Методична розробка. Використання інноваційних технологій навчання на уроках української мови та літератури для дітей з особливими потребами.
методическая разработка на тему

Методична розробка.

Ярова І.В.

Використання інноваційних технологій навчання на уроках української мови та літератури для дітей з особливими потребами

ХХІ століття –  час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення.

В умовах модернізації освіти особливу актуальність набуває проблема  створення оптимальних умов для розвитку, виховання і навчання осіб з особливими потребами, що відповідають тенденціям реформування освіти на шляху до її відкритості, демократичності та доступності для всіх категорій населення країни, а також із введенням в освітнє середовище інноваційних технологій.

Проблема навчання дітей з обмеженими можливостями здоров'я стає актуальною у зв'язку зі значним збільшенням чисельності даної групи в суспільстві з одного боку, а з іншого, з'являються новими можливостями для їх адаптації в суспільстві. Як соціальна група в суспільстві діти з обмеженими можливостями здоров'я потребують, головним чином, у створенні реальних умов для отримання якісної освіти, починаючи зі школи, і далі отриманні професійної освіти з подальшим працевлаштуванням і адаптацією у суспільстві. У соціальній державі право на гідне життя і вільний розвиток гарантується кожному незалежно від його здатності працювати, брати участь у суспільно важливій праці.

Працюючи з дітьми "з особливими  потребами" педагог стикається з проблемою відсутності  конкретної програми навчання і виховання дітей з важкою  та помірною розумовою відсталістю, ДЦП важкого ступеня та діток, що мають складні комбіновані проблеми. Всі існуючі програми  лише окреслюють приблизний шлях. Однак саме це дає можливість практикам застосовувати їх творчо, адаптувати до індивідуальних особливостей конкретної дитини.

Діти з "особливими потребами" — це досить складний, своєрідний контингент. Їх відрізняє ряд особливостей, головна з яких полягає в тому, що результати їх навчання і виховання педагоги та психологи чекають достатньо довго, діти не дають "зворотного зв'язку", як їх однолітки, що нормально розвиваються, унаслідок органічного ураження головного мозку і як наслідок — порушення пізнавальної діяльності. Для того, щоб отримати, "відчути результат", необхіднo використовувати в своїй роботі різні методи і прийоми навчального і виховного характеру.

Мета роботи:

•  застосування інтерактивних технологій в системі роботи вчителя на уроках української мови та літератури  для дітей з особливими потребами.

Завдання роботи:

• теоретично обґрунтувати та визначити доцільність впровадження  інтерактивних технологій в навчально-виховному процесі школи;
• використовувати інтерактивні технології для формування життєвих компетентностей учнів, пізнавального інтересу до предмету, виховання оригінального творчого мислення, навичок колективного спілкування, толерантності;
• формувати в учнів комунікативну компетентність шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови;
• створювати різноманітні навчальні ситуації для підвищення інтересу до вивчення української мови та літератури;
• формування потреби в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
• виховання свідомої особистості з громадянською позицією, що здатна до толерантного  спілкування, готова  до професійного самовизначення, конкретного вибору свого місця в житті.

Слово «інновація» має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну, введення нового. У педагогічній інтерпретації "інновація» означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально-виховного процесу. Інновацію можна розглядати як процес (масштабну або часткову зміну системи і відповідну діяльність) і продукт (результат) цієї діяльності. Інноваційні педагогічні технології як процес – це цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів, що особливо важливо для осіб з особливими потребами.

Учитель повинен постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати програмний матеріал. Тому, при роботі з такими дітьми доцільно використовувати інтерактивні технології.

Практика показує, що комп'ютерні програми мають чимало переваг перед традиційними методами навчання. Вони забезпечують:

• велику інформаційну ємність (що дозволяє представити інформаційну модель в різних контекстах і комунікативних ситуаціях);

• інтенсифікацію самостійної роботи кожного учня - підвищується працездатність, активізується пізнавальна діяльність дітей;

• створення комунікативної ситуації, особистісно значущою для кожного школяра - мотивування важких для дитини видів діяльності;

• створення сприятливого психологічного клімату - створення правильної реакції на помилку;

• врахування вікових особливостей учнів при оволодінні ними різними мовними моделями та структурами;

• якісну індивідуалізацію (в тому числі і в рамках групового навчання), яка полягає в індивідуальному темпі і кількості повторень;

• можливість візуалізації прихованих від безпосереднього спостереження явищ процесів і закономірностей;

• зміна ситуації взаємодії «вчитель - учень»: ситуація змінюється на «учитель-учень-комп'ютер», відбувається зміна акценту взаємодії;

• насичення навчання продуктивними видами діяльності: порівняння, класифікація, конструювання, прогнозування.

Використання інформаційних технологій на уроках української мови та літератури може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких вважаємо такі: потреби конкретного уроку, рівня володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі  освіти. Серед зазначених технологій використовуємо такі їх види:

- інформаційні технології;

- електронні підручники;

- окремі типи файлів (зображення, кіно, відео-, аудіо-, анімації);

- слайд-шоу;

- здоров'язберігаючі технології;

- арт-терапія (музокотерапія, аромотерапія, кольоротерапія, казкотерапія та ін.)

У своїй роботі надаю перевагу використанню створених власних уроків, зокрема мультимедійних супроводів, здоров'язберігаючих технологій та арт-терапії, адже можливості цих засобів навчання можна стисло визначити так:

- посилення мотивації навчання;

- активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб’єкта навчання діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допомоги та ін.);

- індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності школярів;

- урізноманітнення форм подання інформації;

- урізноманітнення типів навчальних завдань;

- створення навчального середовища, яке забезпечує "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;

- постійне застосування ігрових прийомів;

- забезпечення негайного зворотного зв’язку, можливість рефлексії;

- можливість відтворення фрагмента учбової діяльності.

1. ІКТ

Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Фактичне сприйняття демонстраційних матеріалів є в 60 тисяч разів швидшим, аніж тексту, який читаємо. Саме тому, на нашу думку, наочне подання інформації має велике значення під час проведення лекцій, публічних виступів, узагальнення досвіду тощо.

Запам’ятовування інформації відбувається таким чином: якщо сприймається лише слухова інформація, то засвоюється 20% матеріалу; якщо інформація отримується лише за допомогою зору, то запам’ятовується до 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання слухового та зорового каналів інформації людина спроможна швидко засвоїти до 60% отриманої інформації. Таким чином, використання мультимедіа сприяє кращому вивченню навчальної інформації на уроках.

Власний досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення української мови і літератури дозволяє визначити низку факторів, які впливають на  ефективність навчально-виховного процесу:

- зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;

- полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;

- запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;

- збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;

- скорочення часу на розкриття проблеми.

У своїй практичній діяльності найчастіше  використовуємо презентації, створені за допомогою програми Power Point, зокрема такі їх види:  

- презентації для пояснення правил;

- презентації для повторювально-узагальнювальних уроків;

- презентації для уроків тематичного оцінювання знань.

Компонування матеріалу програми в цьому випадку слугує своєрідною формою опорного конспекту. Варто зазначити також, що учні під час підготовки домашнього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна.

Мультимедійні уроки, зазвичай, будую за такою структурою:

1. Мотивація уроку – короткий вступний матеріал. Часто під час мотивації створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного запитання.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

3. Основна частина уроку – опанування навчальним матеріалом уроку: робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів).

Мультимедійні технології дозволяють подати набагато більше інформації, ніж на уроці без використання комп’ютера.

Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.

На уроках застосовую такі стратегії, як:  Сенкан, «мікрофон», літературний диктант, «мозковий штурм», незакінчене речення, ланцюжок, взаємоопитування, робота в парі, «ґронування або асоціативний кущ»,  «шифрувальник», евристична бесіда, «прес».

А також нетрадиційні форми, які захоплюють уяву школяра, активізують його розумову діяльність. Це може бути урок-казка, урок-подорож, урок-змагання, урок-гра, урок-КВК, або ж традиційний урок з нестандартними елементами. Прикладом такого уроку може бути урок у 6-ому класі з розділу "Морфологія" з теми "Морфологія як розділ мовознавства. Загальна характеристика частин мови". Проводжу цей урок з використанням нетрадиційних елементів: а)"Казка про частини мови"; урок-дискусія в 9 класі на тему «Інтернет – захоплення чи залежність?»

4. Підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів (для прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення учнями  основних понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.

2. Здоров’язберігаючі технології

Поняття ,,здоров’язберігаючі технології” об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та

зміцнення здоров’я учнів.

Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:

-   сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

-   оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);

-   повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Види оздоровчих хвилинок на уроках

Дихальна гімнастика та фізкультхвилинка

              Оздоровчі хвилинки під час уроків повинні комбінувати в собі  фізичні вправи для осанки,  вправи для очей, рук, шиї, ніг. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу учнів. Такі вправи можна досить успішно надавати проводити самим учням або поєднувати з елементами ігор. Наприклад: зараз похиляться вперед ті, у кого день народження взимку та весною, теж саме зроблять всі, хто народився влітку та восени. А тепер піднімуться ті, хто сьогодні прийшов до школи.

Пальчикова гімнастика

              Ще у ІІ тисячолітті до нашої ери китайські мудреці знали, що існує взаємозв'язок між рухами пальців, кисті та розвитком мислення. Це підтверджують дослідження фізіологів. У роботах В.М.Бехтерева є висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, а також власне з рук, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини. Дослідження М.М. Кольцової свідчать, що кожен із пальців руки має своє представництво у корі великих півкуль головного мозку.

           Таким чином, мовлення перебуває у прямій залежності від розвитку дрібної моторики руки.

Звукова гімнастика

            Такі вправи дуже корисні для всіх дітей. Цей прийом легко використовувати на уроках літератури та мови, особливо під час  вивчення теми ,,Фонетика”,  він надасть вам можливість розвити правильну вимову звуків, сприятиме підвищенню чіткості та правильності вимови.

Психогімнастика

              Завданням "психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості. Більшість психогімнастичних завдань побудовані на імітації певних почуттів та емоційних станів людини. Решта передбачає відтворення дітьми дій та вчинків уявних героїв. У таких іграх діти тренують свою увагу, пам’ять, спостережливість, витримку. А також вчаться розуміти людські емоції та контролювати їх. Такі вправи можуть проводитися у вигляді ігор де потрібно зобразити певні емоції, або продемонструвати певній емоційний стан (пантоміма).  

Кольоротерапія

            Із  самого народження кожного з нас оточують кольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людини, налаштовуючи його в унісон з оточуючим світом. Колір значно впливає на нас: притягує нас і до нас, змушує робити покупки та викликає різноманітні емоції. Зумовлює раптові почуття і навіть фізіологічні реакції, від припливу крові до почуття холоду.

            Колір може навіть лікувати. Наприклад, біль знімають відтінки блакитного. А сил надає помаранчевий. Зелений заспокоює. Недарма ми так намагаємось хоча б не на довго вирватись із міста - ближче до природи і її зеленому кольору.

Також колір може передавати риси характеру та стан:

- темно-синій  - концентрація на внутрішніх проблемах, потреба в спокої, самоаналіз;

- зелений – рівновага, незалежність, впертість, прагнення до безпеки;

- червоний – сила волі, ексцентричність, направленість у зовнішній світ,  агресія (якщо красного забагато), підвищена збудженість, активність;

          - жовтий – добрі емоції, безпосередність, цікавість, оптимізм;

- фіолетовий – фантазія, інтуїція, емоційна та інтелектуальна зрілість;

- коричневий – відчуття, фізичний дискомфорт, незручність, часто неприємні емоції;

-  чорний – пригніченість, протест,  справжня потреба в змінах;

- сірий – відсутність кольору, апатія, бажання піти, не помічати нічого, що тривожить.

якщо треба зняти зорову втому, я використовую карти зеленого та блакитного кольору. Достатньо учням  2 хвилини подивитися на ці насичені

кольори -і зникає напруження очей. Ще пропоную учням протягом 1-2 хвилин розглянути картину, ілюстрацію, пейзаж.  А якщо у класі є проектор з екраном, то хвилинку психологічного і зорового розвантаження можна поєднати з хвилинкою розвитку мовлення. Можна запропонувати учням зробити опис картини,  використовуючи образотворчі засоби. А з метою переключення півкуль мозку пропоную учням такі завдання:

- розгляньте уважно цей пейзаж, придумайте йому дуже довгу назву;

- розгляньте осінній пейзаж, зробіть опис цього куточка природи взимку;

- розгляньте пейзаж, домалюйте на ньому у своїй уяві дерева, квіти, річку тощо.

Під час виконання таких завдань переключається навантаження з однієї півкулі мозку на іншу, в результаті чого мозок дитини розслаблюється і знову буде готовий до виконання більш складних завдань.

Дуже велике значення має колір наочності на уроці. Червоний колір звертає увагу дітей на головне, підсилює активність на уроці. Але іноді вчителі бездумно його використовують. Так, якщо учитель виготовляє таблиці, пам’ятки  і використовує при цьому багато червоного кольору, учень навпаки не схоче ці знання засвоювати. Тому  тільки найголовніші слова, орфограми мають бути виділені червоним, а інша інформація-іншими кольорами. Дехто думає, що дуже яскрава таблиця особливо запам’ятається учням. Але точна інформація засвоюється не більше як через три кольори. Тож, орфограма - червоним, інші слова - чорним, а приклад - зеленим або синім кольором.    

 А  «багатобарвʼя» лише розсіє увагу дитини.

Великої уваги потребують картки, які ми пропонуємо для учнів. Якщо ми прагнемо, щоб учні давали чіткі і конкретні відповіді, то записуйте завдання чорним кольором  на білому фоні. Якщо прагнете добитися від учнів розгорнутих відповідей - використовуйте жовтий колір, а на філософські роздуми  «надихає» фіолетовий колір.

Рекомендації для вчителів:

• картки для опитування краще робити білого кольору, бо саме він допомагає логічно мислити;
• найголовніше на таблицях і пам'ятках слід виділяти червоним кольором, але багато червоного може викликати неприйняття, агресію;
• для проведення хвилинок психологічного розвантаження використовуйте спокійні кольори: зелений, блакитний, синій;
•  щоб зняти зорову напругу, використовуйте блакитний та зелений кольори;
• налаштуватися на філософські роздуми допоможе фіолетовий колір;
• збільшити темп уроку і продуктивність допоможуть жовтий і помаранчевий кольори.
• краще запам'ятати матеріал  і робити висновки допоможе синій колір,
•  формулювати однозначні чіткі висновки допоможе чорний колір;
• гарне самопочуття під час уроку буде тоді, коли присутні  основні кольори;
• творча фантазія збільшується, якщо на уроці використовується багато кольорів та їх відтінків

3. Арт-терапія

Казкотерапія – це терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості, може матеріалізуватись мрія; а головне, в ній з’являється відчуття захищеності та аромат таємниці; процес утворення зв’язків між казковими подіями і поведінкою в реальному житті; процес перенесення казкового сенсу до реальності; розкриття внутрішнього та зовнішнього світу, осмислення пережитого, моделювання майбутнього, процес підбору кожному своєї особливої казки.

Аромотерапія

Щоб зняти тривожність, використовують ефірні масла бергамоту та м’яти. Щоб зняти почуття напруги – беруть масло герані, лаванди, іланг-ілангу. Суміш масел сосни, м’яти, лаванди вбиває мікроби, стафілокок. Стимулюючі ефірні масла – це грейпфрут та розмарин. Суміш (розчинені водою) допоможе повністю відновлювати мікрофлору впродовж дня.

Випалення ефірних масел знижує концентрацію патогенних речовин, сприяє осіданню пилу. При вдиханні ефірні масла діють антивірусно. Наприклад, у нашому класі під час епідемії грипу, я проводжу профілактичну аромотерапію. Чотири тижні 2 рази на день ароматизую клас евкаліптовим маслом. В результаті знижується кількість школярів з нежиттю і запаленням носоглотки; захворюваність практично відсутня під час епідемії.

Музикотерапія

В музиці, як відомо, знаходиться величезний здоров’язміцнюючий потенціал. Вона допомагає знімати стреси, стимулювати роботу мозку, підвищити засвоєння матеріалу, сприяє естетичному вихованню.   Наш емоційний стан, процеси сприйняття, запам’ятовування, розуміння залежить від того, що ми слухаємо. Звук – це енергія. Залежно від частоти коливання , рівня голосності, ритму, звук впливає на людину. Правильно підібрані мелодії здатні активізувати людські резерви. Розповіді під музичний супровід  залишаються у пам’яті дитини набагато довше. Крім того, учень, випадково знову почувши  цю музику, згадує про цікавий урок. Доцільно використовувати цю технологію для емоційного налаштування учнів на сприйняття матеріалу, створення певного настрою, при вивченні поетичних творів, виконанні творчих завдань.

Висновки. Систематичне використання інноваційних технологій на уроці сприяє наступному:

- підвищенню якісного рівня використання наочності на уроці;

- зростанню продуктивності уроку;

- реалізації міжпредметних зв’язків;

- уможливленню організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керуванням учителів інформатики та української мови;

- логічному викладу навчального матеріалу, що значно підвищує рівень знань учнів;

- покращенню взаємин "учень-учитель", особливо з учнями, "далекими" від мови та літератури, які, зазвичай, захоплюються інформатикою;

- зміні ставлення  до комп’ютера: вони починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

Інноваційний урок дає можливість комбінувати на одному занятті велику кількість цікавих завдань, залучаючи все більше учнів до активної роботи. Іноді створюємо презентації разом з учнями, пояснюючи, який результат є очікуваним, але обов’язково враховуємо їхню думку.

Головне завдання використання інноваційний технологій у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.

Але неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Однак це один із багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети.  Проте приносить упровадження інтерактивних форм і методів навчання результат тільки у поєднанні з іншими.

Лише за умови вмілого впровадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення. При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація. Сьогодні можна стверджувати, що впровадження інтерактивних методів та форм роботи дає певні результати у формуванні комунікативної компетентності:

• учні набули культури дискусії;
• виробилося вміння приймати спільні рішення;
• поліпшилось вміння спілкуватися, доповідати;

Сучасна школа не стоїть на місці, вона перебуває в постійному розвитку, тому і учитель не має права зупинятися на досягненому. Саме з цієї причини необхідно займатися самоосвітньою діяльністю, цікавлюсь інноваційними технологіями, займатися проектною діяльністю, впроваджувати інтерактивні форми та методи роботи.

Література:

1. Адрелян О. Загальнопізнавальні вміння як компонент критичного мислення молодших школярів // Рідна школа.- 2001. - №4.• Вайнштейн М. Критичне мислення як основа демократичного навчання // Рідна школа. – 2001. - №4

2.Бахтина О.И.  Информатизация гуманитарного образования // Педагогика. – 1990. - №1.

3.Донченко Т.К. Уроки мови мають стати уроками словесності // Дивослово. ― 1995. ― Ή4. ― Ρ.38.

4.Інформаційні технології в навчанні. – К.: Видавнича група BHV, 2006.

6.Клейман Т.М. Школы будущего: Компьютеры в процессе обучения. – М.: Радио и связь, 1997.

7.Мархель И.И. Компьютерная технология обучения // Педагогика. – 1990. - №5.

8.Оксман В.М.  Компьютерная грамотность и профессиональная компетентность // Педагогика. – 1990. – №4.

9.Освітні технології: Навчально-методичний посібник /  О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.;  за заг. ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001.  

10.Організація та зміст лабораторій інституту: Науково-методичний посібник / За ред. Н.І.Клокар, О.В.Чубарук. – Біла Церква, 2005.

11.Салівон Т.Л. Підготовка педагогів до розробки навчальних занять із мультимедійним супроводом у класі інформаційно-комунікаційних технологій // Організація діяльності наукових лабораторій інституту: Науково-методичний посібник / За ред. Н.І.Клокар, О.В.Чубарук. – Біла Церква, 2005.

12.Пентилюк М.І. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах. ― К.: Ленвіт, 2000. ― 264с.

13.Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод посібн. – К.: Видавництво А.С.К.,2003.

14.Українська мова: навчально-методичні та виховні аспекти / Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції “Українська мова в освіті”. ― Івано-Франківськ, 1999.

15. 33 уроки з використанням технології критичного мислення // Упоряд.Г.О.Ярош, Н.М. Седова. – Х.: Вид.гр.”Основа”, 2005.

16. Качуровська О. Новітні засоби корекції та  розвитку мовлення учнів із ТВМ / О. Качуровська //  Дефектологія. – 2006. - № 2. – С. 46-49.

17. Легкий О. Корекційні можливості застосування  комп’ютера у спеціальній школі / О. Легкий //  Дефектологія. – 2002. - № 1. – С. 36-39.

18. Миронова С. Використання комп’ютера у корекційному навчанні дітей з вадами інтелекту / С. Миронова // Дефектологія. – 2003. - № 3. – С. 41-45.

19. Холковська І.Л. Корекційна педагогіка / І.Л. Холковська. – Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2007. – 328 с.

20. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании : учеб. для студ.

сред. и высш. пед. учеб. заведений / Е. А. Медведева, И. Ю. Левченко, Л. Н. Комиссарова, Т. А. Добровольская. – М. : Издательский центр "Академия", 2001. – 248 с.

21. Бондаревская Е. В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания : учеб. пособ. / Е. В. Бондаревская, С. В. Кульневич. – М. ; Ростов-н/Д. : ТЦ "Учитель", 1999. – 560 с.

22. Ванслов В. В. Искусств прекрасный мир / В. В. Ванслов. – М. : Памятники исторической мысли, 2011. – 558 с.

23. Богосвятська А.І. Здоров'язбережувальні та здоров'ятворчі технології на уроках світової літератури // Зарубіжна література. – 2012. - №6. – С. 14-16.

24. Ващенко О., Свириденко С. Організація здоров'язберігаючої діяльності початкової школи. // Початкова освіта. – 2005. - №46. – С.2-4.

25. Палітра педагогічного досвіду учителів української мови і літератури. – 2010. – 55с.

26. Успенська В. Впровадження здоров'язберігальних технологій у загальноосвітньому навчальному закладі. // Рідна школа. – 2009. - №4. – С.44 48.

27. Челах Г.Є., Адаменко В.В. Збірник диктантів валелогічного змісту. – Донецьк: Каштан, 2008.

28. http://liderorg.at.ua/index/zdorov_zberigajuchi_tekhnologiji/0-942.