Сценарий встречи с черкесским писателем Шоровым Ахмедом Лютовичем "Псэм и джэ макъ"
учебно-методический материал (5, 6, 7 класс) на тему

Мижаева Маргарита Германбиевна

Данная встреча была проведена в школе в рамках месячника школьных библиотек. Учащиеся 1-6 классов познакомились с главным редактором журнала "Лэгъупыкъу" и творчеством Шорова Ахмеда.

Скачать:

ВложениеРазмер
Файл vstrecha_s_pisatelem.docx35.89 КБ

Предварительный просмотр:

Литературнэ  зэ1ущ1э

                 

«Сыадыгэщ!Ар си дамэщ!

Сыадыгэщ! Сышэрджэсщ!» Шоров А.


   
Макъамэ щ1эту

Усэхэр «Си Хэку лъап1э», «Си лъахэ» Шорэ А.

Вед:Зи Хэку зи1эр псом нэхъ бейщ… Пэжщ,  дэтхэнэ ц1ыхуми  и Хэкум нэхъ лъап1э  и1экъым, уеблэмэ и гъащ1эм япэ ирегъэщ.

  Вед:  Лъагъуныгъэ мыухыж  и  Хэкум, и лъэпкъым, и бзэм хуи1эу, псэм къыбгъэдэк1ыу зэхэлъхьащ мы усэ сатырхэр.  Ик1и, къызэрывгуры1уащи, зи 1эрык1ыр  нобэ  «Псэм и джэ макъ» зыф1этща зэ1ущ1эм къытхуеблэгъа Шорэ Ахьмэд.

Вед: Ди зэ1ущ1эр зэ1уихыну худогъэфащэ  ди еджап1э библиотекэм и унафэщ1 Мэремыкъуэ Аллэ Асчэрбий  и пхъум

Къопсалъэ

Вед:     Аращи, фыкъеблагъэ  Дер Станислав и ц1эр зезыхьэ Инжыджышхуэ курыт еджап1эм.

Усэ «Адыгэл1 мэхъаджэу тхыдэм уэ упхок1»

Дэ зэхъуэк1ыныгъэм

Щедгъэжьам дрипсалъэу

Уэ зэман нэщэнэм

Уохъу и гъуащхьэтет.

Ямыц1ыхуа 1уэхум

Щыхыхьам зыгуэрхэр

Псори уэ къохъуапсэу

Жебгъэ1эххэт хьет!

Ц1ыхур зыхущ1экъум

Уи акъылыр нэсу

Зыми лъэмык1ахэр

Мэхъур уи 1эрык1.

Я нэхъ 1эмалыф1хэр

Гуейуэ къызыкъуэпхыу,

Адыгэл1 мэхъаджэу

Тхыдэм уэ упхок1.

Укъыщыувы1акъым

Уэ ди Хэку гъунапкъэм,

Къэралыгъуэ куэдым

Уи ц1эр щыбгъэ1уащ.

Уэ абык1э лъэпкъым

П1этыфащ и щ1ыхьыр

Дуней псо утыкум

Уэ дипшэн плъэк1ащ.

Вед:     Ц1ыхум дежк1э щы1экъым зыщалъхуа къуажэм хуэдэу лъап1э.

             Абы епхащ псынащхьэ къабзэ дыдэу щыт уи сабиигъуэр.

             Абы епхащ япэу лъэбакъуэ здэпча щ1ыгур,

              Уи япэрей мурадхэр, гупсысэхэр.  Шорэ  Ахьмэд

Вед: Шорэ Ахьмэд  къуэпс зэхуэмыдэхэмк1э епхащ къыздэхъуа  и Али-Бэрдыкъуэ къуажэм.

Вед: Усэ «Си Али-Бэрдыкъуэ»

        Си  Али-Бэрдыкъуэу

        Си лъэпкъ уардэм и къуэ,

        Сэрк1э пхуэдэу лъап1э

        Мы дунейм темыт.

Дэнэ сымык1уами

Укъысщ1ыгъущ уэрэду,

Дэни сыбгъэгушхуэу

Си гъуэгупэм уитщ.

Вед: ( Биография Шорова)

70-нэ илъэсхэм ди литературэм къыхыхьа нэхъ тхакIуэ, усакIуэ гъерэтыфIэхэм ящыщ зыщ Шорэ Ахьмэд ЛутI и къуэр. Ар 1942 гъэм октябрым и 12-м Али-Бэрдыкъуэ къуажэм къыщалъхуащ.

1949 гъэм Ахьмэд къуажэ еджапIэм щIыхьащ. Абдеж классипщIыр къыщиуха нэужь, зы илъэскIэ «Хьэбэз» совхозым щылэжьащ Iэщыхъуэу. 1961 гъэм Къэрэшей-Шэрджэс пединститутым щIыхьащ. Иужьырей илъэсым и октябрым Совет Армэм ираджэри илъэсищым щIигъукIэ къулыкъу ищIащ, сержант цIэр иIэу отделенэм и командиру щытащ.

 Къулыкъум къикIыжа нэужь, Ахьмэд Къэрэшей-Шэрджэс пединститутым щIыхьэжащ. 1967 гъэм ар институтым къыщIашри лэжьакIуэ ирагъэблэгъащ «Ленин нур» (иджы «Черкес хэку») газетым. Япэ щIыкIэ лэжьащ корреспондент къызэрыкIуэу, иужькIэ отделым и унафэщIу, ответсекретару щытащ. 1993 гъэм къыщегъэжьауэ Шорэр лэжьащ «Черкес хэку» газетым и редактор нэхъыщхьэм и къуэдзэу. Нобэ Шорэ Ахьмэд мэлажьэр сабийхэм папщIэ республикэм къыщыдэкI «Лэгъупыкъу» журналым и редактор нэхъыщхьэу.

1970 гъэм къыщыщIэдзауэ Шорэр журналистхэм я Союзым хэтщ, литературэмкIэ зэфIэкIыу иIэр къалъытэри, 1991 гъэм Урысейм и тхакIуэм я Союзым хагъыхьащ.

Ахьмэд 1984 гъэм къыхуагъэфэщащ «Отличник печати» цIэр, 1994 гъэм къыфIащащ «Къэрэшей-Шэрджэс Республикэм щIэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ» цIэ лъапIэр.

Шорэм еджапIэм щIэс щIыкIэ литературэм елэжьын щIидзащ. Абы и тхыгъэхэр къытрадзащ газетхэмрэ журналхэмрэ, адыгэ тхакIуэхэм я тхыгъэхэр здызэхуэхьэса тхылъхэм, езым и тхылъ щхьэхуэу къыдигъэкIащ тхылъ пщыкIутI. Ахэр теухуащ къызыхэкIа лъэпкъым, къызыщалъхуа Хэкум яхуиIэ фIылъагъуныгъэм, цIыхугъэм, зэныбжьэгъугъэм, къыздалъхуа лъахэм и дахагъэм. Ахьмэд и тхыгъэхэм щыщхэр хагъэхьащ зэреджэ программэхэм, и пьесэхэр щагъэуващ адыгэ театрым.

Вед:            Шорэм и творчествэр

ЩIэджыкIакIуэхэм я пащхьэ ирилъхьащ: «Джэ макъ», «Напэм и тазыр», «Сыноджэмэ», «Школ уэзджынэ», «Пщэдей кIасэ хъунущ», «Сыт си лажьэр?», «Ажэгъуэмэ», «Псэм и джэ макъ», «Уэлбанэ к1ыхь» тхылъхэр.

         Шорэ Ахьмэд и тхыгъэхэм ущеджэкIэ, ар усэуи, рассказуи, повестуи ирехъу, гу лъумытэнкIэ Iэмал иIэкъым лъэпкъ напэмрэ щIыхьымрэ, цIыхугъэмрэ нэмысымрэ, гуапагъэмрэ хьэлэлыгъэмрэ гулъытэшхуэ зэрахуищIым.

   И прозэ тхыгъэхэм деж хуэдэ къабзэу и усэхэми щынэхъыщхьэщ дэтхэнэ цIыхури, сыт хуэдэ щытыкIэм имыхуами, цIыхуу къэнэжыныр, лъэпкъым къыдекIуэкI хабзэ нэхъыфIхэм хуэфэщэжу, щыпкъагъэ хэлъу, и щхьэ Iуэху папщIэ цIыху напэр хэутэн имыщIу дэтхэнэри псэуныр.

 АтIэ апхуэдэщ Шорэр. Аращ усакIуэм мыпхуэдэу щIыжиIэфари:

СщIэкъым сэ илъэсу

 Къысхуэнар ди япи

Ауэ сощIэ: Iуэху

Къыспэщылъыр куэдщ.

Куэдщ нэзмыгъэсахэр.

Iуэху сымыублахэр...

Стыжын хуейуэ слъытэу

ЩIыхуэу стелъыр куэдщ.

Шорэр ящыщщ ди лъэпкъ сабий усыгъэм зегъэужьыным жану елэжь усакIуэхэм. Абы и Iэпэм къыщIэкIащ сабийхэр дэзыхьэх усэ, пьесэ, уэрэд хъарзынэхэр.

Библиотекарь: Журнал «Лэгъупыкъум» теухуауэ

- Къыдогъэблагъэ а журналым и щ1эджыджак1уэ ц1ык1ухэр

1 класс:

- Ц1ык1ухэ, фц1ыхурэ  фэ а дадэ къыфк1эрысыр?

- Хэту п1эрэ ар?   Псоми: «Лэгъупыкъум и дадэ »

-Сыт ат1э нобэ Шорэ А. жеф1эну фгъэхьэзырахэр?

Рамзан : Ф1ыщ1эшхуэ худощ1 япэ дыдэу зигу къэк1ыу мы журнал ц1ык1ур къыдэгъэк1ын щ1эзыдза редактор емышыж Шорэ Ахьмэд.

2 едж: «Лэгъупыкъу» журналыр,  Амина

Мисыр, къыт1эрохьэр,

Ди гур къыт1эпык1ыу

Усэхэм дыкъоджэр.

3 едж: Дыпхуогуф1э, дыброгушхуэ,    Рамиль

Журнал   ц1ык1уу «Лэгъупыкъу».

Ущ1эращ1эу, ф1ым дыхуебджэу

Уди1эну дынохъуэхъу.

Шорэм и усэхэр:  Адыгэбзэ (Бемырзэ М.)             Ренат

                             Си адыгэбзэ, уэ улъэщщ,

                             Зи зэманыгъуэу угурыхуэщ,

                             Ц1ыхугу дэтхэнэри къот1эщ1,

                             Уэ ущагъабзэк1э 1эрыхуэу.

Зэм, си бзэ, уохъури уэ жьгъыру

Адыгэ пшынэу уобзэрабзэ,

Зэм къызыкъохри уи къарур

Хеящ1э джатэу ар уогъабзэ.

Си лъэпкъым щ1эблэ къыщ1эхъуам,

Уэ насып вагъуэу ужьэхэпсэу,

Я нэхъ тхьэмыщк1э ущыхъуам

Уре1э уэ, си адыгэбзэ!

Нанэ дыгъэпсыр къещтэри    Рамзан

Хедэ си адыгэбзэм

Дадэ уэзджынэр къещтэри

Хелъхьэ си адыгэбзэм

Псынэр 1ущащэу къожэхри   Амалия

Си адыгэбзэм хожабзэ

Пшынэр си шыпхъум къещтэри

Си адыгэбзэм хуегъабзэ              

Дыгъэ   нэ гъуэжьыр къаплъэмэ

Си адыгэбзэм хуоупсэ                                       Дана

Мазэ нэ къижыр къак1уэмэ

Си адыгэбзэм йоубзэ

Си шыпхъу нэхъыщ1эр магъри            Альберт

Къызэпсэлъэну мэхъуапсэ.

Сэри ар здыщ1эзупск1эм

Си адыгэбзэр согъабзэ.

Си1эщ зым пызмыщ1у          Райяна

Щыпкъэу си ныбжьэгъу

Дэнэ сымык1уами

Ену сэ сщ1ыгъущ

Ар 1ущабэщ, гуапэщ

Си гур химыгъэщ1

Сыкъысхуигъэщ1асэу

Ену илъщ си куэщ1

Ар си мышэ ц1ык1урщ

Я нэхъ 1ущык1ей

Дэнэ жыф1а мыщэр

Тетщ ар си бохуцейм.к

Ди лъэпкъ нагъыщэу       Дамир

Адыгэ фащэ:

Цей, хьэзыр, сэшхуэ,

Пы1э, къэптал..

Адыгэ щ1алэм ар хуэфэщэжу

Л1ыгъэм и фащэу тхыдэм хыхьащ.

Дамир

Вед: Шорэ Ахьмэт щхьэк1э драматург хужып1эмэ угъуэщэнкъым, сыту жып1эмэ пьесэ зыбжанэ и1эщ абы. Ик1и  республикэм и адыгэ театрым игъэуващ Ахьмэд и пьесэхэу «Хьилэшы и Iуэху мышущ», «Бжьамий хужь» зыфIищахэм къытращIыкIа спектаклхэр.

Вед: Нобэ фи пащхьэм къитлъхьэнущ         «Хьилэшы и Iуэху мышущ» пьесэм щыщ зы пычыгъуэ ц1ык1у.

Теплъэгъуэ- 6 кл

Вед: Иджы, зэрыхабзэщи, ди  хьэщ1э лъап1э Шорэ Ахьмэд псалъэ идот.

Шорэ А. мэпсалъэ             тыгъэ хуащ1

Упщ1эхэр ират

-Япэ дыдэу птха уи усэм укъытхутепсэлъыхьмэ гъэщ1эгъуэн тщыхъунут.

-Уи сабиигъуэм щыщу сыт нэхъ уигу къинэжар?

-Дер Станислав  усэ хуэптхыныр сыт къызыхэк1ар?

- «Пщэдей к1асэ хъунущ» повестым и сюжетыр гъащ1эм къэхъупауэ щыт е къэгупщыса?

-«Лэгъупыкъу» журналым и япэ лъэбакъуэхэм укъытхутепсэлъыхьмэ ди гуапэ хъунут.

Вед: Псалъэ идот Шорэ А. и къуажэгъу, ди еджап1эм и егъэджак1уэ Хъубий Римэ Михал и пхъум.

Къопсалъэ

Вед: Шорэр зи къару илъыгъуэ тхакIуэщ, усакIуэщ икIи фIэщхъуныгъэ хэлъу жыпIэ хъунущ абы дяпэкIи ди литературэм и зыужьыныгъэм хуэфащэ хэлъхьэныгъэ хуищIыну...

Вед: Аращи, нобэрей ди зэ1ущ1эр и к1эм нэсащ. Ди шэрджэс усак1уэ, тхак1уэ Шорэ Ахьмэд дохъуэхъу узыншагъэ быдэ и1эу къару нэск1э лъэпкъым хуэлэжьэну, анэдэлъхубзэр хъумэнымк1э , абы ц1ык1ухэр дегъэхьэхынымк1э 1уэхуф1хэр зэф1ихыу дяпэк1и нэхъри зиужьыну.

        


По теме: методические разработки, презентации и конспекты

Сценарий встречи с выпускниками

Сценарий встречи с выпускниками...

сценарий встречи учащихся с узниками концлагерей в годы ВОВ«С болью в сердце вспоминая…»

«С болью в сердце вспоминая…» встреча учащихся с узниками концлагерей в годы ВОВ. 11 апреля отмечается Международный день освобождения узников фашистских концлагерей.Организация объединенных наций учр...

Сценарий встречи с ветеранами ВОВ, тружениками тыла.

В настоящее время наблюдается падение нравственных ценностей, продолжается процесс разрушения связей между поколениями. В этих условиях возрастает роль гражданско-патриотического воспитани...

Сценарий встречи с ветеранами педагогического труда.

Сценарий встречи с ветеранами педагогического труда....

Ток-шоу «Пусть говорят. Встреча с современными писателями».

Пояснительная записка.Данный сценарий внеурочного мероприятия по литературе представляет  «ток – шоу», на котором «зрители» знакомятся с современными писателями....

Статья «Живой автограф», посвященная встрече с детским писателем Николаем Николаевичем Бутенко.

Пояснительная запискаВ рамках месячника школьных библиотек и обращению серьезного внимания к проблеме приобщения детей к чтению художественной литературы в школе проходит встреча с детским писателем Н...

Сценарий встречи выпускников "Встреча школьных друзей"

Сценарий общешкольного праздника, встречи выпускников "Встреча школьных друзей"...