Погляди сучасних фахівців – логопедів на засвоєння граматичних структур рідної мови дітьми з ЗНМ.
статья по логопедии (старшая группа) по теме

Безуглая Ирина Леонидовна

Статья содержит описание отличительных особенностей грамматического оформления речи детей с ее общим недоразвитием и основные направления логопедической работы для коррекции грамматического строя речи логопатов.

Скачать:

ВложениеРазмер
Файл gramatichniy_lad_movi.docx17.97 КБ

Предварительный просмотр:

Погляди сучасних фахівців – логопедів на засвоєння граматичних структур рідної мови дітьми з ЗНМ.

Опанування дитиною граматичною будови мови має велике значення, оскільки лише морфологічно і синтаксично оформлене мовлення може бути зрозумілим співрозмовнику і може слугувати для дитини засобом спілкування з дорослими та однолітками. Однак, у дітей із загальним недорозвиненням мовлення виникають певні труднощі в оволодінні граматичним ладом мови.

На думку А.В.Ястребової, у дошкільників із ЗНМ виникають ускладнення у визначенні та висловлюванні приватних граматичних ознак, в самостійному розрізненні тих ознак, які формулюються в узагальнених показниках (нестійке знання ознак різних частин мови; змішення різних граматичних понять; недостатньо стійке володіння деякими загальними і приватними поняттями; спотворене відтворення граматичної термінології).

Своєрідність граматичного оформлення усного мовлення при ЗНМ полягає в тому, що окремі прояви аграматизму, що виникають в основному внаслідок порушення узгодження та керування, проступають на фоні правильно побудованих речень. Тобто одна й та ж граматична форма або категорія в різних умовах може вживатися правильно або неправильно в залежності від умов, в яких протікає усне мовлення дітей.

Оволодіння граматичною будовою мовлення відбувається на основі складної динаміки встановлення граматичних стереотипів, генералізації та наступної їх диференціації. У нормі діти оволодівають граматичними значеннями на інтуїтивному рівні, несвідомо, без спеціально розроблених методик. Діти із ЗНМ ніколи самостійно, без спеціального навчання, не засвоять систему граматичної словозміни та словотворення. Тому необхідно в процесі корекційної роботи враховувати, як зазначала Н.Нікашина, що “найбільш характерним і суттєвим для дітей із ЗНМ є недостатнє вміння спостерігати і узагальнювати явища мови, її звукові та морфологічні особливості, форми словозміни і способи словотворення”.

А.В.Ястребова Л.Ф.Спірова, Т.П.Безсонова підкреслювали, що найбільшу увагу вчитель-логопед повинен приділяти дітям з нерізко вираженим загальним недорозвиненням мовлення, оскільки саме вони, недополучаючи корекційної роботи в дошкільному віці, зазнають серйозних труднощів у засвоєнні програмного матеріалу в школі і частіше за інших виявляються серед числа тих, які не встигають  з рідної мови.

Діти із недорозвиненням мовлення страждають зниженою здібністю аналізувати явища мови. Вони не завжди уміють помічати і виділяти звукові, морфологічні та синтаксичні елементи мови і свідомо користуватися ними у своїй практиці. Крім того, у них спостерігається недостатня сформованість слухомовленнєвої пам'яті та уваги, навичок самоконтролю. Перераховані особливості перешкоджають повноцінній учбовій діяльності і ведуть до стійкої неуспішності. Тому необхідно своєчасно виявляти таких дітей і якомога раніше надавати їм відповідну допомогу.

У ряді праць висвітлювались напрямки корекційного навчання дітей із загальним недорозвитком мовлення: Н.С.Жукова, О.М.Мастюкова, Т.Б.Філичева , Л.Ф.Спірова, А.В.Ястребова.

Л.Ф.Спірова, проаналізувавши ступінь оволодіння лексичними та граматичними значеннями слів, шляхи формування вмінь здійснювати відбір слів та правильно їх вживати, встановлювати смислові та граматичні зв΄язки та відношення між словами всередині значення, виражати граматичними засобами ці відношення, встановила конкретні шляхи корекційного впливу.  

А.В.Ястребова  розділила корекційно-навчальний процес на три етапи. Основним змістом логопедичної роботи на 1 етапі є поновлення прогалин в розвитку звукової сторони мовлення. Головним завданням другого етапу є надолуження програми в розвитку лексичного запасу та граматичної будови мовлення. Мета третього етапу полягала у розвитку та вдосконаленні умінь і навичок побудови зв΄язного висловлювання.

Система логопедичного впливу, розроблена Н.С.Жуковою, О.М.Мастюковою, Т.Б.Філічевою  спирається на поетапність засвоєння дітьми рідної мови при правильному формуванні мовленнєвої функції.

Огляд загальнопедагогічної та спеціальної літератури показав, що питанню оволодіння дошкільниками із загальним недорозвитком мовлення граматичними структурами ще не приділено достатньої уваги.


По теме: методические разработки, презентации и конспекты

Розлади голосу та методи їх усунення. (українською та російською мовою)

У статті розповідається про про основні причини голосових розладів у дорослих та дітей, їх профілактику та загальні рекомендації щодо їх усунення....

Мониторинг засвоєння програмних вимог дітьми молодшого віку за програмою "Українське дошкілля"

В наданому матеріали зібрано діагностичний інструментарій та зразки аналітичних довідок для проведення моніторингу засвоєння дітьми молодшого віку програмних вимог за програмою "Українське дошкілля"....

Моніторинг засвоєння програмних вимог дітьми середнього віку за програмою "Українське дошкілля"

В матеріалі представлено алгоритм здійснення моніторингу, діагностичний інструментарій, зразки аналітичних довідок для проведення педагогічної діагностики знань дітей середнього віку за програмою "Укр...

Моніторинг засвоєння програмних вимог дітьми старшого віку за програмою "Впевнений старт"

В публікації надано алгоритм проведення моніторингу дітьми старшого віку за програмою "Впевнений старт", діагностичний інструментарій та зразки аналітичних довідок....

Индивидуальный план самообразования учителя-логопеда по теме «Коррекция нарушения слоговой структуры слова у детей старшего дошкольного возраста»

Тема самообразования: «Коррекция нарушения слоговой структуры слова у детей старшего дошкольного возраста».Время работы над темой: сентябрь 2017 – май 2018 года.Цель: разработать сис...

Отчёт о работе учителя - логопеда (ДОУ, не имеющего в своей структуре речевых групп) ( пример)

Ежегодный отчёт учителя-логопеда о проделанной работе за учебный  год...

Выступление на практико-ориентированной мастерской учителей-логопедов дошкольных учреждений "Коррекция нарушений слоговой структуры слова на заключительном этапе работы с использованием дидактических игр"

Выступление на практико-ориентированной мастерской учителей-логопедов дошкольных учреждений "Коррекция нарушений слоговой структуры слова на заключительном этапе работы с использованием дидактиче...