Формування самоосвітньої компетентності учнів
статья по теме

Донецька ЗОШ І-ІІІ ступенів№23

                                Вчитель української мови та літератури :

                               Тринєєва О.М.

                                        2011р.

Учитель –

найкраща посада під сонцем

1. Справжній учитель завжди боїться своїх перших уроків, а вже на всі інші йде з трепетом.

                                                                М.Стельмах

2. Я став справжнім майстром тільки тоді, коли навчився говорити «Іди сюди» з 15-20 відтінками, коли навчився давати 20 нюансів на обличчі, в постаті і в голосі. І тоді я не боявся, що хтось до мене не підійде або не почує того, що треба.

                                                            А.С.Макаренко

3. Програми в усіх школах одні і ті ж, підручники однакові, але школи різні, тому що різні вчителі. Школа – це передусім УЧИТЕЛЬ. Особистість вчителя –  наріжний камінь виховання.                        

                                               В.О.Сухомлинський

Компетентність — це характеристики, які мож на визначити шляхом спостережень за діяльністю особистості, за її вміннями.

Самоосвітня компетентність є однією з ключових компетентностей, що формуються в процесі навчання й виховання школярів. Компетентність базується на постійному тренінгу засвоєння структури діяльності особистості. Самоосвіта здійснюється за наступними етапами:

• Етап постановки мети передбачає виконання двох основних кроків: орієнтації та постановки мети.

Орієнтація. Особистість, компетентна в самоосвіті, вміє визнача ти свої можливості, вести їх облік, визначати особисті потреби в удо сконаленні своїх знань, діяльності, якостей і можливостей, враховує ситуації здійснення цього процесу самовдосконалення засобами са моосвіти, визначає можливі ресурси, що можуть допомогти їй у цьо му процесі.

Мета. На підставі описаних процесів (самопізнання, самооблік, самовизначення, самомотивація) особистість ставить перед собою мету щодо самовдосконалення знань, способів діяльності, певних якостей тощо засобами самоосвіти, визначаючи при цьому конкрет ний результат цієї діяльності. На цьому етапі передбачається розуміння особистістю того, до яких остаточних ре зультатів належить дійти та як саме, за допомогою яких засобів можна досягти запланованих результатів. Мету можна вважати прийнятою особистістю тоді, коли вона чітко уявляє, як вона має практично вико ристати результати своїх зусиль, де, в яких саме аспектах своєї діяль ності можна буде застосувати напрацьоване в процесі самоосвіти.

• Етап планування являє собою чітке проектування особистістю конкретних дій, спрямованих на вдосконалення знань, умінь, певних якостей тощо через самоосвіту. Він передбачає створення певного про екту та чіткий розподіл часу під час виконання поставлених завдань.

•        Етап реалізації означає безпосередню роботу з джерелами інфор мації. Він передбачає наступні кроки.

Виконання. Відбуваються конкретні дії з реалізації задуманого плану: самостійне опрацювання необхідної інформації щодо вирішен ня конкретної проблеми. Дуже важливими є на цьому етапі сформова ні вміння критично осмислювати всю інформацію, визначити головне в прочитаному, порівнювати різні точки зору на розв'язання пробле ми, проводити аналогії, систематизувати, класифікувати, узагальню вати тощо. Мова йде про сформованість у школярів загальнонавчальних пізнавальних умінь.

Дуже важливим є на цьому етапі володіння інформаційними загальнонавчальними вміннями: наприклад, умінням читати осмисле но, розуміючи кожне прочитане слово, а за необхідності — знаходити лексичне значення незнайомих слів у тлумачних словниках, довідни ках, енциклопедіях; це також уміння вести записи прочитаного, про слуханого у вигляді плану, тез, конспекту, анотацій, рецензій тощо; це вміння читати таблиці, схеми, діаграми, графіки тощо. Ці та інші вмін ня формуються протягом навчання в школі на всіх уроках, тому по трібно систематично готувати учнів до осмисленої навчально-пізна вальної діяльності.

•        Етап рефлексії передбачає усвідомлення особистістю того, якого результату вона досягла в процесі самоосвітньої діяльності. Його ви конання йде такими кроками.

Самоконтроль. Особистість здійснює контроль за своєю діяльніс тю та її результатами, порівнюючи отримані під час самоосвіти ре зультати із запланованими. Учень має переконатися, чи все, що було заплановано, зроблено.

Самооцінка. Закінчивши роботу, особистість оцінює її якість, порівнюючи те, що напрацьовано, з тією метою, яка стояла перед даною роботою як ідеальна. Вміння критично ставитися до сво єї роботи учневі необхідно виробити, щоб адекватно оцінити її ре зультати.

Самоаналіз. Учень визначає сильні та слабкі сторони своєї роботи на підставі порівняння того, що напрацьовано, з тим, що було визна чене як ідеальна мета роботи.

Корекція. Якщо в результаті оцінки та аналізу особистість робить висновки щодо неякісного виконання поставлених завдань, вона ста вить перед собою міні-мету щодо корекції роботи з метою максималь ного наближення до кінцевого результату, запланованого спочатку. Підсумком цих дій є вдосконалення результату, якісніше виконання поставлених завдань.

Результат. Результат, отриманий за такої схеми роботи, є свідчен ням про те, що особистість упоралася з поставленими завданнями, до сягла своєї мети, сприяючи цим самим своєму самовдосконаленню, саморозвитку, самовихованню. Зростає рівень самоосвітньої компе тентності учнів, а це є поштовхом, стимулом до подальшого вдоско налення своєї діяльності, повернення до першого етапу діяльності та дій на новому, якіснішому її витку.

Розвиток компетентності відбувається за умов якісного прохо дження особистістю всіх етапів діяльності.

Отже, внутрішню структуру самоосвітньої компетентності ми ба чимо такою:

• розуміння особистих потреб на підставі самоаналізу, самопізнан ня, самообліку сильних та слабких сторін своєї діяльності;

1. уміння розробляти та виконувати програми самоосвіти з ураху ванням особистих потреб і потреб суспільства;
2. впорядкування своїх знань, знаходження зв'язків між ними;
3. критичне ставлення до будь-якої отриманої інформації, вироблен ня особистої позиції в процесі здобування певних знань;
4. уміння розв'язувати різноманітні проблеми на основі здобутих самостійно знань;
5. гнучкість застосування знань, умінь, навичок в умовах швидких змін;
6. представлення, обґрунтування та захист отриманого результату;
7. знаходження нестандартних нових рішень на основі самостійно здобутих знань;
8. організація особистих прийомів самонавчання;
9. використання для отримання інформації різноманітних баз да них, джерел інформації;
10. уміння використовувати нові технології інформації та комуні кації;
11. уміння долати труднощі, невпевненість;
12. адекватне оцінювання значення здобутих знань у своїй діяль ності;
13. уміння співробітничати з іншими людьми, здобувати знання шля хом колективної діяльності;
14. прийняття рішення на основі співробітництва, толерантне став лення до опозиційної точки зору;
15. відповідальність за організацію своєї самоосвіти;
16. постійний самоаналіз та самоконтроль за самоосвітньою діяль ністю;
17. уміння вдосконалювати свої результати, отримані під час само освіти.

Існує декілька підходів до класифікації самостійних робіт шко лярів: