Усний відгук про твір мистецтва (архітектурну пам’ятку)
методическая разработка (10 класс) по теме

Ознайомлення учнів з визначенням відгуку, як жанру публіцистики;

аналіз відгуків та складання відгуків про мистецькі твори;

удосконалення логічного та образного мислення;

розвиваток усного мовлення, активізаціяи словникового запасу.

Скачать:

ВложениеРазмер
Файл dokument_microsoft_word_2.docx38.99 КБ
Office presentation icon prezentaciya_2.ppt2.6 МБ
Office presentation icon prezentaciya1.ppt2.84 МБ

Предварительный просмотр:

Тема.  Усний відгук про твір мистецтва (архітектурну пам’ятку).

Мета.  Ознайомити учнів з визначенням відгуку, як жанру публіцистики;

вчити аналізувати відгуки та складати відгуки про мистецькі твори; удосконалювати логічне та образне мислення, відпрацьовувати вміння робити висновки, складати оцінки, обґрунтовувати свої думки; розвивати усне мовлення, збагачувати, уточнювати та активізувати словниковий запас;

розвивати пам'ять, творчу уяву, емоції;

виховувати повагу до творів мистецтва, історії, толерантність до чужих переконань та поглядів, патріотичні почуття.

Тип уроку.  Семінар

Обладнання.  Зразки відгуків, мультимедійний центр, диск із історією створення Михайлівського Золотоверхого монастиря, ілюстрації давніх архітектурних пам’яток, музичний супровід.

Хід уроку

  1. Організація класу.
  2. Вступне слово вчителя.

Свідками формування історичної самосвідомості нашого народу, його героїзму та духовності є стародавні пам’ятки архітектури та мистецтва. До них належать давні замки, фортеці, палаци, культові споруди, громадські будівлі. У давнину монументальні архітектурні споруди будували на замовлення руських князів, бояр, купців, гетьманів(Іван Самойлович, Іван Мазепа, Данило Апостол, Іван Сулима та ін.), багатої козацької старшини (Петро Калнишевський, сотник Іван Гонта та ін.). Усі ці пам'ятки споруджували наші обдаровані предки, втілюючи в них народні мистецькі ідеали. На превеликий жаль, багато архітектурних споруд Київської Русі(10-12ст.) загинуло під час монголо-татарської навали. Та найбільшої шкоди зазнали наші святині в 20ст., коли велася шалена боротьба з релігією. З ініціативи Сталіна та його поплічників в Україні було знищено шедеври національного храмобудування. І досі не складено точного реєстру архітектурних споруд, які зруйнувалися або були знищені в минулому. На мистецтво храмобудування Київської Русі великий вплив мала після прийняття християнства Візантія, яка успадкувала здобутки архітектури Стародавньої Греції та Риму. Значні зміни в архітектурі України відбувалися в період визвольних воєн-друга половина 16-пеша половина 17ст. У боротьбі з польською шляхтою зростала самосвідомість українського народу, а відтак і його творчий геній. Розвиваються власні національні традиції в образотворчому мистецтві. Українські каменярі, цеглярі, теслі, різьбярі, художники майстерно будують і оформляють церкви: прикрашають їх високомистецькими іконами, неповторними рослинними і геометричними орнаментами, різьбленими на дереві й камені, мереживною білокам’яною різьбою. Імена талановитих майстрів часів Київської Русі майже нам невідомі. Щоправда, «Печерський патерик» згадує блискучого майстра-іконописця, ченця Печерського монастиря Алімпія. На думку вчених, його пензлеві належать ікона Богоматері «Велика Панагія»(намальована близько 1114 року, зберігається у Третьяковській галереї), мозаїки Михайлівського Золотоверхого монастиря, зокрема мозаїчна ікона Святого Дмитрія (Третьяковська галерея).

  1. Повідомлення теми та мети уроку, (запис у зошитах)
  2. Робота над матеріалом уроку.

Ознайомлення з визначеннями жанрів публіцистики. Анотація-коротка характеристика змісту книги, статті, рукопису тощо. Відгук-критична стаття, що містить оцінку кого - або чого-небудь. Рецензія-стаття з оцінкою художнього, наукового або іншого твору з зауваженнями, пропозиціями та порадами, (учень зачитує визначення і дає роз’яснення відгуку у порівнянні з іншими видами роботи) (додаток 1)

  1. П. Глазова «Рідна мова.10.Плани-конспекти»ст.131-132

Робота в групах.

(Подано 3 тексти, відповідно працюють 3 групи. З’ясувати: відгук чи рецензія? Думку довести.)

(додаток 2). Дати відповіді на запитання.

-Чи є аргументованою складена автором оцінка мистецького твору?

  1. У чому полягає відмінність відгуку від складеної фахівцем рецензії?
  2. Пояснити, з якою метою складаються відгуки, хто їх зазвичай складає і хто є їх адресатами?

Екскурс в історію(до обставин створення Михайлівського Золотоверхого храму)

З використанням мультимедійного запису (виступ 2 учнів) (додаток 3)

Ознайомлення з орієнтовним планом роботи над відгуком

План

  1. Коли, за яких обставин я познайомився з цією архітектурною пам'яткою? Хто її збудував?
  2. Мої враження:
  1. з якого матеріалу збудовано споруду?У якому стилі?
  2. чим вражає зовнішній вигляд споруди?
  3. внутрішнє оздоблення храму.
  1. Як вписується споруда в сьогодення?
  2. Які почуття, настрої, роздуми викликає пам’ятка ?

Робота над формуванням окремих частин відгуку

(на партах невеличкі словнички зі словами та їх тлумаченням деяких архітектурних термінів).

Робота проходить під музичний супровід.

Підведення підсумків

а)озвучення        частин майбутнього відгуку.

б)повернення        до завдань уроку(чи виконано?)

в)виголошення        аргументованих оцінок.

Домашнє завдання

Завершити роботу над відгуком, відредагувати текст,  підготуватися до озвучення його у класі.

Додаток 1

Якщо рецензія - це кваліфікований аналіз твору мистецтва, оцінка професійної майстерності автора, висловлення аргументованих практичних зауважень, висвітлення допущених в ньому помилок та недоглядів, відзначення досягнень, точне визначення суспільно- політичної або літературно-художньої вартості твору, то відгук - висловлення глядачем (слухачем) безпосередніх вражень від сприйнятого твору.

Відгуки часто складаються в невимушеному усному спілкуванні - під час глядацьких або читацьких конференцій, на презентаціях тощо. Якщо ж відгук оприлюднено у ЗМІ, йдеться про відповідний жанр публіцистики.

Для відгуку як жанру публіцистики характерні такі особливості: оперативність, актуальність, лаконічність, відверта підкреслена оцінність. Мета відгуку - висловлення власної оцінки твору, особливостей його індивідуального сприйняття. Складання відгуку не потребує фахової підготовленості, володіння мистецтвознавчою термінологією.

Обмінюючись враженнями про мистецький твір, глядачі й слухачі зазвичай якнайстисліше передають його зміст (або складають опис) та складають творові обґрунтовану оцінку. До речі, така оцінка далеко не завжди є об’єктивною, оскільки передає особистісне ставлення до твору.

Таким чином, відгук - це оцінка мистецького твору, складена глядачем або слухачем безпосередньо після ознайомлення з ним.

За своїм щирим і доброзичливим тоном відгук має нагадувати ліричний відкритий лист. Враження й думки здебільшого висловлюються від першої особи. Обов’язковим є тактовність, толерантність, ненав’язливість суджень.

Здебільшого відгук має такі композиційні частини: зачин (що спонукає ознайомитись із твором і скласти йому оцінку), якнайстисліший переказ змісту мистецького твору (або його опис) та невеликий підсумок, в якому висловлено його обґрунтовану оцінку й передано особисте до нього ставлення.

Додаток 2. Текст 1

Нещодавно я переглянув по телебаченню фільм польського режисера Єжи Гофмана «Вогнем і мечем», поставлений за однойменним романом Генріха Сенкевича.

Цей фільм викликав у мені бурю позитивних і негативних емоцій.

Мені довелося прочитати роман Генріха Сенкевича, тому я можу

співставляти книгу і фільм. Нагадаю лише, що в романі та фільмі подається польська версія подій Визвольної війни 1648-54 років.

Сенкевич писав у часи польської бездержавності - для

патріотичного «підкріплення сердець» - і вивів українців на

сторінках  своєї книжки як не вельми симпатичний люд. Гофман

фільмував не без думки про примирення історичної пам'яті двох

народів. А головною в фільмі, як на мене, стала лірична лінія -

боротьба гонорових парубків, українця Богуна (його зіграв

Олександр Домогаров) та поляка Скжетуцького (Міхал

Жебровський), за руку й серце прекрасної панянки Гелени (Ізабела

Скорупко). Цей любовний герць точиться на тлі Визвольної війни.

Прекрасна гра акторів робить фільм надзвичайно вдалим. Богдан Ступка в ролі Богдана Хмельницького- магнетичний. Він зовні і

внутрішньо рухливіший за своїх польських візаві - Анджея Северина (у ролі Вишневецького) і Марека Кондрата (у ролі короля Яна Казимира). Богун (Домогаров) - несамовитий, але в ньому стільки пориву й вітальної сили, що Скжетуцький (Жебровський) поряд з ним стає, на мою думку, блідим героєм. А Гелена (Скорупко) тягнеться до останнього, бо вона Богунові як особистість просто не рівня. Актори своєю грою, власне, і підкреслили все це.

Музичне оформлення фільму надзвичайно вдале. Особливо щемно звучать українські мелодії, якими майже повністю супроводжується фільм. Чудові костюми допомагають нам відчути ту героїчну епоху, у яку відбувається дія твору.

Вважаю, що фільм дуже актуальний в наш час, особливо для нас,

українців. Ми повинні вчитися на помилках минулого і ніколи більше їх не повторювати.

Особисто я зрозумів завдяки фільмові, що найшляхетнішу мету вбиває підлість і зрада.

На мою думку, фільм «Вогнем і мечем» - подія у кіномистецтві. Він нікого не залишить байдужим.

Додаток 2. Текст 2

У галереї «Персона» репрезентовано виставку «Неповторне - малюнок» Андрія Чебикіна, художника-графіка, професора, ректора Української Академії мистецтв.

Безумовно, виставка цікава не тим, що створена ректором УАМ, а тим, що Андрій Чебикін є творцем відомої графічної школи, а малюнок як жанр можна зараз побачити хіба що в музеях. Бо сучасний малюнок як самостійний творчий продукт зник і перетворився на допоміжний робочий елемент і загубився по майстернях. До того ж, ця виставка цікава тим, що репрезентує не «важкий» академічний малюнок, а легкі графічні аркуші начеркового характеру. Можливо, графіка Чебикіна декому може здатися дещо легковажною, такою собі пустотливою у часи важких пошуків нової концепції - просто малюнки просто олівцем чи пером просто на папері здаються занадто простими. Але це вже право майстра. Малюнок Андрія Чебикіна - ненав'язливий синтез станкової графіки та книжкової ілюстрації. Ці візії могли б бути, наприклад, ілюстрацією до поетичного збірника. Чебикін зображує переважно жінок, його «Музи» - щось легке, невагоме, трохи неземне, хоча тілесне, матеріальне. Плинна лінія одним рухом передає складний ракурс гнучкого тіла, зібганої прозорої тканини, крила птаха. Щось у цих роботах нагадує нагадує класичні малюнки-начерки Пікассо. Принаймні напрям пошуків окреслений чітко. На мою думку, мати щось спільне чи навіть бути схожим на Пікассо -не соромно. Та навіть цікаво - у тому середовищі, коли всі намагаються бути схожими на програмний продукт Біла Гейтса.

Легкий невимушений малюнок чоловіка, котрий не боїться бути жіночним та трепетним у своїй творчості, здається «білою вороною» на тлі важкої сучасної «генеалогії кольору». Та вони, малюнки, і справді білі, бо аркуш заповнений лише лінійно, прозоро, без світлотіні та натяку на об'єм. Несерйозна усмішка, лукавий натяк, за демонстративною легкістю та стилізацією - міцна школа та майстерність. Тобто, Чебикін знову якщо не в моді, то в стилі. Гадається, зараз знову настав час для такої графіки. Нині таке мистецтво - оригінальне і помітне. Головне - тримати свій стиль. Це, принаймні, викликає повагу.

Додаток 2. Текст 3

Виставу п'єси Марка Кропивницького «Дай серцеві волю, заведе в неволю» в Театрі імені Шевченка сприймаєш, як барвистий концерт. Звичайно, це сприйняття — суб'єктивне. Але я не можу інакше висловити враження, яке справила на мене ця вистава злагодженістю акторського ансамблю, оформленням...

Режисер ввів у п'єсу багато пісенного й музичного матеріалу. Скажімо, сцени весілля в автора немає, це вже додав театр — і сцена органічно ввійшла в п'єсу, та, навіть як одне з кращих місць всієї вистави. Музика і спів являють не лише тло, що на ньому відбувається дія, а пронизують п'єсу, як щира золота нитка прошиває чудесну тканину, розгорнуту перед глядачем. До речі, музика композитора Б. Крижанівського заслуговує на окрему відзнаку, до того ж і оркестр під його рукою звучить чудово.

Ми, глядачі, схиляємось перед режисером Мар'яном Крушельницьким (він же виконує роль Івана Непокритого), що зачарував нас виставою. Але ми знаємо і не маємо права не відзначити, що легкість і яскравість вистави були здобуті великим трудом, упертою напругою мистецьких шукань. Вистава давно скінчилась, ходжу, обмірковую її вулицями Києва. Мистецтво завжди із народом, як неподільна частка його долі, його щастя і горя, його життя...

Додаток 3

За часів Київської Русі у місті Із’яславі в XII столітті 11 липня 1108 року Святополк, онук Ярослава Мудрого (який при хрещенні отримав ім’я Михаїл), заклав монастир на честь свого патрона Михаїла.

Місія монастирів полягає у тому, щоб життям показать реальність Євангельського вчення.

Життя монастиря було складним і драматичним. У 13 столітті Київ захопила монголо - татарська орда і Київ практично втратив свою незалежність і могутність. У 15 столітті Київ спустошив кримський хам Менглій Гірей. У цей час Михайлівський Золотоверхий монастир потерпав від завойовників, як і багато інших храмів.

3 16 століття Київ переходить під владу Литовсько - Польської корони і починається покатоличення українських земель.

ті роки Михайлівський Золотоверхий монастир володів великими земельними наділами. Придбані монастирем і подаровані багатими шляхтичами із селами, нивами, млинами і людьми, що працювали на них дали можливість монастирю укріпити свої позиції в жержаві. І тому після прийняття Унії Михайлівський собор залишився оплотом українського православ’я, навіть богослужіння проводили тут за своїм відмінним від інших монастирів уставом.

І дякуючи П.Сагайдачному та козакам Михайлівський собор не потрапив до рук уніатів( як це сталося із Софією Київською)

У 1654 році до Києва за часів гетьманства Б.Хмельницького приїжджає патріарх антіохійський Макарій, його син, літописець Павло Алепський залишив щоденник цієї поїздки, в якому він писав: «У Михайлівському монастирі всі будівлі дерев’яні за виключенням великої вишуканої церкви, здудованої з каменя і вапняку, на якій високий і блискучий купол, всередині вона з усіх боків освітлена вікнами.» Патріарх Макарій поклонився мощам святої Варвари, визнав їх святість і попросив часточку мощів для себе.

Друга половина 17 століття - особливий час розквіту храму, за ці роки Михайлівський Золотоверхий отримує великі меценатські дари і землі від Б.Хмельницького, Многогрішного, Виговського.

За кошти І.Мазепи для мощів святої Варвари було зроблено срібну дорогу з позолотою раку. 17 - початок 18 століття відзначено подальшою розбудовою Михайлівського монастиря:біля храму підіймається трьох’ярусна дзвіниця. На кошти гетьмана І.Скоропадського в центральному преділі собору встановлюють величний різьблений з позолотою п’ятиярусний іконостас, а на фронтоні головного храму монастиря встановлюють визолочений горельєф архистратига Михаїла. Монастир набуває особливо пишних форм. У ті часи його називали козацьким або мазепинським барокко.

Михайлівський Золотоверхий обдаровують і російські вельможі(Петро 1).3а ці кошти було споруджено(1720)Катеринський приділ, тоді ж над приділами було зведено ще 6 визолочени бань.І Михайлівський собор із одно купольного став семи купольним.

1918 - Михайлівський Золотоверхий обстріляли більшовицькі гармати, у будівлях собору розміщуються різні партійні організації.

1930 - все майно монастиря було конфісковано, найдорожче вивезено до Москви, ченців виселено.

1934 - задля збудування великої площі треба було внести Монастир.

14 серпня 1937 - собор висадили у повітря за допомогою вибухівки. Майже 60 років Михайлівський золотоверхий монастир не існував.

1991 року відбувся приїзд патріарха Київського і всія Русі Мстислава, який освятив те місце де колись стояв Михайлівський монастир. Тут він поставив звичайний дерев’яний хрест. З цього часу починається відродження Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві.

У липні 2008 року Михайлівський Золотоверхий монастир святкував своє 900 ліття. Тепер у стінах монастиря триває звичне життя.

Робочий матеріал № 1

План

  1. Коли, за яких обставин я познайомився з цією архітектурною пам'яткою? Хто її збудував?

  1. Мої враження:
  1. з якого матеріалу збудовано споруду?У якому стилі?

  1. чим вражає зовнішній вигляд споруди?

  1. внутрішнє оздоблення храму.

  1. Як вписується споруда в сьогодення?

  1. Які почуття, настрої, роздуми викликає пам’ятка?

Робочий матеріал № 2

Мета відгуку - висловлення власної оцінки твору, особливостей його індивідуального сприйняття .

Особливості відгуку

  1. Оперативність, актуальність, лаконічність, відверта підкреслена оцінність.
  2. Не потребує фахової підготовленості.
  3. Щирий і доброзичливий тон висловлювання.
  4. Розповідь від першої особи.
  5. Тактовність, толерантність, ненав’язливість суджень.

Композиційні частини відгуку

Зачин (що спонукає ознайомитись із твором і скласти йому оцінку).

Як найстисліший переказ змісту мистецького твору (або його опис).

Підсумок (що містить обґрунтовану оцінку й передає особисте ставлення до мистецького твору).

Робочий матеріал №3

Архітектура — мистецтво проектування спорудження й художнього оздоблення будов. Розрізняють стильову (монументальну, професійну) і народну (забудова сіл, містечок тощо) архітектуру.

Фасад — зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю; кожен із зовнішніх боків будівлі (бокові фасади).

Портал ---- архітектурно оформлений вхід до монументального будинку, переважно громадського призначення.

Фронтон — верхня частина фасаду будинку, портика, колонади, що становить собою трикутну площину, обмежену з боків двосхилим дахом, обрамлену біля основи карнизом.

Колона — архітектурно оброблена вертикальна опора, як правило, кругла в поперечному перерізі, мас базу (основу), завершується капітеллю.

Капітель — верхня частина колони, пілястра або стовпа, на яку спирається балка або архітрав

Колонада — ряд колон, об'єднаних загальним перекриттям. Колонада може бути частиною (часто портиком) будівлі або галереї,

Галерея — критий чи відкритий коридор, що з'єднує два або кілька приміщень, та кож довгий, балкон уздовж будинку.

Антаблемент — верхня частіша будівлі, що лежить на колонах і складається з художньо оформлених частин: карниза, фриза і архітрава.

Карниз — завершення стіни споруди у вигляді горизонтального пояса. Захищає стіну від води, що стікає з даху, В античній архітектурі є складовою частиною антаблемента.

Фриз — 1) середня горизонтальна частина антаблемента, що міститься між архітравом і карнизом; 2) декоративна смуга., що обрамляє площину підлоги, верх стіни, килим тощо,

Архітрав — головна балка, що перекриває проліт між колонами нижня частина антаблемента.

Атланти — колони у вигляді чоловічих постатей, що підтримують виступаючі частини будівлі,

Каріатиди— вертикальні підпори, що мають вигляд жіночих постатей, Пілястр — плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа Арка — склепіння, що має форму дуги. Нею перекривають проріз у стіні або сполучають стояки моста, два суміжні будинки. Декоративна споруда у вигляді брами, що завершується склепінням. Тріумфальна арка будується на честь якої-небудь важливої події.

Аркада — ряд арок, що спираються на стовпи або колони; галерея з арок

Аркатура— ряд однакових несправжніх глухих арок на фасаді будівлі або на стінах внутрішніх приміщень.

Портик— розміщена перед входом у будинок відкрита галерея, утворена колонами або стовпами

Балюстрада — поручні балконів, галерей та ін,, утворені з ряду фігурних стовпників або колонок, з'єднаних зверху перекладинами.

Аттик — стінка над карнизом, що завершує споруду, найчастіше арку тріумфальну; поверх, розмішений над головним карнизом, що завершує споруду (аттиковий поверх)

Наличник — накладна планка, що обрамляє вікно або двері.

Торець — бокова коротка сторона прямокутного у плані будинку, споруди. Ярус— однотипна частина будівлі, яка повторюється по вертикалі.

Зруб— у дерев'яній архітектурі спосіб зведення стін будинків або споруд з колод чи брусів, які укладають горизонтальними рядами, а в кутах і в  місцях перетинання з'єднують врубками; будь-яка споруда, побудована таким способом,


Предварительный просмотр:


Подписи к слайдам:


Предварительный просмотр:


Подписи к слайдам:

Слайд 1

Тема. Усний відгук про твір мистецтва (архітектурну пам ’ ятку) Завдання. Розрізняти жанри публіцистики: рецензію, відгук, анотацію; удосконалювати образне мислення, вміння складати оцінки, робити висновки; вчитися складати відгук про мистецькі твори; виховувати повагу до творів мистецтва, толерантність до чужих переконань та поглядів.

Слайд 2

Анотація – коротка характеристика змісту книги, статті, рукопису тощо. Відгук – критична стаття, що містить оцінку кого- або чого-небудь. Рецензія – стаття з оцінкою художнього, наукового або іншого твору з зауваженнями, пропозиціями та порадами.


По теме: методические разработки, презентации и конспекты

Усный счет. Презентации по алгебре 7 класс

Презентации для закрепления нового материала по темам алгебры  7 класса по УМК А.Мордкович...

Усный счет. Презентации по геометрии 7 класс

Презентации для закрепления нового материала по темам геометрии   7 класса по УМК Л.Атанасян...

Тема уроку: Означення узгоджені і неузгоджені (українська мова). Архітектура та містобудування. Образотворче та декоративно – ужиткове мистецтво (історія) Створення електронного конспекту засобами графічного редактора, вбудованого в програму Microsof

Урок з використанням синергетичного методу навчанняТип уроку: урок вивчення нового матеріалу (українська мова та історія), закріплення знань (алгебра, технології)Форма проведення : бінарний урок істор...

Архітектура та містобудування. Образотворче та декоративно - ужиткове мистецтво

Бінарний урок з історії України та української мови у 8 класі  з інтеграцією алгебри та технології...

Література та мистецтво

Урок з всесвітньої історії 7 кл...

Урок технологій в 9 класі. Мистецтво макіяжу.

Тема Мистецтво макіяжу.Мета уроку:* ознайомлення учнів з історією виникнення косметики; з видами косметики; з професіями: візажист, косметолог;* формування здоров’язбережувальних компетентностей підлі...

Пам’ятки на уроках історії.

Пам’ятки на уроках історії.  На допомогу вчителю...


 

Комментарии

Волошина Рита Григорьевна

Ви творчо підійшли до теми, дуже сподобався матеріал. Гарна презентація.
Вважаю, що такий матеріал може викликати у школярів естетичні та патріотичні почуття.
Надихнути на роздуми про прекрасне. Щиро дякую. Ріта Григорівна.