко — і в кінці слова (гриб, плід, вуз, важ, міг), і перед глухими приголосними (рибка, гадка, везти, дужка, могти).

Виняток становить звук [г], який у словах легко, вогко, нігті, кігті, дьогтю, дігтяр (і похідних) вимовляється як [х]: [лехко], [вохко] і т. д. В інших словах звук [г] і перед глухими не втрачає своєї дзвінкості: лягти [л'агти], могти [могти], бігти, бігцем, стерегти, тягти, одягти, домігся.

2. Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких: боротьба [бород'ба], просьба [проз'ба], лічба[л'ід͡жба], вокзал [воґзал], футбол 

[фудбол].

Щоб перевірити, яку букву написати в слові, треба сумнівний приголосний поставити перед голосним або сонорним: боротьба — боротися, просьба — просити, повсякденний — всякий день, мимохідь — мимо проходячи, нігті — ніготь, брязк — брязнути, мигтіти — мигнути, мабуть — має бути.

У деяких словах написання таких приголосних не перевіряється: призьба, вогко, мерехтіти, вокзал, анекдот, футбол. Правопис цих слів треба запам'ятати.
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Отже, в нашій мові переважає дзвінкість: сонорні завжди вимовляються дзвінко, дзвінкі не оглушуються, а глухі іноді стають дзвінкими.

         У правописі дзвінких нема нічого складного: пиши як чуєш Тільки в шести словах вимовляємо [х], а пишемо г. Небагато й тих слів, у яких замість глухого чується дзвінкий: боротьба, молотьба, отже, просьба, осьде, лічба, повсякденний, Великдень, аякже, якби, екзамен, вокзал, анекдот, рюкзак, айсберг, футбол. Їх можна й запам'ятати.

Практичні завдання

1. Змініть слова, зробіть фонетичний запис цих слів.

1. Законів  [боротися]______________________________________ нікому не зламати. (П.Тичина.)                                                                                                                                     2. Оце возовиця підходить, а там і [молотити]_________________________________. (А.Головко.)                                                                                                                                    3. Ні розваги, ні  [просити]__________________________, ні грозити]________________________ — ніщо не помагало. (М.Коцюбинський.)                                                                                                4. У  [груба]______________________________ гуло — догоряли  [скіпочки]____________________________(П.Воронько.)                                                                                                                                  5. Поблідла місячна  [скибочка]_______________________ висіла  [низенько]_______________________________ над сірим імлистим обрієм.(В.Козаченко.)                                                                                                 6. Над берегом висів солоний туман од дрібних  [бризнути]________________________________. (М.Коцюбинський.)                                                                                                                                     9. Вже скоро,  [має бути]_____________________________________, почнеться мітинг. (В.Собко.)

2. Доповніть речення словами, протилежними за значенням до виділених. Запишіть їх.

 Дніпро широкий, а Ірпінь (який?) __________________ .                                                      Сосна висока, а калина (яка?)_____________________________.                                          Пір'їна легенька, а молот (який?) _____________________________ .
 Прочитай записані речення. Назви дзвінкі приголосні у дібраних словах.

3. Прочитайте вірш, виразно вимовляючи приголосні звуки у виділених словах. Випишіть виділені слова. Підкресліть в них букви, що позначають дзвінкі приголосні звуки.  Випишіть слова, в яких є глухі приголосні.

Взимку.
Ой мороз, який мороз!

Всіх пташок проймає дрож, 
скачуть-плачуть горобці:
— Дайте нам зернят, ців-ців!..
Як почув Василь пташок,

одягнувся в кожушок,

взяв пшона і хліба скибку,

на подвір'я вибіг швидко.
Всіх пташок нагодував,

і здалось — мороз пропав:

горобці зацвірінчали,

і синичкам тепло стало.
Іванна Блажкевич

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Прочитайте прислів'я. Поясніть, як ти їх розумієш. Зробіть фонетичний запис виділених слів.

5. Складіть вірші за поданою кінцівкою.

                Осінь

___________________________________________________чарує,
_________________________________________________, чарівна,
____________________________________________________дарує
____________________________________________________вона.

6.        Білка

_______________________________________________ спритні ніжки - 
______________________________________________________ сучок! 
____________________________________________________ горішки 
___________________________________________________ сундучок. 

7. Намалюйте один малюнок до цих двох віршів.

Чергування приголосних

Іноді при змінюванні або творенні слів замість одного звука з'являється інший, тобто відбувається чергування звуків.

1.    Найпоширеніші такі чергування приголосних:

г — з — ж (нога — нозі — ніженька);
к — ц — ч (рука — руці — рученька);
х — с — ш (вухо — у вусі — вушенько).

2.    У дієслівних основах чергуються, крім того, ще такі приголосні:

д — дж (сидіти — сиджу);
т — ч (летіти — лечу).

3. По-іншому ці приголосні не чергуються: не може, наприклад, звук [г] чи [з] змінитися на [ш] або [ч] і т. д.

Проте в кількох словах як виняток ця закономірність порушується — у них замість чн вимовляємо і пишемо шн:                                                                                                  рушник, рушниця – від РУКА                                                                                                                соняшник – від СОНЦЕ                                                                                                                     сердешний (тільки в значенні «бідолашний:») – від СЕРЦЕ                                                                            мірошник - МІРКА                                                                                                                      торішній – від ТОРІК
 

Практичні завдання

1. Прочитай, поясни різницю в написанні

1. Це колишні воїни-герої підіймають сонячні [сонце] міста. (В.Сосюра.)

2. В городі соняшники [виняток] жовті на тин посхилялися. (А.Головко.)

3. Кожний ніжний рух сердечний [серце] в пісню срібну переллю. (О.Олесь.)

4. Ягняті нікуди тікати, стоїть, сердешне [виняток], та дрижить. (Л.Глібов.)

 5. Легко-легко на столі диха буханець пшеничний [пшениця]. (І.Жиленко.)

 6. Довкола, скільки оком кинеш, слався безмежний молочний [молоко] сніг. (Є.Гуцало.)

2. До поданих слів доберіть спільнокореневі або форми слів із чергуванням приголосних. Запишіть слова парами.

3.  Вкажіть рядок, у якому допущено помилку:

а) на березі, на язиці, у небезпеці;

б) у книзі, у лузі, у бібліотеці;

в) на мухі, у боці, у суперечці.

     г) на кризі, у барлозі, при допомозі, на порозі;

    д)  на боку, у кожусі, у вусі;

    є) на берізці, у горосі, у схованці.

Складіть речення з трьома словами.

4. Розгляньте малюнок. Складіть за ним невелику розповідь на тему «Ми з друзями в бібліотеці». В розповіді використовуйте назви книжок, які ви прочитали. Розфарбуй малюнок.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Поставте дієслова у формі першої особи однини теперішнього або майбутнього часу, поясніть чергування приголосних, що при цьому відбулися.