Выступление на семинар – практикуме для воспитателей Древний кабардинский народный обычай взаимопомощи при строительстве дома «Щ1ыхьэху»
план-конспект занятия

Кишева Ляна Валериевна

Древний кабардинский народный обычай  взаимопомощи при строительстве дома  «Щ1ыхьэху»

 

https://vk.com/video588286661_456239160

Скачать:

ВложениеРазмер
Файл temer_shch1yhehu_konspekt.docx362.05 КБ

Предварительный просмотр:

 

Темэр: « Щ1ыхьэху»

Дерсыр зытеухуамрэ мурадхэмрэ:

Адыгэ хабзэм хъугъуэф1ыгъуэхэр къэхутэжыныр, губзыгъэу, зэпкъырыхауэ сабиим я пащхьэ илъхьэныр, хабзэф1хэм щыщу адыгэ щ1ыхьэхумрэ тхьэлъэ1умрэ я щ1ык1эу щытахэм сабийхэм щыгъазэ щ1ын къэгурыгъэ1уэн, бзэм зегъэужьын, я зэхэщ1ык1ым хэгъэхьэфи а хьэлым зегъэузэщ1ын.

  1. Дерсым къыщыгъэсэбэпыпхъэхэр: сурэтхэр слайду щ1ауэ къэгъэлъэггъуэн, унэм и пкъыгъуэхэр, шыгу зэщ1эщ1а. 1энэ лъэкъуищ, адыгэшхыныгъуэхэр.
  2. Дерсым и ек1уэк1ык1эр: мурадхэр щыгъуазэ щ1ын.

Гъэсак1уэм: Зи бзэ зымыдэу зы лъэпкъ щымы1э

Зи хэку епц1ыжу зы лъэпкъ щымы1э,

Зи бзэ зыхъумэр мисс ар лъэпкъ къабзэщ,

Бзэм пщ1э хуэщ1ыныр лъэпкъым я хабзэщ.

И1эт, ц1ык1ухэ нобэ къытхублэгъахэм, сэлам гуапэ едывгъэхыт.

Сабий: Фи махуэ ф1ыуэ ди хьэщ1э лъапэхэ.

Гъэсак1уэм: нобэ ди 1уэхугъуэр зытеухуар щ1ыхьэху зэращ1ыр зэдгъэщ1эну, унэ щ1ык1и зедгъэсэнущ.

Гъэсак1уэм: Ц1ык1ухэ! Дунейм псэ зы1уту тетым езыхэм я псэук1э. я хабзэ я1эжщ, зэкъуэтхэщ, зэгъусэхэщ. Бдзэжьейхэр зэгъусэу псым хэсщ, къуалэбзу ц1ык1ухэри жыгыщхьэхэм щащ1а  абгъуэхэм исщ, хьэк1эхъуэк1э зэмылъэужьыгъуэхэри я гъуэм щопсэу т1урыт1у, е нэхъыбэу зэгъусэу ( слайд дэнэ сыт щыпсэуми тету). Денем ц1ыху лъэпкъыу тетри зэгуры1уэу, я хабзэ зырахьэжыу мэпсэу. Адыгэхэми апхуэдэщ я псэук1эр.зэгуры1уэу зэдэ1уэжын папщ1э адыгэхэм егъащ1эми къадогъуэгурык1уэ адыгэ хабзэк1э зэджэр. Дэ ди1эщ хабзэф1 куэд, нэхъыжьым пщ1э хуэщ1ыныр, нэхъыщ1эм нэмыс к1элъызехьэныр гъэгущхуэныр, дэ1эпыкъуэгъу хъуныр, гущ1эгъу уи1эныр нэгъуэщ1хэри.

Гъэсак1уэм: Ц1ык1ухэ, хабзэм теухуауэ псалъэжь куэд щы1эщ.

Къэдвгъэпщытэжырт псалъэжьхэр

  1. сабий: «Бэр зэщ1эхъаем, щ1ыр къагъэхъей!».
  2. сабий: «Гугъу уехьу къэблэжьар 1эф1щ».
  3. сабий: «Зэхьэзэхуэр мэунэри зейжит1ыр мэунэхъу».
  4. сабий: «Бзурэ пэт абгъуэ ещ1».
  5. 1уэху мыублэм блэ хэсщ
  6. Акъыл зимы1эм насып и1экъым

Гъэсак1уэм: Мис а псалъэжьхэм къагъэлъагъуэ адыгэр сытым дежи зэкъуэту зэдэ1эпыкъуу зэрыпсэур. Хэт гу лъита, сыт хуэдэ 1уэхухэра загъусэу ирагъэк1уэк1ыр?

 

  1. сабий: Нысащ1э къэзышам деж псори хъуэхъуак1уэ мак1уэ.
  2. сабий: Сабий къахэхъуамэ зэхуосри гущэхэпхэ ящ1.
  3. сабий: Сабий илъэс ирикъуамэ лъэтеувэ хуащ.
  4. сабий: Унэ ящ1мэ, щ1ыхьэху мак1уэ.

Гъэсак1уэ: Губзыгъэ. Сыту ф1ыщэу ди гу къэвгъэк1ыжа.. Адыгэхэм ди хабзэм къегъэув гуф1эгъуэми, нэщхъеягъуэми ц1ыхухэр зэдэ1эпыкъун хуейуэ. Зэгъусэу ирагъэк1уэк1 1уэхухэм ящыщ щ1ыхьэхум  нобэ дытепсэлъыхьынущ ди дерсым.

Щ1ыхьэху ар ди адыгэ хабзэм и зы 1ыхьэщ, ар къызэрежьэри зэман куэд дэк1ащ. Щ1ыхьэху ящырт адыгэхэм мэкъу еуэнумэ, мэзым пхъэ куэд къырашынумэ, чырбыш ягъэжынумэ, е 1уэху хьэлъэ гуэр ящ1ынумэ. Псом хуэмыдэу щ1ыхьэху щ1ащ1ыр унэ зэтралъхьэн хуей хъумэт, ар зей уи закъуэу пхуэщ1ынутэкъым зэгуэрхэр къыбдэ1эпыкъун хуейт. Абы къек1уал1эрт я къуэшхэр я благъэхэр, гъунэгъхэр, къуэжэгъухэр.

Щ1ыхэху къэк1уэнухэм сыт хуэдут хъыбар зэрагъащ1эр?

Еджэн хуейу п1эрэт къек1уэл1энухэм?

Сабий: Къуажэм хыхьэрти хъыбар ирагъащ1эрт.

Гъэсак1уэ: Шы тесу ц1ыху хагъэхьэрт къуажэми, къаджэрт.

Сыт худэ псалъэк1э къызэраджэр?

Сабий: Сэ зыхэсхащ ди хьэблэм къыдыхьауэ шу тесу щ1алэ къаджэу. Уей къуажэ махуэ хъун! Алохэ я щ1ыхьэхущи фызыхуэ1эрыхуэ 1эмэпсымэ ф1ыгъу фыкъек1уалъэ!

Гъэсак1уэ: Сыт хуэдэ 1эмэпсыму п1эрэт здахьыр?

(1эмэпсымэхэр зэрыт слайд-сурэт къегъэлъагъу сабиихэм абыхэм я ц1эр ира1уэ)

Гъэсак1уэ:

 Иджыпсту унэ зытелъхьэ джэгук1э дыджэгунущ.

Т1ыкъ, т1ыкъ, т1ыкъ

Унэ дощ1

Унэр инщ

Щхьэгъумбжэ хэлъщ

Унащхьэ телъщ

Уэнжакъыр и1эщ

Мы унэщхуэм

Уэрэ сэрэ дыщопсэу!

Сыту емык1ущэрт щ1ыхьэху къуоджауэ умык1уэныр, апхуэдэм и напэр тек1ауэ ябжт ( сабий щ1алэ ц1ык1ухэр къыдок1).

Щ1ыхьэхум къек1уэл1ахэм я нэхъыжьыр тхьэ елъэ1ут щ1адзэн ипэ.

1 Нэхъыжь: Ди тхьэу Тхьэшхуэ. Псынщ1э те1уэ

                     Ф1ы те1уатэ!

                       1э ижьым егъэублэ 1э сэмэгум егъэух

                       Узыншагъэк1э щ1эдгъадзэ

                       Гуф1эгъуэк1э дыгъэух.

(пшынауэ макъ щ1эту сабии зыбжанэм унэ зыпкъыралъхьэ).

Сабий: Ц1ыхум ц1ыхур зэхищ1ык1ым

И гугъуехьыр дигъэпсынщ1эм,

Игъэпэжым, игъэлъап1эм

Псоми дощ1э ар ц1ыхугъэщ,

Нэгъэсауэ адыгагъэщ!

Сабий: Мы унэр зыхуэдухуэм

Илъэсищэк1э псэуам,

Гукъеуэ имы1эу

И1эм нэсыпыр къыпыщэщыу

Къыпыщэщыр иугуэшу

Куэдрэ Тхьэм игъэпсэу!

Гъэсак1уэ: Унэ дэхащэ тхуаухуащ щ1ыхьэхум къек1уэл1ахэм, къэдвгъэпщытэжыт ц1ык1ухэ зэрытщ1ар.

( и пкъугъэхэр)

Гъэсак1уэм: Унэр щ1ын яухмэ къадэ1эпыкъуа псоми еджэжырти тхьэлъэ1ушхуэ ящ1ырт. Деплъынти унэщ1э тхьэлъэ1ур зэращ1ым.

Пщ1ант1эм дэтхэм я щыщ зы нэхъыщ1э къуок1уэри нэхъыжым зыхуегъазэ.

Сабий: Уей, ди тхьэмадэф1!

Ди тхьэмадэф1ыу ди псэ,

Куэдрэ тхуэпсэун!

Нобэ ди махуэшхуэщ

Ди унэщ1э хъуэхъущи

Хъуэхъуф1 тхужып1эну

Пщ1ант1эм дэт нэхъыщ1эхэм

Л1ык1э сыкъащ1ащ.

1 Нэхъыжь: Ей, хахуэу ди щ1эблэ,

Гъэщ1ибл зыгъэщ1эн,

Сэ жыс1энур фэрк1э махуэщ

Унэу ящ1ар уардэ унэжьыу

Унап1э махуэу.

Хъуни шхыни  щымыщ1эу

Зыщыщ1и щымы1эу

Тхьэм унап1э махуэ фхуищ1.

Щ1ыхьэхум хэтахэм захуегъазэри же1э тхьэмадэм.

2 Нэхъыжь: Унэр щащ1ым гугъу дехьахэм

Фи гъащ1эр к1ыхьыу

Фи намысыр лъагэу

Фи насыпыр кууэ

Гухэхъуэр фи куэду

Тхьэм фи гъэпсэу!

3 Нэхъыжь: Унэр зейхэр къыщ1ыхьам ди гуапэт.

Мы 1энэр къытхуэзыгъува унэ гуащэр

Ц1ыхубзыф1у, шхыныф1 ищ1у

Цы щ1ыреуэ, жьэгур иубэу

Быным я нэхъыжьыу

Нэмысыр унэм имык1ыу

Илъэс куэдк1э гъэпсэу.

Мы 1энэ лъэкъуищымрэ

Мы хьэпщыкъумрэ тыгъэ пхудощ1.

Унэ гуащэ:  Жьыщхъэ махуэ ухъу.

4 Нахъыж: Унагъуэм я тхъэмадэм узи лажьи ямы1эу

Ц1ыхухэм ф1ыуэ къалъагъуу

Гъуэгу теувэм и махуэу

1уэху зыхуежьар дэпсынщ1эу

Зыхуем и 1эр лъэ1эсу

Гъащ1э к1ыхъ Тхьэм къырит.

Мы шыгу зыщ1эщ1ари тыгъэ пхудощ1.

 

2 Нэхъыжь: Мы унагъуэм я нэхъыщ1эр зытесыр щ1эгъулэу

Куафэ щхъуант1эу, и щхьэр игъэк1ыу

Ик1эр игъэпщу ,хуэдэ щ1алэхэр лъэщ1эмыхьэу

Гъэ минк1э упсоу!

Сабий: Лъэпкъыр иузэщ1рэ

Гъащ1эр игъэдахэмэ

И гур пыщ1эхъуэпсрэ

Хабзэр и1эрыщ1мэ

Мисс аращ адыгэр!

Сабий: Адыгэ хабзэр къапщтэмэ

Адыгэ хабзэр бгъэзащ1эмэ

Абы утету упсэумэ

Абы уи щ1эблэр щ1уп1ык1мэ

Ит1анэ уи адыгэщ

Адыгагъи пхэлъщ!

Гъэсак1уэ: Упсэу. (Уэрэд)

Нобэ дэ къэтпщытащ адыгэ хабзэхэм ящыщ зы 1ыхьэф1 «Щ1ыхьэху». Ц1ык1ухэ, фэри зы зэман дэк1ынщ ин фыхъунщ мис  а хабзэм тету фэри щ1ыхьэху къывэджэмэ си гугъэщ а 1уохугъэм ек1уу фыхэтыну. Си гупэт, ц1ык1ухэ, фэ фщыщ унэ ухуак1уэ 1эзэ ц1эрык1уэ фыхъуауэ зэхэтхыжыну.

 Къафэм зи гу хуэкъабзэхэр утыку дыкъытохьэ, лъэпкъым ар ди гъуазэщи, хэкум щызыдэхьэ. Дэри ди тхьэлъэ1ур духынщ къафэ дахэк1э.

Ди дерсыр абдежым щызэхуэтщ1ыжынщ, фэри фи гу ирихьамэ ди гуапэщ.


По теме: методические разработки, презентации и конспекты

Выступление на семинаре для воспитателей: «Значение мелкой моторики в развитии речи детей дошкольного возраста»

Повышение уровня компетентности воспитателей в вопросах развития речи детей через развитие мелкой моторики рук....

Выступление на семинаре для воспитателей дошкольного отделения "Методики диагностики психологической готовности дошкольников к обучению в школе"

В  выступлении представлены методики диагностики психологической готовности дошкольников к обучению в школе, которые использует в своей работе педагог-психолог....

Выступление на семинаре для воспитателей на тему: "Использование нетрадиционной техники рисования в работе с детьми с ОВЗ"

Выступление на семинаре для воспитателей на тему: "Использование нетрадиционной техники рисования в работе с детьми с ОВЗ"...

Выступление на семинаре для воспитателей на тему: "Воспитание культурно-гигиенических навыков у детей"

Выступление на семинаре для воспитателей на тему: "Воспитание культурно-гигиенических навыков у детей"...

Выступление на семинаре для воспитателей на тему: «Тайны обучения детей рассказыванию»

Выступление на семинаре для воспитателейна тему: «Тайны обучения детей рассказыванию» 1.Организация и методика обучения связной  речи, начиная с младшего возраста.2. Обучени...