Свято "Закосичення"
план-конспект занятия (старшая группа) по теме

                                               ДНЗ «Ромашка»

                                                                                       Старша. гр.

                                                                                       в-ль: Іванченко Н.М.

         Під українську ліричну мелодію діти заходять до зали, сідають на стільчики, дивляться інсценівку «Розмова» (у виконанні вихователів). Дві жінки, які поралися  на городі, щоб відпочити, починають розмову.

Ганна: Доброго дня, Василино. Давно ми з тобою не бачилися.

Василина: Доброго здоров’я, Ганно. Все працюєш?

Ганна: Так, роботи завжди багато. За роботою і життя непомітно минає.

Василина: А пригадай, якими ми були молоденькими, як чепурилися, як з хлопцями жартували.

Ганна: А які пісні співали, як танцювали завзято! Роки пролетіли, вже й діти підросли.

Василина: Де ж вони, наші горобчики? Ходімо до них. (підходить до дітей) Доброго здоров’я вам, дітки. Та які ж ви дорослі стали! Як дівчата попіднімалися, розквітли, мов троянди у садочку, а хлопчики уже зовсім парубки!

Ганна: Повиростали дівчатка, час їх закосичувати, щоб помічницями для родини були, щоб до справжнього діла ставали.

Василина: Я пам’ятаю, як колись і нас, малих дівчаток, матусі закосичували. Та перш ніж волоссячко вбирати, треба перевірити, чи навчилися наші дівчатка чогось, чи й справді подорослішали. Чи вміють вони, наприклад, співати й танцювати?

Ганна: А ну ж бо, дівчатка, виходьте, заспівайте нам гарної пісні. (пісня «Ой росту я, ой росту»)

Василина: Пісня чудова, так звеселила, що ноги у танок самі просяться.  Запрошуйте, хлопці, дівчаток до кола.

Василина: І співаєте ви гарно, і танцюєте, а от вірші ви знаєте?

                                             Помічниця

Є у мами доня  

Гарна, білолиця.

Є у мами доня –

Леся – помічниця

Устає раненько

Підмете чистенько.

Ще й до мами каже:
- Відпочиньте, ненько!

Посуд я помию

Гарно стіл накрию,

Тільки борщ зварити

Я іще не вмію.

                                              Гостинець

На лугу, де сонце и птиці,

Я нарву травичку,

Ще й водою із криниці

Пригощу кролику.

А смачненьку капустинку

Дам я кроленятам.

Усміхнуся: -Вам гостинець

З поля від зайчати.

                                                Стежечка

З вишень пада білий цвіт,

Тихо шелестить.

Від порога до воріт

Стежечка біжить.

Я ту стежку промела

Щоб чистенькою була

Щоб маленький братик мій

Вчився бігати по ній

 Сама в хаті

Кошенятко чеше вуса

Лапками двома

 На базар пішла матуся,

В хаті я сама.

 Вмиюсь чисто, вмиюсь біло

І тоді візьмусь за діло.

Підмету гарненько в хаті,

Молока дам кошеняті,

Своє ліжко застелю,

Квіти в горщику поллю,

Заплету я кіски русі,

І чекатиму матусю.

                                      Маленька господиня.

 Хоч на зріст я ще маленька

В мене й кіска ще тоненька,

Та робити дещо вмію –

ось тарілочку помию.

Ось кімнату замітаю,

Вранці квіти поливаю.

Всього я сама навчуся

Бо роботи не боюся.

Я матусі помагаю:
Пил із меблів витираю.

А я к вариться обід,

Підготую все, як слід.

Принесу з комори мамі

Капустину з буряками.

А як прийде із заводу

Тато мій

– поставлю воду,

Мило й щіточку подам,

Ну а вмиється він сам.

Василина: Все ви вмієте, і танцювати і співати, а вірші які гарні знаєте. А чи такі вправні наші дівчатка – господарочки, зараз перевіримо.

Конкурсні завдання:

1. Хто краще, якісніше пришиє ґудзика

2. Почистить картоплю

( В цей час проводиться бесіда з дітьми: нагадуються проблемні ситуації, батьки згадують прислів’я про працю, родину )

 Хлопчики розповідають вірші:

                                                     Горох

Півник з куркою удвох

Вийшли сіяти горох

Той – лопату, та – лопатку,

Залюбки скопали грядку

А тепер по грядці ходять

Землю лапками скородять.

                                           Сніданок всім:

Наша Ганнуся – хазяєчка.

Устала раненько,

Зварила яєчко крутенько,

Кришить курчатам дрібненько.

Дрібненько кришить,

Скликає, лічить:
-Ціп! Ціп! Ціп!

Є вас сім, та сім,

Та ще раз сім.

Дам сніданок всім.

                                            Ми скопали квітник

В дитсадочку квітники

Ми самі скопали.

Грабельками залюбки Землю причесали.

Скоро, скоро розцвітуть

Різнобарвні квіти.

От які у нас ростуть

Працьовиті діти!

                                             Вода в акваріумі.

Мати донечку питає:

-  Доню моя мила, Ти в акваріумі воду

Рибкам замінила?

- А навіщо,- каже доня,-

Так міняти скоро?

Ще не випили тієї,

Що налила вчора.

                                                  Мій дідусь

Мій дідусь старенький

Як голуб сивенький

По садочку ходить

І мене малого, онученька свого

За рученьку водить

По садочку ходить

Яблучка знаходить

Ще й горішків зерна

Дідусь милий,

Як голубчий сивий,

Голівонька срібна.

Василина: Бачу, бачу, що дівчатка й справді вже справні хазяйки. Все вміють робити, і якщо візьмуться за якусь роботу, то і перед людьми соромно не буде. Сподіваюсь, що не буде так, як у пісні

        (пісня «Чом я не хазяйка»)

Василина: Гарно співають дівчата, добре працюють і люблять все це робити разом, і співати, і працювати, бо тоді і робота швидше робиться і на серці веселіше.

            А зараз наші дівчатка ще й таночок станцюють з віночками.

Василина: Ну, якщо наші дівчатка такі дорослі, то мабуть прийшов вже час їх закосичувати. (Дівчата з довгим волоссям стають у коло і під гарну мелодію йдуть по колу)

Ганна: А хто закосичуватиме дівчаток?

Василина: Хто ж, як не рідна матінка б благословляє  на добре, щире життя у достатку і праці, наставляє на добре ставлення  до людей. Тож ставайте, матусі у велике коло за своїми дівчатками, закосичувати їх.

(матусі заплітають донькам коси, промовляючи:

Плетися, коса,

Розумнішай голова,

Родися краса,

Добрішай душа!

В кого нема косичок, мами зачісують волосся гребінцем, промовляючи:

Рости, коса,

до пояса,

Не випадай ні волоса,

Рости коса до п’ят,

Всі волосинки в ряд. (звучить тиха, ніжна мелодія)

Василина: А тепер, матусі, візьміться за руки і тричі обійдіть дівоче коло, щоб захистити своїх донечок від усього лиха, напасті, щоб відвернути від них нудьгу і страждання. Нічого немає сильнішого за материнське благословення. А тепер поцілуйте своїх донечок, привітайте з важливою подією.

Василина: Сідайте, наші любі, на місця. Будемо далі святкувати закосичення. І зараз наші хлопчики  розкажуть нам вірша

                                         Юля-чистюля

Замітає мама хату.

Хто біжить допомагати?

Хто савочок їй несе?

Прибере в кімнаті все?

Звісно – Юля, наша Юля

Маленька чистюля.

Капелюха чистить тато –

Хто біжить на поміч радо,

З криком: «Татку, я сама!»

Щітку в нього відніма?

Звісно – Юля, наша Юля –

Маленька чистюля.

                             Миє, тре бабуся посуд.

Хто їй мисочки підносить?

Ложки, чашки і ножа?

Хто їй часом заважа?

Звісно – Юля, наша Юля,

Маленька чистюля.

Василина: Ми бачимо, що наші хлопчики не відстають від дівчаток ні в танцях, не в грі, але це ще не все. Хлопці вміють також як і дівчатка і чистити одяг і взуття, і майструвати.

         І ось вони приготували своїми руками подарунки для дівчаток, виготовили гольнички, щоб дівчата пам’ятали про наше свято. (хлопчики дарують подарунки.

Ганна: Ой, Василино, так тепло та гарно на душі, так приємно милуватись на наших діточок, що й забула, що в мене ж в печі пироги.

Василина: То біжи швидше, Ганно. Неси їх сюди. Почастуємо наших гостей.

(Розвага завершується частуванням гостей, залишаючи по собі добрий настрій та приємні почуття в душі.)

                              Використаний матеріал:

1. Дитячі вірші: «Юля – чистюля»

                           «Помічниця»

                           «Стежка»

                           «Маленька господиня»

2. Пісня «Ой росту я, ой росту»