Жири, їхній склад, хімічна будова. Гідроліз, гідрування жирів. Біологічна роль жирів
план-конспект урока по химии (11 класс) на тему

Хімія. 11 клас. Дата:__________________. Урок №____

Жири, їхній склад, хімічна будова.

Гідроліз, гідрування жирів.

Біологічна роль жирів

Мета: формувати знання учнів про жири, їхній склад, утворення; вивчити будову жирів і властивості їх як естерів гліцерину й вищих карбонових кислот; ознайомити учнів з хімічними властивостями жирів на прикладі гідролізу й гідрування; визначити способи їх одержання; розвивати вміння й навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі реакцій синтезу й гідролізу жирів, гідрування жирів різного складу; показати практичне значення цих реакцій; ознайомити учнів з поширенням жирів у природі, їхньою біологічною роллю, застосуванням.

Тип уроку: комбінований

Форма проведення уроку: бінарний урок (хімія+біологія)

Лабораторний дослід 8. Розчинність жирів.

Лабораторний дослід 9. Визначення ненасиченого характеру рідких жирів.

Обладнання: зразки жирів рослинного і тваринного походження.        

Хід уроку

І. Організаційний етап – 1хв

Вчитель біології: Доброго дня! Цей урок хімії буде дещо незвичайним: його проводитимуть два вчителя. А от чому, ви дізнаєтеся трошки пізніше.

Вчитель хімії: Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему, назву якої ви дізнаєтеся через декілька хвилин. А зараз нагадаємо основні правила на уроці (слайд №1)

• бути активним;
• бути уважним;
• вміти слухати один одного;
• поважати думку іншого;
• бути толерантним.

Вчитель біології: Оцінювати власну діяльність на уроці ви будете самі. Все необхідне для роботи на уроці у вас знаходиться в ваших учнівських листках.        

ІІ. Перевірка домашнього завдання – 5 хв

Вчитель хімії: Для того, щоб добре засвоїти новий матеріал, ви повинні пригадати свої знання попередньо-вивченого матеріалу.

В дидактичному матеріалі, розданому учням, є завдання тестової форми.

Виконання тестових завдань. – 2 хв

1. Укажіть назву речовини, яка належить до естерів:

а) натрій фенолят     б) етилацетат      в) калій етилат       г) натрій форміат

2.Як називається взаємодія естеру з водою

а) реакція піролізу б) реакція окиснення в) реакція гідролізу.

3.Естери нижчих карбонових кислот і спиртів  

а) леткі рідини б) тверді речовини  в) воскоподібні речовини.

4.Під час реакції лужного гідролізу естерів  утворюються:

а) кислота і спирт  б) сіль і спирт    в) мило і вода

5.З якою швидкістю відбувається реакція естерифікації?

а)малою                 б)середньою       в)високою.

6.Де застосовують естери?

а) металургії        б) машинобудуванні  в) харчовій промисловості.

Відповіді на екран.    (слайд №2)

Метод самоперевірка; виставлення балів у табличку.        

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація пізнавальної діяльності учнів – 3 хв

Вчитель хімії: Ми з вами уже декілька уроків вивчаємо оксигеновмісні органічні речовини. Продовжимо вивчення окремих представників. Сьогодні на уроці ми поведемо мову про речовину, яка становить одну з основних частин нашої їжі.

Повідомлення теми, мети і завдань уроку    (Слайд №3)

Вчитель хімії: Отже, темою нашого уроку є «Жири, їхній склад, хімічна будова. Гідроліз, гідрування жирів. Біологічна роль жирів»

Запис теми в зошити.

Метою уроку є: вивчити склад, будову, властивості та роль жирів.

Повинні навчитися писати рівняння хімічних реакцій, що характеризують хімічні властивості жирів.

Вчитель біології: Девізом нашого уроку будуть слова Роберта Вудворда

«Своїми знаннями я зобов’язаний самому собі. Я сам себе навчив хімії»

Сьогодні ми будемо подорожувати біохімією та робитимемо зупинки.

Основні питання уроку – станції подорожі :

1. Історична
2. Номенклатурна
3. Фізико – хімічна
4. Біологічна         

Девіз та зупинки записані на дошці

ІV. Вивчення нових знань – 25 хв

1. Історична станція.

Вчитель біології: Повідомлення учня про вчених, що вивчали склад і будову жирів.

Демонстрація слайду “Портрети вчених”.            (Слайд №4)

 Хронологічна таблиця є в роздавальному матеріалі .

Зміст повідомлення:

Хімічну природу жирів почали вивчати в першій половині ХІХ ст.  Синтез жиру тристеарину здійснив французький хімік Мішель Ежен Бертло у 1811 році. Саме він і став основоположником хімії ліпідів. Сорок років потому, у 1854 році, інший француз -  Марселен Бертло встановив структуру гліцерину і з нього та вищих карбонових кислот синтезував жир. Отже, склад і структуру природних жирів було доведено експериментально.

2. Номенклатурна станція

(Слайд №5)

Вчитель хімії: Отже, як встановивив Марселен Бертло, жири – це естери вищих карбонових кислот та гліцерину.

Запис визначення в зошити:  Жири — естери гліцерину й вищих карбонових кислот.

Загальна назва таких сполук тригліцериди.

Давайте спробуємо вивести загальну формулу цього класу речовин.

Учитель біля дошки, учні в зошитах пишуть загальне рівняння реакцій отримання жирів. На екрані загальна формула жирів.  

Завдання:

(Слайд №6)                Вчитель в якості прикладу записує на дошці рівняння реакції одержання тристеарину. Учні, за аналогією, складають рівняння реакції одержання:

1 варіант – триолеїну.

2 варіант-  трипальмітину.

Вчитель біології: Розглянемо слайди та визначимо з вами, які ж існують жири. В процесі розгляду цього питання ви заповнюватимете схему «Класифікація жирів»

За консистенцією:   (Слайд № 7)

• тверді (утворені насиченими вищими карбоновими кислотами);
• рідкі (утворені ненасиченими вищими карбоновими кислотами).

За походженням:      (слайд № 8)

• рослинні;
• тваринні;

Наведіть приклади жирів рослинного й тваринного походження.

Тваринні жири (баранячий, свинячий, яловичий тощо) зазвичай є твердими речовинами з невисокою температурою плавлення (виняток — риб’ячий жир). Жири складаються переважно з тригліцеридів насичених кислот.

Рослинні жири — олії (соняшникова, соєва, бавовняна та ін.) — рідини (виняток — кокосова олія). До складу тригліцеридів олій входять залишки ненасичених кислот.

Вчитель хімії: Демонстрація відеодосліду.

«Визначення ступеня  ненасиченості жирів».             (Слайд № 9 )

Приклади природних жирів                

•        Вершкове масло: олео-пальміно-бутират(Слайд № 10 )

• Свиняче сало: олео-пальміно-стеарат(Слайд № 11 )

3. Фізико – хімічна станція

Вчитель хімії: 

1)Демонстрація відеодосліду «Розчинність жирів в різних розчинниках»     (Слайд №12)

Учні роблять висновки щодо розчинності жирів у полярних та неполярних розчинниках.

2)Демонстрація відео досліду «Гідроліз жирів. Одержання мила».               (Слайд №13)

Робота учнів з підручником

Гідроліз (омилення)                                                                                             (Слайд №14)   

Протікає в присутності каталізаторів (кислот, лугів, оксидів Магнію, Кальцію, Цинку).

Жирам як естерам властива оборотна реакція гідролізу, що каталізується мінеральними кислотами. За участі лугів гідроліз жирів протікає необоротно. Продуктами в цьому випадку є мила — солі вищих карбонових кислот і лужних металів.

Натрієві солі — тверді мила, калієві — рідкі. Реакція лужного гідролізу жирів, і взагалі всіх естерів, також називається омиленням.

(Слайд №15)

Промислове значення має реакція гідрування жирів. У результаті цього процесу олії (що містять ненасичені кислоти) перетворюються на тверді жири (які містять лише насичені кислоти).

Продукт гідрогенізації олій — твердий жир (штучне сало, саломас). Маргарин — харчовий жир, що складається із суміші гідрогенізованих олій (соняшникової, кукурудзяної, бавовняної та ін.), тваринних жирів, молока і смакових добавок (солі, цукру, вітамінів тощо).

5. Біологічна станція

(Слайд №16)

Вчитель біології: У ваших листочках-помічниках є частинка параграфу з підручника з біології за 10 клас (Біологія. 10 клас. Тагліна). Попрацюйте 2 хвилинки з переліком біологічних функцій жирів.

Після опрацювання матеріалу відбувається обговорення з використанням слайдів з ілюстраціями цих функцій. Завдання учнів за малюнком назвати біологічну функцію жирів.

V. Закріплення вивченого матеріалу – 5 хв.

Вчитель хімії: 

Проведемо закріплення вивченого. Виконайте тести

ТЕСТ

1. ЖИРИ - ЦЕ...

а) багатоатомні спирти

 б) складні ефіри

 в) карбонові кислоти.

2.ЯКІ РЕЧОВИНИ ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ТВАРИННИХ ЖИРІВ?

а) гліцерин.

б) етанол

 в) пальмітинова кислота

 д) стеаринова кислота

 е) лінолева кислота.

3.ЯКІ РЕАКЦІЇ НЕ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ РОСЛИННИХ ЖИРІВ?

а) гідроліз

 б) заміщення

 в) гідрування

 г) дегідрування

4. ЯКІ РЕЧОВИНИ МОЖУТЬ УТВОРИТИСЯ ПРИ ГІДРОЛІЗІ РОСЛИННИХ ОЛІЙ?

а) лінолева кислота

б) гліцерин

 в) мурашина кислота

г) олеїнова кислота

д) стеаринова кислота

е) етанол

5. ЯКІ РЕАКЦІЇ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ТВАРИННИХ ЖИРІВ?

а) водний гідроліз

 б) гідрування

 в) приєднання

г) омилення

6.ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ УЧЕНИХ УПЕРШЕ СИНТЕЗУВАВ ЖИРИ?

а) Бутлеров

 б) Бертло

 в) Шеелє

 г) Шеврель

7. ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ ФЕРМЕНТИ, ЩО РОЗЩЕПЛЮЮТЬ ЖИРИ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ?

а) амілоза

 б) жовч

 в) ліпаза

 г) протеаза

8. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ УЧЕНИХ ЗАЙМАВСЯ ВИВЧЕННЯМ ЖИРІВ?

а) Бертло

 б) Шеврель

 в) Бутлеров

 г) Шеелє

9. ЯКІ З ДАНИХ ПРОДУКТІВ ОДЕРЖУЮТЬ ІЗ ЖИРІВ?

а) мило

 б) гліцерин

 в) пластмаси

 г) маргарин

д) парфуми

10. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ НАВЕДЕНИЙ ЖИР?

СН2  – ОСОС17Н31         а) триолеїн

СН   – ОСОС17Н31         б) тристеарин

СН2  – ОСОС17Н31         в) трилінолеін

Самоперевірка тестів.                                      (Слайд №17)

Правильні відповіді на екрані. Учні заносять в оціночні відомості кількість правильних відповідей

VI .Підбиття підсумків уроку – 5 хв

Вчитель хімії: 

Отже, ми розглянули основні питання нашого уроку. Як на вашу думку чи виконали ми з вами поставлені завдання уроку?

Оцінювання учнів. Коментування балів навчальних досягнень учнів.        

VІІ . Інструктаж щодо домашнього завдання – 1 хв

Учнівський листок

учня 11- __ класу

________________________________

Перевірка домашнього завдання

1. Укажіть назву речовини, яка належить до естерів:

а) натрій фенолят     б) етилацетат      в) калій етилат       г) натрій форміат

2.Як називається взаємодія естеру з водою

а) реакція піролізу б) реакція окиснення в) реакція гідролізу.

3.Естери нижчих карбонових кислот і спиртів  

а) леткі рідини б) тверді речовини  в) воскоподібні речовини.

4.Під час реакції лужного гідролізу естерів  утворюються:

а) кислота і спирт  б) сіль і спирт    в) мило і вода

5.З якою швидкістю відбувається реакція естерифікації?

а)малою                 б)середньою       в)високою.

6.Де застосовують естери?

а) металургії        б) машинобудуванні  в) харчовій промисловості.

Історична станція

Номенклатурна станція

Біологічна станція

Закріплення вивченого матеріалу

ТЕСТ

1. ЖИРИ - ЦЕ...

а) багатоатомні спирти

 б) складні ефіри

 в) карбонові кислоти.

2.ЯКІ РЕЧОВИНИ ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ТВАРИННИХ ЖИРІВ?

а) гліцерин.

б) етанол

 в) пальмітинова кислота

 д) стеаринова кислота

 е) лінолева кислота.

3.ЯКІ РЕАКЦІЇ НЕ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ РОСЛИННИХ ЖИРІВ?

а) гідроліз

 б) заміщення

 в) гідрування

 г) дегідрування

4. ЯКІ РЕЧОВИНИ МОЖУТЬ УТВОРИТИСЯ ПРИ ГІДРОЛІЗІ РОСЛИННИХ МАСЕЛ?

а) лінолева кислота

 б) гліцерин

 в) мурашина кислота

 г) олеїнова кислота

 д) стеаринова кислота

 е) етанол

5. ЯКІ РЕАКЦІЇ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ТВАРИННИХ ЖИРІВ?

а) водний гідроліз

 б) гідрування

 в) приєднання

г) омилення

6.ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ УЧЕНИХ УПЕРШЕ СИНТЕЗУВАВ ЖИРИ?

а) Бутлеров

 б) Бертло

 в) Шеелє

 г) Шеврель

7. ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ ФЕРМЕНТИ, ЩО РОЗЩЕПЛЮЮТЬ ЖИРИ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ?

а) амілаза

 б) жовч

 в) ліпаза

 г) протеаза

8. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ УЧЕНИХ ЗАЙМАВСЯ ВИВЧЕННЯМ ЖИРІВ?

а) Бертло

 б) Шеврель

 в) Бутлеров

 г) Шеелє

9. ЯКІ З ДАНИХ ПРОДУКТІВ ОДЕРЖУЮТЬ ІЗ ЖИРІВ?

а) мило

 б) гліцерин

 в) пластмаси

 г) маргарин

д) парфуми

10. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ НАВЕДЕНИЙ ЖИР?

СН2  – ОСОС17Н31         а) триолеїн

СН   – ОСОС17Н31         б) тристеарин

СН2  – ОСОС17Н31         в) трилінолеін

ОЦІНОЧНИЙ ЛИСТ