План-конспект занятия по калмыцкому языку
план-конспект занятия (старшая группа)

Чолутаева Нина Наминовна

план-конспект занятия по калмыцкому языку

Скачать:

ВложениеРазмер
Файл konspekt_uroka_kalmytskogo_yazyka.docx32.97 КБ

Предварительный просмотр:

Конспект урока калмыцкого языка: "Весна".

Урок калмыцкого языка

КУцл: Куукдиг шин торля таньлдулх, Герин мал болн зерлг ангуд йилгдг дасгх, «Теря-темсн», «Герин мал-агурсн», «Зерлг ангуд» гидг торяр угмуд давтх.

Узмр донгцл: девтр, зургуд, графсхем «Хавр» (ИКТ), шулгуд, наадн «Тааньлдгн», «Олж автн», «Кен кеня ур?», «Энд юн улу», «Кеедя овгн»

Кичялин йовуд:

  1. Сургульчнр кичялд белдлгн.

- Мендвт! Сууцхатн.

- Би дегртян секяд,

Багшан оньгж сонгснав.

Номан сяянар дасад,

«5» темдг авнав.

 

  1. Наадн «Таньлдгн»

 

Мана кичялд гиичнр ирв.

Теднля таньлдлхмн. Эвря нерян келхм.

- Мини нерн…

- Эндр манна кичялд бас нег гиич ирв.

- Эн кемб? (Кеедя овгн)

Кеедя овгн кер галзн хуцан унад, гуярнь цокад, хатрулад, мана кичялд адгж ирв. Тегяд, эн нанд нокд болх, тадниг.Кен ягж номан дасдгнь хялях.

 

  1. Келлг оргжуллгня кодлмш.

                    Цу–цу цоонг

    Цутн уга цоонг

   Яа-яа-янг

   Ясн  уга янг.

 

IV.Дассан давтлгн.

  1. Тенгрин бядл шин жиллгн.
  2. Эндр ямаран одр?
  3. Энд ямаран то?
  4. Газа ямаран жилин цаг?

 

- Хаврин сармуд ямаран?

- Хаврин темдгуд ямаран?

Дулан болна. Сергей

Шовуд урян ясна. Айтана

Мал толян авна. Артем

Тег кокрня. Магомед.

Цецгуд цецгялня. Арлтан

Одр утдна, со ахрдна. Эрвена)

- Хавр гидг торяр ямаран угмуд  меднят? (хавр, дулан, хур, нарн, ноган, тярян, посевы, агар, цецгуд, хяялня, хурта, сяяхн, байрта, тол)

 

 

2. Наадн «Олж автн»

Эн юмб? Нег угяр ягж эдниг нерядхмн?

- Энд юн тогрг? Олж келтн.

- Энд юн утлунг?

- Энд юн ноган?

- Энд юн гашун?

- Энд юн амтяхн?

 

Аш: Эн цугар нег угяр «Теря-темсн»

 

V. Шин тор.

- Эндр манна кичялин тор: «Эвря мал – агурсна тускар ягж келдмн»

- Дегтрян 186 (зун  найн зургадгч) халхтн сектн.

1. Багшин умшлгн. (зургуд узух)

Укр, гаха, хон, тугл, яман, морн, ноха, мисс.

Арат, чон, туула, горясн, ялмн.

2. Сургульчнрин умшлгн.

Амрлгн.

Ээж домбр цокна-цокна

Эльза эргяд биилня-биилня.

Аав гармуль татна-татна

Арслн тавшад биилня-биилня.

 

3. Наадн. «Кен кеня ур?» (босад)

Эн юмб?

Ноха – собака, нохан кичг – щенок, мисс –кошка, миссин кичг –котенок, яман –коза, ямана ишк – козленок, хон- овца, хургн – ягненок, укр – корова, тугл – теленок.

4. Танад герин мал бяну? Келж огтн.

- Манад мис бяня. Энуня нерн Шурик. Диана

- Нанд ноха бяня. Энуня нерн Барс. Айтана.

- Нанд тугл бяня. Энуня нерн Мишка. Деля.

- Нанд ямана ишк  бяня. Энуня нернь Милка. Магомед.

 

  1. Текст умшлгн 186 халхт.

                   Амрлгн «Би, чи, эдн, тедн»

  1. Девтрян кодллгн.

                    Нанд (юн?) ноха бяня. Энуня нерн Баср.

VI. Кичялин аш.

      Наадн «Энд юн улу?»

Эн юмб? Ноха, гаха, укр, морн, темян, чон.

Энд юн улу? (чон)

Юнгад? (Чон – зерлг ан). Наадкснь- Герин мал – агурсн.

Цугар: Нег угяр – Герин мал-агурсн, чон – зерлг ан.

Кеедя овгнд тадн йир таасгдвт.

Эн таднд иим даалгврт огчяня: Кичял таасгдсн болхла-улан тогрг олгтн, эс таасгдсн болхла-кок тогрг олгтн.

- Йир сян Кеедя. Овгн муурад,, маднла мендляд йовжана. Тегяд эн таднд иим бичг улдяжяня.

- Ни-негн бятн,

Шунж номан дастн,

Эк-эцктян сонгстн,

Багшдан дон болтн.

Би болхла, йовжанав,

Хая-хая иржанав.

Тана буурл сяхлт

Ке галзн хуцта

Найн курсн наста

Келдя овгн няяж

Амтяхн белг белглжяня.


Урок калмыцкого языка

Кичəлин төр: Келлĥг оргжүллһнә кодлмш. Хавр. Дассан давтлгн. Эвря мал - агурсна тускар ягж келдмн (шин тор).

КУцл: Куукдиг шин торля таньлдулх, Герин мал болн зерлг ангуд йилгдг дасгх, «Теря-темсн», «Герин мал-агурсн», «Зерлг ангуд» гидг торяр угмуд давтх.

Узмр донгцл: девтр, зургуд, графсхем «Хавр» (ИКТ), шулгуд, наадн «Тааньлдгн», «Олж автн», «Кен кеня ур?», «Энд юн улу», «Кеедя овгн»

Кичялин йовуд:


  1. Сургульчнр кичялд белдлгн.

- Мендвт! Сууцхатн.

- Би дегртян секяд,

Багшан оньгж сонгснав.

Номан сяянар дасад,

«5» темдг авнав.


  1. Наадн «Таньлдгн»


Мана кичялд гиичнр ирв.

Теднля таньлдлхмн. Эвря нерян келхм.

- Мини нерн…

- Эндр манна кичялд бас нег гиич ирв.

- Эн кемб? (Кеедя овгн)

Кеедя овгн кер галзн хуцан унад, гуярнь цокад, хатрулад, мана кичялд адгж ирв. Тегяд, эн нанд нокд болх, тадниг .Кен ягж номан дасдгнь хялях.


  1. Келлг оргжуллгня кодлмш.

Цу–цу цоонг

Цутн уга цоонг

Яа-яа-янг

Ясн уга янг.


IV.Дассан давтлгн.

  1. Тенгрин бядл шин жиллгн.
  2. Эндр ямаран одр?
  3. Энд ямаран то?
  4. Газа ямаран жилин цаг?


- Хаврин сармуд ямаран?

- Хаврин темдгуд ямаран?

Дулан болна. Сергей

Шовуд урян ясна. Айтана

Мал толян авна. Артем

Тег кокрня. Магомед.

Цецгуд цецгялня. Арлтан

Одр утдна, со ахрдна. Эрвена)

- Хавр гидг торяр ямаран угмуд меднят? (хавр, дулан, хур, нарн, ноган, тярян, посевы, агар, цецгуд, хяялня, хурта, сяяхн, байрта, тол)



2. Наадн «Олж автн»

Эн юмб? Нег угяр ягж эдниг нерядхмн?

- Энд юн тогрг? Олж келтн.

- Энд юн утлунг?

- Энд юн ноган?

- Энд юн гашун?

- Энд юн амтяхн?


Аш: Эн цугар нег угяр «Теря-темсн»


V. Шин тор.

- Эндр манна кичялин тор: «Эвря мал – агурсна тускар ягж келдмн»

- Дегтрян 186 (зун найн зургадгч) халхтн сектн.

1. Багшин умшлгн. (зургуд узух)

Укр, гаха, хон, тугл, яман, морн, ноха, мисс.

Арат, чон, туула, горясн, ялмн.

2. Сургульчнрин умшлгн.

Амрлгн.

Ээж домбр цокна-цокна

Эльза эргяд биилня-биилня.

Аав гармуль татна-татна

Арслн тавшад биилня-биилня.


3. Наадн. «Кен кеня ур?» (босад)

Эн юмб?

Ноха – собака, нохан кичг – щенок, мисс –кошка, миссин кичг –котенок, яман –коза, ямана ишк – козленок, хон- овца, хургн – ягненок, укр – корова, тугл – теленок.

4. Танад герин мал бяну? Келж огтн.

- Манад мис бяня. Энуня нерн Шурик. Диана

- Нанд ноха бяня. Энуня нерн Барс. Айтана.

- Нанд тугл бяня. Энуня нерн Мишка. Деля.

- Нанд ямана ишк бяня. Энуня нернь Милка. Магомед.


  1. Текст умшлгн 186 халхт.

Амрлгн «Би, чи, эдн, тедн»


  1. Девтрян кодллгн.

Нанд (юн?) ноха бяня. Энуня нерн Баср.


VI. Кичялин аш.

Наадн «Энд юн улу?»

Эн юмб? Ноха, гаха, укр, морн, темян, чон.

Энд юн улу? (чон)

Юнгад? (Чон – зерлг ан). Наадкснь- Герин мал – агурсн.

Цугар: Нег угяр – Герин мал-агурсн, чон – зерлг ан.

Кеедя овгнд тадн йир таасгдвт.

Эн таднд иим даалгврт огчяня: Кичял таасгдсн болхла-улан тогрг олгтн, эс таасгдсн болхла-кок тогрг олгтн.

- Йир сян Кеедя. Овгн муурад, , маднла мендляд йовжана. Тегяд эн таднд иим бичг улдяжяня.

- Ни-негн бятн,

Шунж номан дастн,

Эк-эцктян сонгстн,

Багшдан дон болтн.

Би болхла, йовжанав,

Хая-хая иржанав.

Тана буурл сяхлт

Ке галзн хуцта

Найн курсн наста

Келдя овгн няяж

Амтяхн белг белглжяня.


По теме: методические разработки, презентации и конспекты

План-конспект открытого занятия по английскому языку для дошкольников

План-конспект открытого занятия по английскому языку для дошкольников...

План-конспект открытого занятия по английскому языку для дошкольников

План-конспект открытого занятия по английскому языку для дошкольников...

Занятие по калмыцкому языку

Занятие по калмыцкому языку для детей дошкольного возраста...

занятие по калмыцкому языку во 2 младшей национальной группе на тему: «Гер. Гер дотр бәәх хамг юмн»

Күсл: Герин тогтацта бичкдүдиг таньлдулх. Ахр зәңгс тогтаҗ чаддг чадвр батлх. Ни – негн бәәдг сурһмҗ өгх. Сурврт чикәр хәрү өгх....

План-конспект внеурочного занятия «Занимательный русский язык» в 1 классе

Волшебные словаЦели: Обогащение словарного запаса. Развитие речи, мышления, памяти, внимания, познавательной активности. Воспитание вежливости....

план-конспект занятия по калмыцкому языку

план-конспект занятия по калмыцкому языку...

План-конспект занятия по калмыцкому языку

план-конспект занятия по калмыцкому языку...