Урок "Біле поле полотняне рушником барвистим стане"
план-конспект урока по изобразительному искусству (изо) на тему

   Шандриголівська ЗОШ

Урок

образотворчого мистецтва

у 6 класі

 Символіка орнаменту

й кольору в народній творчості .

Виконала: вчитель Сиротенко С. М.

2013 р.

Мета: Ознайомити дітей з рушником, як оберегом, з вишивкою та її символікою; вдосконалювати навички стилізації природних форм; розвивати образне мислення, асоціативну пам’ять, фантазію; виховувати естетичне ставлення до творів мистецтва, повагу до традицій свого народу, любов до рідного краю.

Обладнання: матеріали: два аркуші білого паперу, склеєні по вертикалі, кольоровий папір, клей, ножиці; альбом із шаблонами;

зоровий ряд: зразки українських рушників, вирази, висловлювання про рушник.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

– Щоб дізнатись про що буде йти мова на сьогоднішньому уроці, вам потрібно розгадати кросворд.

1) Петриківський ... (розпис)

2) Може бути геометричним, рослинним тощо. Назва залежить від характеру елементів, що його складають. (Узор)   

3) Вид декоративно – прикладного мистецтва, найулюбленіший спосіб прикраси одягу, предметів домашнього вжитку, обрядових речей. (Вишивка)

4) Прикраса, візерунок, побудований на ритмічному чергуванні елементів (Орнамент)     

5) Узагальнене зображення того чи іншого предмета. (Стилізація)

6) Що означає декор? (Прикраса)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

– Чи зустрічались ви у своєму житті з вишитими рушниками? Де їх використовують?

Давайте дізнаємось більше про цей вид української народної творчості.

IV. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

  1. Вступне слово вчителя.

1

 Багато символів має наша рідна Україна. Давайте пригадаємо їх:

тополя, верба, калина, мальви і чорнобривці. Невмирущим творінням талановитих рук українських майстринь є рушник — символ єдності сім'ї, символ любові до землі, символ працелюбності нашого народу. Рушник супроводжує нас із сивої давнини і до наших днів у радості й горі. Не було в Україні жодної оселі, де б не полум'яніли вишиті рушники. Сьогодні на нашій виставці ми бачимо лише невелику кількість тих рушників, що зберігаються у наших родинах. У цих рушників було довге і багате на події життя, і сьогодні на уроці вони розкриють нам деякі свої «секрети».

         2. Повідомлення учнів по групах:

І група – Призначення рушників. Історія вишивки.

ІІ група – Вишивка та її значення.

Виступ першої групи дітей.

1-й учень. Рушник на стіні... Давній звичай. Не було в Україні жодної оселі, якої б не прикрашали рушниками. Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Рушники виконували охоронну функцію. У хаті рушник є ознакою великої любові і незрадливості оселі, родині.

2-й учень. По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі. Рушником накривали діжу після випікання хліба і ставили під образами на покуті. Гарно оздобленим рушником накривають кошики з паскою та яблуками, коли несуть святити в церкву.

Коли син вирушав з дому у далеку дорогу, мати давала йому рушник, як оберіг від лиха.

(«Пісня про рушник», слова А. Малишка, музика П. Майбороди).

3-й учень. Використовували рушники і в обрядах будівництва хати і в хліборобських обрядах.

По всій Україні поширений звичай перев'язувати рушниками сватів в разі згоди дівчини на одруження. Весільний рушник, як і посаг, кожна дівчина готувала собі заздалегідь. Вишивати рушники, сорочки мати навчала дочку ще змалку.

Прислів'я. «Не лінуйся, дівонько, рушник вишивати - буде чим гостей шанувати».

4-й учень. Рушники використовували не тільки у проведенні певних обрядів, а й у повсякденному житті. А від того, як їх використовували, і пішла їх назва.

Утирач чи утиральник - для обличчя, рук;

стирок - для посуду, столу, лави;

подарунковий, обрядовий - весільний рушник;

кілковий - обвішували стіни і фотокартки;

покутник, божник - для перев'язування сватів.

5-й учень. Для українських рушників характерні спільні ознаки - вони  вишива-

лися гладдю або хрестиком.

2

Мистецтво вишивання уже давнє. З покоління в покоління передавалося воно від однієї майстрині до іншої, від матері до дочки. Про історію вишивок на території сучасних українських земель у давні часи свідчать археологічні розкопки. Найстарша датована пам'ятка української народної вишивки — 1073 рік. Вишивані сорочки, рушники, хустини існували і в період Київської Русі. Вишивальному мистецтву вчили в монастирських школах.

6-й учень. Народна вишивка XV—XVI ст. мала велике поширення і переважали в ній візерунки геометричного малюнка. Рослинний орнамент набув розвитку тільки в
XVII – XVIII ст. І використовувався для оздоблення рушників.

Учитель: Що ж вишивали на рушниках?

Виступ другої групи дітей.

1-й учень. Калину — дерево нашого українського роду. В рушниках вона стала символом любові, щастя та невмирущого роду.

Калину в парі з дубом. Це поєднання символів сили і краси, але сили незвичайної, краси невмирущої.

Дерево життя — рослинний візерунок, розташований вертикально, який має вигляд вазона.

2-й учень. Вишивали на рушниках виноград. Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім'ї.

А ось на цих рушниках — маки. Здавна в Україні святили мак, ним обсівали людей й худобу, тому й вишивали на рушниках, бо вірили, що має мак чарівну силу, яка захищає від усякого зла.

3-й учень. Вишивали квіти: мальви, троянди, чорнобривці, ромашки, волошки, барвінок, мак. З квітами на рушниках переплітався і пташиний світ. Птахи — то символи людських душ. Солов'я і зозулю вишивали на дівочих рушниках.

Солов'я і зозулю вишивають попарно. Бо соловей щебече, собі пару кличе. Цих пташок вишивають на гілці калини, що символізує продовження роду.

Поважні пави на весільних рушниках: вони мають над собою вінець — Боже благословення.

4-й учень. Ластівка — вірна супутниця людської оселі, ця пташка завжди несе

добру звістку.                                                                                                                                                                                    В давнину на рушниках вишивали не тільки рослинний, а й геометричний орнамент, це традиція здебільшого західних областей України, який використовувався в

3

основному на ритуальних рушниках.

Кожен район в Україні мав свої кольори.

5-й учень. На Київщині найчастіше використовували нитки червоного, чорного кольору з невеликою кількістю жовтого; на Полтавщині — блакитного, темно-синього і зеленуватого; на Волині основний колір був червоний із додаванням чорного, синього і зеленого; на Гуцульщині кольорова гама базувалась на поєднанні яскравих фарб — чорної, червоної, жовтогарячої, синьої, фіолетової. Проте найчастіше, як бачите, використовували чорний і червоний кольори.

6-й учень. Що ж означає червоний колір? То колір калини, щастя, любові, щасливої долі. Що ж означає чорний колір? Це колір землі нашої родючої, а інколи й смутку.

 Цікаво, а чому чорний і червоний колір у нас в Україні найбільш популярні? Мабуть, це національний звичай. Та й гарно поєднуються. Старі люди кажуть, що то віддавна, мало не від древлянських племен — горе з радістю переплітається.

Два кольори мої, два кольори,

Червоний — то любов, а чорний — то журба.

(Пісня «Два кольори»).

VI. Поетична хвилинка.

Читання вірша підготовленим учнем.

Біле поле полотняне,

Рівно ткане, чисто пране.

А по ньому голка ходить,

За собою нитку водить.

Покрутнеться так і сяк —

Зацвіте червоним мак.

Зазирне і там, і тут —

Васильочки зацвітуть.

Застрибає навпрошки —

Зажовтіють колоски.

А як пройдеться поволі —

Заряхтять листочки в полі.

Біле поле полотняне

Рушником барвистим стане.

VII. Практична робота.

        1. Слово вчителя.

Символами можна зобразити життєвий шлях людини, її долю. Якщо рушник дарується, на ньому за допомогою орнаменту можна передати свої вітання,

4

побажання, захистити від всього поганого, адже вважалося, що деякі мають і

магічну силу. Давайте спробуємо створити рушнички-подарунки.

Нагадую вам, що в основі українських рушників лежить орнамент — ритмічно повторюваний елемент. Тому деталі, якими ви будете прикрашати свій рушник, повинні бути однаковими з обох боків — зверху і знизу виробу. Орнамент вишивається по краях, а в центрі — лише легкий візерунок.

 2. Виконання роботи в парах на тему «Український рушник».                                           

    Етапи виконання роботи.

1.  Приготуйте два альбомні аркуші, склеєні по вертикалі.
2. Використовуючи кольоровий папір, прикрасьте рушник орнаментом, відступивши 5—6 см від краю. Пам'ятайте про те, що елементи орнаменту створюються з обох сторін.
3. Краї рушника розріжте, імітуючи бахрому.

VII. Завершення уроку

       Демонстрація й оцінювання дитячих робіт.

         1-й учень.   Поки жив чоловік,

          вишиває жіноча рука,

          Буде жити довіку рушник

          І чарівна його красота.

2-й учень.  Шануйте, друзі, рушники,

  Квітчайте ними свою хату,

                                 То обереги від біди.

Шануйте ті, що дала мати,

Готуйте дітям з чистої роси,

Щоб легко їм в житті здолати

Похмурі та скрутні часи.

Шануйте, друзі, рушники!

Вчитель. Нехай же на білому полотні вашого життя переплітаються тільки червоні, зелені, блакитні кольори, вічними будуть символи здоров'я, достатку, щастя, миру та злагоди.

5