Формування дії контролю , як засіб активізації самостійної діяльності учнів.
статья по теме

У статті  йдеться про результати власної  дослідницько-експериментальної роботи  та поради, щодо формування навичок контролю.

Скачать:

ВложениеРазмер
Package icon formuvannya_diyi_kontrolyu.zip49.69 КБ

Предварительный просмотр:

ФОРМУВАННЯ ДІЇ КОНТРОЛЮ, ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ        САМОСТІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

                                                                     Войтенко Тетяна Валеріївна

Учитель початкових класів Курахівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Донецької області

    Однією з пріоритетних задач сучасної школи виступає виховання відповідальної особистості, яка здатна до саморозвитку та самоосвіти. В зв’язку з цим перед школою виникає важлива задача, значення якої полягає в правильній організації  самостійної навчальної діяльності. Організація такої діяльності  формує в учнів вміння самостійно ставити  перед собою навчальні задачі, планувати учбову діяльність, здійснювати контроль ходу виконання роботи і вміння оцінювати отримані результати. В традиції з цілісної структури учбової роботи випадає саме контроль і оцінка з боку учня, вони вилучаються та присвоюються вчителем, а робота учня лишається внутрішньої мотивації.

     Мета нашого дослідження складалася з виявлення ефективних умов формування дії контролю, як засобу активізації самостійної діяльності учнів.

    Згідно з метою були намічені наступні задачі:

1.проаналізувати психолого-педагогічну літературу  та вивчити суть дії контролю в учбовій діяльності;                                                                          2.провести діагностику сформованості дії контролю в учнів 3 класу ;               3.розробити та апробувати схему роботи, спрямовану на розвиток дії контролю молодших школярів.

     Теоретичний аналіз проблеми дослідів дозволив сформувати наступне припущення: формування дії контролю буде більш ефективними, якщо                                1.учні усвідомлюють значення дії контролю для організації самостійної роботи;                                                                                                                         2.розроблена методика формування контролю;                                                3.вчитель визначає структурні особливості контролю;                                              4.в процесі навчання використовується система завдань, спрямована на усвідомлення алгоритмів контрольних дій учнями;                             5.використовуються різні форми учбової роботи: взаємоперевірка, взаємооцінювання;                                                                                              6.вчитель ставить перед учнями завдання на виконання контролю з урахуванням рівня сформованості дії контролю.

     Для розв’язання цих задач, перевірки гіпотези, накопичення наукових фактів була складена програма в якій використовувався комплекс  взаємодоповнюючих методів: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури; бесіда, спостереження, опитування, аналіз результатів перевірних робіт. Вагоме місце займала дослідницько-експериментальна робота проведена  в Курахівській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1.

    Вивчені нами думки вчених зводяться до того, що сутність дії контролю криється у обов'язковому зіставленні дії зі «зразком»- еталоном. Спочатку дія контролю реалізується за конкретним зразком, потім за уявою про нього і на завершальному етапі на підставі узагальненої уяви зразків. Наукові досліди Д.Б.Ельконіна[12], В.В.Давидова[4], Л.В.Берцфаї[1] припускають в якості сформованості дії контролю виділити наступні критерії:

 1.усвідомлення значення контролю;                                                                           2.вміння учнів знаходити помилки в діях товаришів, вчителя, власні; в результаті дії, в ході дії;                                                                                                                 3.вміння виконувати дію контролю;                                                                              4. бажання здійснювати контроль.

     В своїй роботі ми спиралися на 6 рівнів сформованості контролю визначені Репкіною Г.В.та Заікою Є.В. [9] на основі вище викладених критеріїв:                                                                                                                                1-відсутність контролю                                                                                                    2-контроль на рівні недовільної уваги                                                                                  3-потенційний контроль на рівні довільної уваги                                                         4-актуальний контроль на рівні довільної уваги                                                          5-потенційний  рефлексивний контроль                                                                       6-актуальний рефлексивний контроль

Були поставлені задачі вивчити:                                                                                      - інтерес дітей до здійснення контролю при виконанні самостійних робіт;                - вміння виконувати контроль результату та бажання його виконувати;                     - вміння помічати помилки (власні, товаришів);                                                             - вміння реконструювати спосіб дії;                                                                                       - складати план перевірки;                                                                                                     - вміння виправляти помилки;                                                                                           - вміння здійснювати змістовний контроль, знаходити помилки з причини невідповідності способу дії з умовою завдання;                                                                      - вміння критично відноситись до контролю з боку інших дітей, вчителя.

     На констатуючому етапі експерименту були проведені  опитування, перевірна робота, спостереження за діяльністю учнів, що дозволили вирішити поставлені задачі.  Отримані результати були проаналізовані. Нами були визначені рівні сформованості дії контролю учнів 3-Б класу.                                                                                  Діаграма дає можливість наочно ознайомитися з результатами .

     Бачимо, що у 8,6% учнів-відсутні навички контролю. Дії та операції не контролюються, часто бувають неправильними. Під час самостійних робіт учні не дотримуються плану перевірки, помилки не помічають та не виправляють.

     У 47,9% учнів - контроль на рівні недовільної уваги. Учні несвідомо виконують дії контролю. Не вміють пояснити причину помилок. Контроль у формі цілеспрямованої дії за співвідношенням виконаного учнем процесу розв’язання завдання з усвідомленою їм схемою дії відсутній.

      У 30,5% розвинений потенційний контроль на рівні довільної уваги. Виконуючи нове завдання , ці учні знаходять та виправлять неточності. Хоча одночасно виконувати нову дію та співвідносити її зі схемою дії дітям важко.

     Лише у 13% учнів був виявлений актуальний контроль на рівні довільної уваги. Самостійні роботи виконувались, як правило, без помилок. Допущені помилки діти знаходили та виправляли самостійно. Перевіряли чинені дії зі схемою, однак проконтролювати співвідношення самої схеми дії до нових умов  не змогли.

     На підставі виявлених рівнів сформованості дії контролю, нами були визначені  задачі формуючого етапу експерименту:                                                                                                                    - розробити програму експериментальної роботи, спрямовану на розвиток дії контролю ;                                                                                                                            - апробувати програму експериментальної роботи на базі школи у 3-Б класі.        

    Зміст програми базується на наступних принципах:

  1. створення сприятливих умов, щодо розвитку дії контролю;
  2. врахування індивідуального рівня сформованості дії контролю;
  3. вміння контролювати як дії інших, так і власні;
  4. вміння контролювати увесь процес виконання дії.

Методи самоконтролю та взаємоконтролю, що використовувались нами наведені у додатку.

    Перший етап роботи був спрямований на стимулювання потреби в здійсненні контролю. З учнями була проведена бесіда про важливе значення контролю.  В процесі роботи перед виконанням кожного самостійного завдання учнів націлювали на здійснення контролю. Дітям запропоновували деформовані вирази, а також завдання , виконати які неможливо, не здійснивши контроль: вирази складались так, що відповідь кожного виразу була початком іншого.

     Дослідженням доведено, що усвідомлюючи значення контролю, учні які не контролювали власну роботу, стали безпомилково виконувати самостійні роботи, тобто перейшли на другий рівень. Багато хто став контролювати діяльність за проханням вчителя, діти навчилися виправляти помилки. В класі зросла група учнів, що мають третій рівень контролю. Облік індивідуального рівня сформованості контролю принес позитиві результати. Учні навчилися орієнтуватися на відомі їм схеми, що призвело до переходу на четвертий рівень.

     На другому етапі постала задача навчити здійснювати перевірку за готовим алгоритмом, розвивати вміння помічати помилки. З метою привчання контролювати не лише власні дії, діти вчилися виконувати взаємоперевірку.  В своїй роботі ми використовували завдання, спрямовані на вміння пояснити причину появи помилок, вміння задавати уточнюючі запитання, будувати розсудливі докази. На цьому етапі при сумісній діяльності, діти мали можливість упевнитись в тім, що проблема може бути розв’язана по різному, і визначити більш раціональне рішення. Учні навчилися усвідомлювати схеми дій, зіставляти з ними власну діяльність, правильно пояснювати свої дії.

     На третьому заключному етапі була поставлена задача – навчити дітей самостійно розробляти алгоритм контрольної дії, ставити учбову задачу на основі контролю. Ми ознайомили дітей з поопераційним контролем. Вчили здійснювати рефлексивний контроль: реконструювати спосіб діяльності товариша, призвівший до помилки. Використання ігрових ситуацій, кооперування з однолітками сприяли умовам роботи. На цьому етапі учні працювали  максимально самостійно. В процесі виконання тестових завдань показали вміння виконувати самоконтроль, помічати помилки, пояснювати причини помилок. Проведення серії уроків, спрямованих на розвиток контролю, сприяло збільшенню самостійної активності учнів. Діти навчилися контролювати не лише результат, а й процес роботи.

     Задачею контрольного етапу дослідження стали визначення результатів та ефективності нашої роботи. Був зроблений порівняльний аналіз даних, отриманих на констатуючому та контрольному етапі експерименту.

     Отже  можемо стверджувати, що гіпотеза поставлена на початку дослідження  виявилась ефективною. Контроль є необхідним компонентом учбової діяльності.                             Прийомам контролю слід спрямовано навчати.  Розвиток вміння виконувати контроль сприяє розвитку умінь працювати самостійно – головного, чому учні повинні навчитися в початкових класах.

Додаток. Використання методів самоконтролю та взаємоконтролю  в початкових класах.

    У молодшому шкільному віці в дітей слабо розвинені  процеси саморегуляції й вольова сфера . Тому спонукання їх до виконання самоконтролю  важливе на усіх етапах самостійної роботи (орієнтовному, виконавському, заключному).

І. Використання методів самоконтролю в початкових класах.                                

     Насамперед учнів треба навчати попередньому (підготовчому) самоконтролю, що проводиться до початку виконання завдання, тобто на орієнтовному етапі. Він необхідний учневі для того, щоб переконатись у вірному розумінні мети, навчальної задачі, вимог учителя. Учневі треба підказати, що зробити це він може, ставлячи педагогу запитання, уточнюючи в нього умови завдань , а також перевіряючи готовність свого робочого місця, засобів праці.

     На виконавському етапі самостійної діяльності, у процесі рішення навчальної задачі педагогові варто «провокувати» поточний самоконтроль учнів. Специфічними діями цього виду самоконтролю є спостереження, порівняння проміжних результатів із заданим еталоном, фіксація часу, що витрачається, вибір адекватних засобів досягнення мети та способів рішення навчальної задачі .

     На заключний (констатуючий) самоконтроль учнів варто націлювати після виконання визначеного виду діяльності, після самостійної роботи. Будь-який вид діяльності на уроці вчитель може використовувати для навчання дітей самоконтролю, самоаналізу, самооцінці. Переконаємось у цьому на кількох прикладах.

1. Якщо вчитель у діалозі (варіант співробітництва) звертається до учнів із запитаннями «Чому ми помилились?», «Який інший варіант рішення ми могли б з вами обрати?»,«Що ми з вами робили, щоб досягти запланованого результату?» і т. д., то тим самим він заохочує їх до активності, самостійності суджень, відстеження своїх навчальних дій і співвіднесення їх з поставленими задачами.                                                                                                                           2. Прийом «Доведіть, що моє твердження вірне або невірне...» допоможе вчителеві спонукати дітей до самостійних висновків й умовисновків.                     3. Навчальне коментування написання тексту, задачі, прикладу тощо, полягає в тому, що під час фронтальної роботи один з учнів, виконуючи практичні дії, одночасно пояснює їх, посилаючись при цьому на конкретне правило. Тобто, застосовуючи знання, він здійснює безперервний самоконтроль і, проговорюючи вголос визначену інформацію, спонукає до цьому весь клас.                                    4. Необхідно пропонувати учням завдання, що вимагають не тільки дій «за правилом», за алгоритмом, а й самостійності суджень, висновків.                           5. Діти спонукаються до пошуку варіантів розв’язання навчальної задачі та включаються тим самим у пошуковий і творчий рівень діяльності.                           6. Структурування текстів підручників і складання різного роду конспектів. При цьому відпрацьовуються вміння аналізувати докази, контролювати процес роботи.                                                                                                                                               7. Учням пропонується зробити самоперевірку своїх відповідей, співставляючи їх із текстом підручника, з еталоном відповіді або рішення задачі, перфокарти.                                                                                                             8. Дається самостійне творче завдання, при виконанні якого діяльність учня суворо не регламентується. Однак учневі пропонуються деякі орієнтири у здійсненні цього завдання. Наприклад, на уроці літератури може бути проведене взаємне рецензування творів. Учням пропонуються орієнтовні запитання, якими можна керуватись при виконанні завдання.                                                                  9. Учні спонукаються ставити запитання однокласникам, учителю. Це - корисний прийом співробітництва педагога та школяра, що активізує весь клас. Варто заохочувати різні запитання: із пройденого матеріалу; з конкретної теми; запитання, що допомогли б учневі при відповіді розширити її; запитання, що допомагають у матеріалі виявити головне, порівняти факти й т. д.                                                                                                                                         10. Делегування ролей учням означає проходження принципово індивідуально-рольової участі школярів у навчальному процесі. У діяльності вчителя багато різних ролей (дій), які він звичайно виконує одноосібно. Багато ролей цілком можуть виконати самі учні (асистент, консультант, доповідач, опонент та ін.).

ІІ.Використання методiв взаємоконтролю  :

-взаємоперевірка зошитiв, що вiдбувається пiсля виконання невеликого завдання. Особливо корисна при використаннi з сильними учнями, якi впорались iз завданням значно ранiше решти класу. Має велике значення i при використаннi учнями, яким властива висока швидкiсть виконання поставленого завдання та, разом з тим, великий вiдсоток браку. Взаємоперевiрка зошитiв може класифiкуватись за за родом правки допущених помилок:

1)із зазначенням кількості і характеру помилок;                                                                              2)із підкресленням помилок;                                                                                                                3)із виправленням помилок.                                                                                                                    

-взаємоопитування:

1)додаткові запитання товаришеві. Обов’язковою умовою при цьому є знання учнем вiдповiдi на поставлене ним запитання, доброзичлива форма постановки запитань, доброзичливе виправлення можливих помилок;

2)підготовка карток взаємоопитування. Данi картки готуються заздалегiдь учнями вдома. Питання пiдбираються вiдповiдно до теми роздiлу, який вивчається. На одному боці такої картки має бути вказано, хто її підготував, на iншiй - хто виконав;

3)взаємодиктант. Один учень надиктовує товаришу по партi певний текст (слово, словосполучення, речення) на виучуване правило. Пiсля цього робиться аналіз помилок, допущених учнем, повторюється вiдповiдне правило. Можливий наступний обмiн завданнями;

4)робота iз сигнальними картками.                                                                                            -взаємодопомога учнiв може здiйснюватись в ходi опитування вчителем. В такому випадку педагог може застосувати тимчасове пересаджування школярiв на рiзнi мiсця, з метою залучення до роботи всiх учнiв класу.

Література

1.Берцфаи Л.В. Специфика учебного  действия контроля//Вопросы  психологии-1987.№4.

2.Бухлова Н.В. Організація самоосвітньої діяльності учнів.-Х.:Основа,2003.

3.Гадецький М.В., Хлєбнікова Т.М. Організація навчального процесу в сучасній школі.-Х.:Ранок, 2003.

4. Давыдов В.В. Содержание и строение учебной деятельности школьников.-М.: Союз,1996.

5.Капінус Н.О., Грабова Г.С, Седова Н.М. Самоосвітня діяльність молодших школярів.-Х.:Основа, 2005.

6. Лук’янова М. Розвиток контрольно-оцінних здібностей учнів//Освіта «Плеяди»,№2, 2008.

7.Максимова Т.П. Влияние формы кооперации младших школьников на развитие контрольно-оценочных действий.-Волгоград,1985.

8. Мор Г.Я. Формирование навыков самоконтроля и взаимоконтроля у учащихся// Начальная школа-№11,1993.

9. Репкина Г.В.,Заика Е.В. Оценка уровня сформированости учебной деятельности. Томск:Пеленг,1993.

10.Савченко О.Я. Дидактика початкової школи.-К.:Генеза, 1999.

11.Савченко О.Я. Умій вчитися.-К.:Генеза, 1996.

12. Эльконин Д.Б.  Избранные психологические труды.-М.,1995.

 


По теме: методические разработки, презентации и конспекты

Локальные акты для обучающихся

Обязанности учащихся, общие правила поведения, требования к внешнему виду...

Нормативно-правовые акты, гарантирующие право получения детям с ограниченными возможностями здоровья адекватного их возможностям образования

В презентации кратко представлены документы трёх уровней(международного, федерального и регионального), регламентирующие право получения образования детям с ОВЗ...

Перечень локальных актов для ФГОС НОО

Примерный перечень локальных актов для образовательных учреждений, обеспечивающих нормативно-правовые условия для введения ФГОС НОО...

самостійна робота

робота в Microsoft Word...

самостійна робота

робота в Microsoft Word...

Евристична бесіда, як метод формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності

Евристична бесіда, як метод формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності - виступ з досвіду роботи вчителя початкових класів ЗОШ-інтернату І-ІІІ ступенів м.Дзержинська ЯРМОЛЕНКО ІННИ ВЯ...

Список литературы для самост. чтения 2 класс

Список литературы для самост. чтения 2 класс...