Формування професійної компетентності та екологічної культури учнів на уроках літератури (української та зарубіжної) як важливі складові освіти для сталого розвитку.
методическая разработка по литературе (9, 10, 11 класс) по теме

Рябова Елизавета Фёдоровна

Доповідь на Всеукраїнській конференції, присвяченій проблемам освіти сталого розвитку. Підготована спільно з вчителями української літератури Ареф'євою Л.Г. та Дороніною Т.Г.

Скачать:


Предварительный просмотр:

Ареф’єва Л.Г.,  Дороніна Т.Г., Рябова Є.Ф.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ(УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ) ЯК ВАЖЛИВІ СКЛАДОВІ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ 

Задачі сучасної освіти повинні бути чітко спрямованими на вирішення основних положень концепції «освіта для сталого розвитку», яка передбачає ретельне формування у дітей та підлітків звички дбайливого відношення до навколишнього середовища і активного пристосування їх до умов соціуму. Кінцевою метою педагогів має стати вироблення нового способу мислення юного покоління. Для цього необхідно спрямовувати відповідним чином продумані підходи і методи навчання, всебічно залучати школярів до співучасті у навчально-виховному процесі.

     У ХХІ столітті рівень компетентності учня визначається його здатністю до власної творчості, яка прямо залежить від багатьох чинників: це  навички до  самостійності,  умови, у яких розвивається дитина,  рівень її інтелекту та загального розвитку, бажання пізнавати щось нове, а також поглибити і розвинути свої природні здібності. Формування творчої складової особистості учня повинно здійснюватися всебічно, у тісному  зв’язку з адміністрацією, педагогами навчального закладу, батьками, практичним психологом.

Кожна людина від природи має притаманні лише їй таланти, і мета педагога ХХІ ст. – допомогти учням їх віднайти і всебічно розвинути. Креативна, цілеспрямована особистість матиме змогу гідно адаптуватися у соціумі, спрямувавши свої здібності на благо суспільства.

Одним із ефективних засобів соціалізації школярів та формування їхніх професійних пріоритетів є використання проектної діяльності під час уроків і в позакласних заходах . Метод проектів містить ідеї спрямованості  навчання на основі активного залучення учнів до доцільної діяльності, підкріпленої зацікавленістю дитини в отриманні саме певних знань. Дуже важливим є акцентуалізація на їхню практичну користь у подальшому самостійному житті дитини.

Використання проектної технології допоможе сучасним «комп’ютеризованим» дітям навчитися вільно взаємодіяти з колективом, оскільки передбачає уміння працювати в групі, що допоможе уникнути відчуженості. Кожна дитина має змогу обрати той вид діяльності, у якому якнайповніше розкриється.

Наприклад, учителем зарубіжної літератури спільно з учнями 8 і 11 класів із залученням у якості консультантів  учителів музики та образотворчого мистецтва  було реалізовано проект  - зйомку навчального відеофільму за баладою Ф.Шиллера «Рукавичка».

Цей проект може послужитися тим учням, хто бачить своє майбутнє у сфері творчих професій. Він стане першою сходинкою до практичного застосування власних креативних ідей.

Учасників проекту чекала велика і цікава робота, пов’язана зі світом літератури, кіно, музики і споріднених з ними сферами діяльності.

На уроках української літератури вчителі працюють над формуванням екологічної культури підлітків.

    Екологічна освіта в загальноосвітній школі покликана дати можливість кожному учневі усвідомити взаємозв’язок між складовими «Людина – Природа – Суспільство». На прикладах народних і художніх творів учитель допомагає школярам сформувати відношення до навколишнього світу. В ідеальному плані воно повинно бути позитивним, відповідальним – тобто таким, що сприяє і наступним поколінням жити серед чистої природи, дихати свіжим повітрям, пити джерельну воду, споживати якісну їжу.

      На уроках української літератури учні знайомляться з роздумами видатних майстрів слова над проблемами екології. Так, на прикладі уривків із твору І.Драча «Чорнобильська мадонна» можна продемонструвати дітям опис жахливих наслідків аварії, що сталася три десятиріччя тому на ЧАЕС, допомогти зробити певні висновки.

   Під час вивчення творів про природу вчитель має дати школярам уявлення про модель взаємовідносин між людиною і живою природою. У тому, що людина є невід’ємною складовою частиною природи і повинна її захищати і зберігати, нас переконує драма-феєрія Л.Українки «Лісова пісня». На уроці літератури обов’язково розглядаємо епізод, коли Лукаш хоче надрізати ножем березу, щоб сточити сік. Стривожена Мавка кидається і хапає його за руку:

Не руш! не руш! не ріж! не убивай!

Не точи! Се кров її. 
Не пий же крові з сестроньки моєї!

 Здивований Лукаш думав, що дерево німе, хлопець не знав, що дерева можуть між собою перемовлятися…

   Звертаємо увагу учнів на те, як вдало Л.Українка дібрала тропи у своїй драмі-феєрії: «…весна ще так ніколи не співала…», «ясні самоцвіти», «…стелилися незнані трави, квіти», «…тихі, ніжні зорі спадали з неба і… клалися в намети..». Це дає можливість учителю виховувати в дітей велику любов до природи і неабияке захоплення нею.

Підбираючи відповідні методи, слід орієнтуватися на вікові особливості сприймання учнями природи, які визначаються рівнем розвитку сенсорних процесів почуттєво-емоційної сфери, інтелекту. Відбувається поступове усвідомлення чуттєвих вражень, засвоєння знань, і починається процес систематизації, аналізу, узагальнення, формування понять та суджень про природні явища, їх естетичні властивості.

   Починаючи з 5 класу формуємо у дітей систему знань про природу – уявлення про взаємозв’язок людини і природи. Кольорова палітра віршів П.Г.Тичини, Т.Г.Шевченка, М.Т.Рильського та оповідань Є.Гуцала та М.Вінграновського допомагає відтворити в уяві аналогічні картини природи, тому діти із задоволенням створюють власні казки, міні-твори, добирають загадки, прикмети, прислів’я. Такий вид роботи формує позитивну систему моральних цінностей, розвиває потребу у спілкуванні з природою.

   Екскурсії, написання есе, презентації до творів Л.Українки «Лісова пісня», М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» є чинниками усвідомлення облагороджуючого впливу навколишнього середовища на людину. За твором «Тіні забутих предків» діти із задоволенням беруть участь у проектах «Краса природи мальовничого куточка України – гуцульського краю»,  а перегляд уривків з фільму (режисер – С.Параджанов) іще детальніше показує роль образу природи у творі класика.

   Кіноподорож «Зачарованою Десною» О.Довженка, дослідження ролі пейзажу у розкритті характерів і психологічного стану героїв у творах «Дорогою ціною» М.Коцюбинського та «Хіба ревуть воли…» П.Мирного, з’ясування ритмомелодійних особливостей та неоромантичного звеличення краси природи у творах М.Вороного, зокрема «Блакитна панна», дають можливість поміркувати про великий світ природи і місце людини в ньому, усвідомити необхідність турботи про навколишнє середовище, допомагають виховати гуманне ставлення до всього живого і зрозуміти важливість людської відповідальності за довкілля.

Список використаних джерел

http://socio.125mb.com/ekologicheskaya-kultura-lichnosti-suschnost-18246.html

http://www.stattionline.org.ua/pedagog/104/17738-ekologichna-osvita-shkolyariv-yak-neobxidna-umova-formuvannya-%D1%97xno%D1%97-ekologichno%D1%97-kulturi.html



Предварительный просмотр:

Ареф’єва Л.Г.,  Дороніна Т.Г., Рябова Є.Ф.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ(УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ) ЯК ВАЖЛИВІ СКЛАДОВІ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ 

Задачі сучасної освіти повинні бути чітко спрямованими на вирішення основних положень концепції «освіта для сталого розвитку», яка передбачає ретельне формування у дітей та підлітків звички дбайливого відношення до навколишнього середовища і активного пристосування їх до умов соціуму. Кінцевою метою педагогів має стати вироблення нового способу мислення юного покоління. Для цього необхідно спрямовувати відповідним чином продумані підходи і методи навчання, всебічно залучати школярів до співучасті у навчально-виховному процесі.

     У ХХІ столітті рівень компетентності учня визначається його здатністю до власної творчості, яка прямо залежить від багатьох чинників: це  навички до  самостійності,  умови, у яких розвивається дитина,  рівень її інтелекту та загального розвитку, бажання пізнавати щось нове, а також поглибити і розвинути свої природні здібності. Формування творчої складової особистості учня повинно здійснюватися всебічно, у тісному  зв’язку з адміністрацією, педагогами навчального закладу, батьками, практичним психологом.

Кожна людина від природи має притаманні лише їй таланти, і мета педагога ХХІ ст. – допомогти учням їх віднайти і всебічно розвинути. Креативна, цілеспрямована особистість матиме змогу гідно адаптуватися у соціумі, спрямувавши свої здібності на благо суспільства.

Одним із ефективних засобів соціалізації школярів та формування їхніх професійних пріоритетів є використання проектної діяльності під час уроків і в позакласних заходах . Метод проектів містить ідеї спрямованості  навчання на основі активного залучення учнів до доцільної діяльності, підкріпленої зацікавленістю дитини в отриманні саме певних знань. Дуже важливим є акцентуалізація на їхню практичну користь у подальшому самостійному житті дитини.

Використання проектної технології допоможе сучасним «комп’ютеризованим» дітям навчитися вільно взаємодіяти з колективом, оскільки передбачає уміння працювати в групі, що допоможе уникнути відчуженості. Кожна дитина має змогу обрати той вид діяльності, у якому якнайповніше розкриється.

Наприклад, учителем зарубіжної літератури спільно з учнями 8 і 11 класів із залученням у якості консультантів  учителів музики та образотворчого мистецтва  було реалізовано проект  - зйомку навчального відеофільму за баладою Ф.Шиллера «Рукавичка».

Цей проект може послужитися тим учням, хто бачить своє майбутнє у сфері творчих професій. Він стане першою сходинкою до практичного застосування власних креативних ідей.

Учасників проекту чекала велика і цікава робота, пов’язана зі світом літератури, кіно, музики і споріднених з ними сферами діяльності.

На уроках української літератури вчителі працюють над формуванням екологічної культури підлітків.

    Екологічна освіта в загальноосвітній школі покликана дати можливість кожному учневі усвідомити взаємозв’язок між складовими «Людина – Природа – Суспільство». На прикладах народних і художніх творів учитель допомагає школярам сформувати відношення до навколишнього світу. В ідеальному плані воно повинно бути позитивним, відповідальним – тобто таким, що сприяє і наступним поколінням жити серед чистої природи, дихати свіжим повітрям, пити джерельну воду, споживати якісну їжу.

      На уроках української літератури учні знайомляться з роздумами видатних майстрів слова над проблемами екології. Так, на прикладі уривків із твору І.Драча «Чорнобильська мадонна» можна продемонструвати дітям опис жахливих наслідків аварії, що сталася три десятиріччя тому на ЧАЕС, допомогти зробити певні висновки.

   Під час вивчення творів про природу вчитель має дати школярам уявлення про модель взаємовідносин між людиною і живою природою. У тому, що людина є невід’ємною складовою частиною природи і повинна її захищати і зберігати, нас переконує драма-феєрія Л.Українки «Лісова пісня». На уроці літератури обов’язково розглядаємо епізод, коли Лукаш хоче надрізати ножем березу, щоб сточити сік. Стривожена Мавка кидається і хапає його за руку:

Не руш! не руш! не ріж! не убивай!

Не точи! Се кров її. 
Не пий же крові з сестроньки моєї!

 Здивований Лукаш думав, що дерево німе, хлопець не знав, що дерева можуть між собою перемовлятися…

   Звертаємо увагу учнів на те, як вдало Л.Українка дібрала тропи у своїй драмі-феєрії: «…весна ще так ніколи не співала…», «ясні самоцвіти», «…стелилися незнані трави, квіти», «…тихі, ніжні зорі спадали з неба і… клалися в намети..». Це дає можливість учителю виховувати в дітей велику любов до природи і неабияке захоплення нею.

Підбираючи відповідні методи, слід орієнтуватися на вікові особливості сприймання учнями природи, які визначаються рівнем розвитку сенсорних процесів почуттєво-емоційної сфери, інтелекту. Відбувається поступове усвідомлення чуттєвих вражень, засвоєння знань, і починається процес систематизації, аналізу, узагальнення, формування понять та суджень про природні явища, їх естетичні властивості.

   Починаючи з 5 класу формуємо у дітей систему знань про природу – уявлення про взаємозв’язок людини і природи. Кольорова палітра віршів П.Г.Тичини, Т.Г.Шевченка, М.Т.Рильського та оповідань Є.Гуцала та М.Вінграновського допомагає відтворити в уяві аналогічні картини природи, тому діти із задоволенням створюють власні казки, міні-твори, добирають загадки, прикмети, прислів’я. Такий вид роботи формує позитивну систему моральних цінностей, розвиває потребу у спілкуванні з природою.

   Екскурсії, написання есе, презентації до творів Л.Українки «Лісова пісня», М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» є чинниками усвідомлення облагороджуючого впливу навколишнього середовища на людину. За твором «Тіні забутих предків» діти із задоволенням беруть участь у проектах «Краса природи мальовничого куточка України – гуцульського краю»,  а перегляд уривків з фільму (режисер – С.Параджанов) іще детальніше показує роль образу природи у творі класика.

   Кіноподорож «Зачарованою Десною» О.Довженка, дослідження ролі пейзажу у розкритті характерів і психологічного стану героїв у творах «Дорогою ціною» М.Коцюбинського та «Хіба ревуть воли…» П.Мирного, з’ясування ритмомелодійних особливостей та неоромантичного звеличення краси природи у творах М.Вороного, зокрема «Блакитна панна», дають можливість поміркувати про великий світ природи і місце людини в ньому, усвідомити необхідність турботи про навколишнє середовище, допомагають виховати гуманне ставлення до всього живого і зрозуміти важливість людської відповідальності за довкілля.

Список використаних джерел

http://socio.125mb.com/ekologicheskaya-kultura-lichnosti-suschnost-18246.html

http://www.stattionline.org.ua/pedagog/104/17738-ekologichna-osvita-shkolyariv-yak-neobxidna-umova-formuvannya-%D1%97xno%D1%97-ekologichno%D1%97-kulturi.html


По теме: методические разработки, презентации и конспекты

Використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови і літератури – один із напрямів активізації пізнавальної діяльності учнів

Опис досвіду роботивчителя української мови та літературиШироківської ЗОШ І-ІІ ступенівРоман Марії Юріївни     2013р. Моє педагогічне кредо…Найдос...

Урок української літератури в 11-а класі. Тема: " Ідейно–художній аналіз роману І. Багряного “Тигролови”

Урок изучения нового материала. Творчество И.Багряного. Идейно-художественный анализ романа писателя "Тигроловы"...

Урок української літератури в 11-а класі. Тема: " Ідейно–художній аналіз роману І. Багряного “Тигролови”

Урок изучения нового материала. Творчество И.Багряного. Идейно-художественный анализ романа писателя "Тигроловы"...

Урок української літератури в 11 класі. Тема: " Ідейно–художній аналіз роману І. Багряного “Тигролови”

Урок изучения нового материала. Творчество И.Багряного. Идейно-художественный анализ романа писателя "Тигроловы"...

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури

Проектна діяльність – один з найкращих способів поєднання сучасних інформаційних технологій, особистісно зорієнтованого навчання і самостійної роботи учнів.Проектна діяльність учнів включає в себе не ...

Методична розробка. Використання інноваційних технологій навчання на уроках української мови та літератури для дітей з особливими потребами.

Застосування інтерактивних технологій в системі роботи вчителя на уроках української мови та літератури  для дітей з особливими потребами.Види технологій, що використовуються на уроках для навчан...

Шляхи формування духовного здоров\'я учнів школи сталого розвитку

Доповідь на Всеукраїнській науковій конференції "«Освітні стратегії розвитку духовної та світоглядної культури особистості громадянського суспільства». Зміст доповіді  побудовано на  ма...