Лялькова вистава "На чуже не зазіхай"
материал на тему

                                     На чуже не зазіхай!

(В лісі , по зеленій галявині скаче зайчик , з великою книгою у лапках.)

Заєць :      От яка велика книга, треба трохи перепочити.

Пташка:   Ців- ців – ців- цвірінь!

Заєць:      Люба пташко! Ти не знаєш часом, хто під старим дубом загубив книжку?

Пташка:   Яку книжку?

Заєць :     Та ось цю! «Українські народні казки». Я собі стрибаю додому , коли чую, щось шелестить. Я звичайно, не злякався, але заховався за кущик. Обережно виглядаю, коли бачу : біля дуба  лежить книга, а вітер тріпоче її сторінки. Я подивився на всі боки – нікого нема, взяв її та несу додому.

Пташка:   А навіщо ти взяв? Хай би там і лежала. Хазяїн книжки повернувся і забрав її.

Заєць:      Я так і хотів зробити, та дивлюсь яка хмара суне. Мабуть дощ буде, вона ж розмокне, тому я її і взяв. Ну, я пішов, до побачення!

Пташка:  Стривай! А що ти з нею будеш робити? Ців-ців!

Заєць:      Я обов’язково знайду хазяїна і поверну знахідку.

Пташка:   Ців-ців! А як ти його знайдеш?

Заєць:      Я зараз об’яви скрізь понаписую. І ти у всіх питай. (Заєць вішає об’яву.) Хто чесний і хоче повернути хазяїну загублену річ, той обов’язково свого доб’ється. Пташко допоможи мені будь ласка!  Я піду додому, а то незабаром дощ хлине. Ну , бувай здорова!. Ох, яка важка книга.

(Пташка з цікавістю заглядає в об’яву)

Пташка :  Хто загубив книгу, хай прийде по неї за адресою: «Третя берізка від стежки, спитати Зайця – Чорновухого».  Ото дурник, знайшов книжку і хоче її повернути. А ви б таке вчинили? Що? Ви теж так зробили б ? Невже? Ців-ців. А я нізащо не повернула б. Той, хто губить речі, хай не буде таким неуважним! Ців-ців!

(Біжить по стежці лисичка.)

Лисиця:   А, Пташко?! Як живеш, що нового чути в нашому лісі?

Пташка : Новин багато. Ців-ців!

Лисиця:  Багато? Розкажи, голубонько. Я дуже люблю слухати новини.

Пташка : Та от, остання новина. Заєць знайшов книгу і хоче її повернути, але не знає кому. Ось і об’яву написав. Читай!

Лисиця:  Хто-о-о-о…. Щось я погано бачу, окуляри вдома забула. Прочитай мені голубонько.

Пташка :  Хто загубив книгу, хай прийде по неї за адресою: «Третя  від стежки, спитати Зайця – Чорновухого».

Лисиця:   Ага, це добре. Зараз піду і заберу у нього книжку. А де це третя сосна  від стежки?

Пташка :  Підеш по цій стежці, потім наліво, потім направо і прямо.

Лисиця:   Спасибі, ха-ха-ха, зараз обдурю його! Ха-ха-ха! Книжечка буде моєю.

Пташка :  Полечу, побачу, що буде далі. Ців-ців.

(Прибігла лисичка до хатки зайчика. І стукає у двері.)

Лисиця:   Здрастуйте! Тут живе заєць Чорновухий?

Заєць  :   Так, це я. А що?

Лисиця:   Я причитала вашу об’яву і прийшла по книжку.

Заєць :     То це ви загубили її?

Лисиця:    Так, так, я! Давайте!

Заєць :      Почекайте! А як зветься та книга, яку ви загубили?

Лисичка:  Ой, я забула! Діти, нагадайте, будь ласка, а то пам'ять у мене погана. Як зветься книжка?

(Діти не підказують.)

Заєць :      Ну, гаразд, а які казки там, які малюнки?

Лисиця:    Малюнки? Гарні малюнки. Давай вже мені книжку!

Заєць :      Ну, діти, як ви гадаєте, це її книжка?

(Діти: Ні!)

Лисиця :  Моя! Моя!

Заєць :     Ні, лисичко, йди собі своєю дорогою.

Лисиця:  Ну, стривайте, я з вами ще зустрінусь!

Пташка:  Ців-ців! Господар книжки знайшовся!

Заєць :     Знайшовся? Де він? Хто він?

Пташка :  Зараз побачиш!

Заєць :     От і добре! Як горя з плечей.

Пташка : Така цікава книга, а може не будеш  віддавати її. Скажи , що ти нічого не знайшов і ніякої книжки не бачив.

Заєць:      Що ти, що ти?! Так не годиться. Чужа річ руки пече.

Пташка :  А мені не буде пекти, віддій книжечку,  вона мені подобається.

Заєць :     У кого хочеш спитай  , всі тобі скажуть: чужу річ треба обов’язково віддати хазяїну. Любі дітки, скажіть пташці, правда ж , що негарно так робити?

(Діти відповідають)

Заєць :      Стривайте! Хтось іде сюди, ховайтесь.

(Звірятка ховаються а книжечка залишається на галявині. На галявину виходить дівчинка)

Дівчинка: Ой, яка радість! Моя книжечка знайшлася. І ціла, не зіпсована. Це якесь диво. Діти , чи знаєте хто зробив таке диво?

(Діти відповідають)

Дівчинка:  Зайчик?  А де він ? Де він ховається?

(З’являється зайчик)

Дівчинка : Спасибі тобі велике. Як же мені віддячити?  Чи  полюбляєш ти солодкі       цукерки?

Заєць:        Дуже люблю.

Дівчинка:  В мене є смачна цукерка. Тримай.

Заєць :        Дякую.

Дівчинка:  Мені вже додому час . До побачення! Ще раз спасибі за книжечку.

Заєць :        Приходь до нас у гості!

Дівчинка:   Дякую, обов’язково прийду! І почитаю казки з цієї книжки.

Заєць :        До побачення!

Пташка :    До побачення!