Методическое пособие к уроку родного украинского языка в 10кл. по теме "Текст".
методическая разработка (10 класс)

Текст. Методическое пособие к уроку родного украинского язика

в 10 кл.

ТЕКСТ ЯК НАЙБІЛЬША СИНТАКСИЧНА ОДИНИЦЯ МОВИ.

ОЗНАКИ ТЕКСТУ. СТРУКТУРА ТЕКСТУ.

Лінгвістика тексту — галузь науки про мову, що почала активно розвиватися з 70-х років минулого століття. Основним поняттям лінгвістики тексту є текст, а предметом вивчення — зміст і структура (будова) тексту. Завдання лінгвістики тексту — виявити й дослідити загальні закономірності побудови тексту.

Єдиного визначення поняття тексту в сучасній науковій літературі не існує. Найпоширенішим є визначення тексту як /групи речень, об’єднаних спільним змістом, головною думкою та граматично.)Отже, більшість мовознавців вважає, що текст має складатися хоча б із двох речень. Інші науковці висловлюють таку думку: текст цілком може утворюватися з одного речення. Прикладом текстів, що складаються з одного речення, можуть бути лозунги, заклики (Люби, оберігай казковий рідний край!),прислів’я (Свій гнів запирай у хлів), загадки (Хоч і плавати мас-
так, а ні риба і не рак (Жаба), коломийки (Ой дивіться, добрі
люди, як Андрій хворіє: на роботі — замерзає, коло миски — пріє),
крилаті вислови, афоризми (Прийшов, побачив, переміг), вірші-мі-
ніатюри (Ховрах-мислитель думав у норі: нащо те сонце крутить-
ся вгорі? (І!. Симоненко).

о Текст — це сукупність речень, що зв’язані за змістом і йдуть у певній послідовності.

Для тексту характерні такі ознаки: структурна та смислова єдність, комунікативна спрямованість, належність до певного жанру.

У тексті можна виділити тему — те, про що говориться; основну думку (ідею) — найважливіше узагальнююче положення, міркування, яке випливає з наведеного тексту.

У тексті з якоїсь загальної теми можна виділити мікротеми (менші окремі питання, які розглядаються). У письмовій формі вони виділяються абзацами.

о Абзац як мовний прийом — це частина письмового тексту від одного нового рядка до іншого, що складається з одного чи кількох речень і характеризується відносною закінченістю змісту. Це один із прийомів оформлення тексту, який використовується для показу важливості певного опису, повідомлення, звернення уваги читача на авторський задум, характеристику героя чи якусь важливу думку.

Текст, як правило, має три логічні частини — вступ (тезу, антитезу); основний зміст (розгортання думки) та висновок.

За типом мовлення виділяють такі види текстів: розповідь, опис, роздум. На практиці типи мовлення часто поєднуються, наприклад, розповідь з елементами опису, розповідь з елементами роздуму та ін.

Текст обов’язково висвітлює певну тему. Щоб зміст тексту було викладено зв’язно, послідовно, повно, автор тексту виділяє складові частини загальної теми — підтеми й мікротеми. Таким чином, зміст загальної теми тексту вичерпується сукупністю змісту мікротем.

До визначення теми тексту десятикласники вдаються досить часто, наприклад у процесі підготовки до роботи над переказом. Підтеми тексту визначають у процесі складання простого плану тексту (чітко сформульовані підтеми відповідають пунктам простого плану), підтеми й мікротеми — у процесі роботи над побудовою складного плану тексту (мікротеми є підпунктами складного плану).

Проте суть тексту не вичерпується лише його темою. Важливим є не лише те, ЩО висвітлює текст, а те, ЯК це в ньому висвітлено, адже автор обов’язково виявляє власне ставлення до переданої а тексті інформації. Комунікативну мету тексту (навіщо створено текст: схвалити, засудити, ствердити, заперечити, закликати, спонукати, застерегти тощо) у навчальній практиці прийнято називати головною думкою тексту.

Якщо висловлювання не є тематично цілісним (підтеми
мікротеми не є частинами загальної теми), не об’єднане головною думкою, воно не є текстом.

Крім тематичної (змістової) цілісності, визначають такі озна-
ки тексту: зв’язність, певна послідовність речень, використання мовних засобів зв’язку між реченнями, завершеність.

Дедалі більшого поширення набуває актуальний синтаксис, що вивчає реальне значення й роль речення в конкретній ситуації спілкування. Автор цієї теорії, чеський мовознавець В. Матезіус, вважає, що речення слід аналізувати в двох аспектах: формальному (граматичному) й актуальному (смисловому).

Основними елементами актуального членування речення є основа висловлювання («дане»( «відоме») у конкретній ситуації) і ядро висловлювання (те, що повідомляється про основу висловлювання, тобто «нове»). Отже, структура речення залежить від ситуації мовлення.

Відомо, що кожне наступне речення, з одного боку, будується на основі речення попереднього, вбираючи в себе його частину, а з другого — містить нову інформацію. Саме такою будовою речень і забезпечується зв’язність тексту.

Виходячи з цього, речення можна умовно поділити на дві частини. Частина, що повторює вже відому з попереднього речення інформацію, називається темою («даним» («відомим» ). Ця частина є вихідним пунктом висловлювання думки. Друга частина речення, що містить принципово нову, не висловлювану до того інформацію, повідомляючи щось про першу частину, зветься ремою («новим»). Рема, тобто «нове» є основним змістом повідомлення і комунікативним центром висловлювання.

Така побудова речень забезпечує в тексті безперервне збагачення змісту й розвиток думки. Відштовхуючись від «даного», тобто того, що вже було сказано, мовець додає «нове», таким чином розвиваючи, «рухаючи» думку. Таке членування речення називають комунікативним, або актуальним.

«Дане» служить для зв’язку речень у тексті. «Нове» забезпечує подальше розгортання змісту.

При прямому порядку слів «дане» стоїть на початку речення, «нове» — наприкінці. При зворотному порядку (за умови свідомого застосування автором інверсії) «дане» і «нове» можуть помінятися місцями.

Важливим завданням лінгвістики тексту є дослідження особливостей типів мовлення. У працях сучасних мовознавців зазначається, що розповідь, опис та міркування (роздум) сформувалися в мові для передачі різних типів смислового значення. Розповідь відбиває дійсність у динаміці, русі, передає те, що розвивається в просторі та часі. Опис фіксує сприйняту мовцем дійсність у статиці, непорушності, одномоментності сприйняття. Якщо розповідь | опис передають те, що реально існує, існувало або може існувати в майбутньому, то міркування фіксує те, що відбиває людська свідомість, тобто передає сприйняття мовцем довкілля в причиново-наслідкових зв’язках.

\ Учні повинні усвідомити, що у розповіді йдеться про послідовні дії або події, в описі — про одночасні або постійні ознаки предмета чи явища; у міркуванні (роздумі) зазначаються причини подій.

о Текст-розповідь подає інформацію про те, де, що, коли, як і з ким відбулося чи відбувається.

о Текст-опис — це словесне зображення в певному порядку ознак, особливостей, зовнішнього вигляду когось чи чого-небудь. Опис відповідає на питання: яким є об’єкт опису, якими він володіє властивостями та ознаками?

о Текст-роздум (або міркування) — це виклад в усній чи письмовій формі міркувань, суджень, оцінок про певні явища, предмети, події. У такому тексті розкриваються, як правило, причинно-наслідкові зв’язки. У роздумі на початку висувається теза (антитеза), ставиться питання чи висловлюється судження, яке потім доводить або заперечується за допомогою інших суджень, аргументів, фактів. У кінці тексту-роздуму робиться висновок.

Зразки текстів різних типів

Розповідь

Вій вечірнього сонця, теплої росинки, запашного привілля мені стало так весело, так радісно, що я співав і розмовляв з буслами, які в задумі стовбичили по калюжах, кланявся кожному кущеві і не знав, куди подіти свою радість, як вгамувати жагу до голубого світу, Що колихав мене, як морська хвиля...

Раптом зграя чайок, наполохана чиїмось кроками попід лозою, з шумом перелетіла на косу. На тлі голубої води мені було найкраще видно одну з них: вона стояла непорушно, повернувши набік голівку, немовби до чогось прислухаючись. Потім опустила голову і стала чистити дзьобик об своє пір’я.

(Г. Тютюнник)

Опис

Яка ж вона красива, оця морська чайка! Висока на своїх довгих, жовтих ногах з качиними перетинками. У неї велика біла голова, товста шия, круглі, мов чорні намистинки, очі, розумні, допитливі і дуже добрі. Мені здається, що чайка хоче щось сказати, тільки не вміє... Вона навіть вийшла на світло, я бачу Ті сірі, аж блакитнуваті крила, на яких, здається, засохли краплі морської води. Кінчики крил чорні, гострі. А дзьоб великий, міцний...

(За Ю. Збанацьким)

Роздум

Люди дивуються, коли бачать скелясті береги моря, обліплені безліччю птахів. І найбільше серед них чайок. Навіщо їх скільки потрібно? Адже вони з’їдають тисячі тонн риби, засмічують територію. їхній галас інколи заглушує навіть шум моря. Може, кількість чайок слід якось зменшити? Але в природі, все взаємопов’язане. І не можна розривати біологічний ланцюжок. Колись китайці винищили горобців, які об'їдали рисові поля. Потім, довелося завозити цих пташок з інших країн, тому що на. рис напали такі шкідники, з якими впоратися могли лише горобці.

Отже, слід розумно ставитися до природи, не шкодити їй своїм невиваженим втручанням, бачити в ній не лише практичну користь, а й красу та доцільність, гармонію.

СМИСЛОВІ ЗВ’ЯЗКИ В ТЕКСТІ.
МОВНІ ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ

Речення у тексті з’єднуються двома основними способами — послідовним (ланцюговим) та паралельним.

При ланцюговому зв’язку кожне наступне речення за смислом і будовою пов’язується з попереднім, поступово розвиваючи тему.

Речення в тексті поєднуються за допомогою таких мовних засобів: спільнокореневих слів, синонімів, повторів, сполучників, прислівників, займенників та ін.

При паралельному зв’язку в тексті частини його передають події, що відбуваються одночасно, або події, які чергуються одна з одною.

У великих текстах — оповіданнях, повістях, романах — ці типи зв’язку можуть поєднуватися.

Зразок тексту із ланцюговим зв’язком речень

Ще на підході до рідної хати Микола пізнав калину, що пишно росла, під вікнами, сягаючи стріхи.

Колись ще малим (було тоді йому років зо три, не більше) пішов з матір’ю до лісу по хмиз та й наткнувся на молоденький кущик калини, що ріс у такій гущавині — звірові не продертись, не те що людині.

• Ма, калина! — закричав зраділо малий, бо й кілька ягідок, наче, сережок, червоніло на зеленій голівці.

Мати здивувалася, як вона тут виросла: не інакше, якийсь птах посіяв зеренце, тільки не судилося тобі тут,бідоласі, вижити: зачахнеш без простору і сонця. І так жалко стало малому цієї рослини тендітної, так їі жаль, що він ухопив матір за руку: «Ма, візьмемо її додому». Доти
просив та канючив, поки мати й погодилась. Сходили по лопату, викопали.

• Бери тепер, синку, неси, — і Миколка, обнявши щосили кущик, поніс обережно додому, й здавалось здалеку, що не дитина той кущик несе — сама калина простує стежкою, тільки ноженята поблискують.

(А. Дімаров)

Виділені слова — повтори, сполучні слова, контекстуальні синоніми, займенники пов’язують текст ланцюговим (послідовним) зв’язком.

У тексті може бути й подвійний ланцюжок. Наприклад, у наведеному тексті один ланцюжок поєднує тему калини, другий — Миколи дорослого й малого, героя розповіді.

Зразок тексту із паралельним зв’язком речень

Ти згадав давні материні розповіді про те, як у роки колективізації вона пасла людську череду, — я чомусь спершу не зміг уявити її молоденькою чередничкою із полотняною торбинкою через плече. Не міг уявити, як, босонога, біжить завертати неслухняних корів, як у гурті своїх товаришок- п’є, полуднуючи, молоко з пляшки. Не міг уявити, як збирає польові квіти, сплітає вінок і в тому барвистому вінку ввечері йде до села за чередою, що ратицями збиває хмари рожевої куряви.

І тому, що не міг уявити її в такому віці, почувався так, наче в чомусь завинив перед матір’ю... (Є. Гуцало)

Виділені слова — повтори, які вказують на паралельний зв’язок у тексті.

Паралельний зв’язок може охоплювати й різні за змістом та синтаксичним оформленням елементи тексту, наприклад: Лаврін проворно совав заступом по землі. Карно ледве володів руками, морщив лоба, неначе сердився на свого важкого й тупого заступа. Веселому, жартівливому меншому братові хотілося говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів. (І. Нечуй-Левицький)

Стилістичний аналіз тексту

1. З’ясувати, який це текст, визначивши тему, основну думку, тип зв’язку та мовні засоби.
2. Визначити стиль мовлення та тип, назвавши елементи тексту, які це доводять.
3. Назвати лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості тексту (які групи лексики зустрічаються; які частини мови переважають; які синтаксичні конструкції вживаються). Вказати зображально-виражальні зйсоби мови, якщо вони є.

Зразок стилістичного аналізу тексту

Обійшовши кошару, пастухи лягли на спочинок біля багаття. Ватаг закутався в кожух і зараз же заснув. Іванко довго не міг зімкнути очей, усе дивився на жевріюче багаття, що блищало в темряві синіми язиками. Скоро і він заснув.

Раптом гори стрясаються спаленим гуркотом. Іванко зривається і протирає кулаками очі. Він нічого не бачить, але чує далекий шум — то шумлять смереки. Блискавиця сліпучим зигзагом розтинає небо — і на мить виступають у зеленому світлі урвища, шматок полонини і два великих камені біля потоку. Тоді здалека, немов з-під землі, починає наростати гул. Спочатку глухо, невиразно, потім дужче — наче хтось невидимий і сильний перекочує тяжким камінням. Нарешті вибухає тонкий тріск, від якого лущаться скелі. Гори дихають холодом. Надходить гроза.

Іванко чує її наближення, але ватага не будить. Хай знає ватаг, що йому не страшно. Хай знає, що Іванко справжній гуцул і пастух. (М. Коцюбинський)

Тема тексту — гроза в горах на пасовиську і почуття молодого пастуха Іванка при спостереженні цього явища.

Ідея (основна думка) тексту — сили природи грізні, але людина може й повинна з ними впоратися.

Тип зв’язку в тексті — ланцюговий, здійснюється за змістом та за допомогою мовних засобів (повтори — Іванко; займенники — він, йому; ситуативні синоніми — справжній гуцул і пастух; пов’язують речення в тексті і форми дієслів: дивився, заснув; зривається, чує). Другий ланцюжок розвиває тему природного явища — грози (гори стрясаються — шаленим гуркотом — блискавиця розтинає небо, — починає наростати гул, — наче хтось перекочує тяжким камінням — вибухає тонкий тріск — гори дихають холодом — її наближення).

Стиль мовлення — художній. Про це свідчать образні вислови: (не міг) зімкнути очей, (багаття) блищало синіми язиками, шаленим гуркотом, (блискавиця розтинає небо) сліпучим зигзагом, глухо, невиразно, тонкий тріск; гори дихають холодом — епітети й метафори. Речення різноманітні за конструкцією, в кінці тексту — невласне пряма мова, яка тонко передає відчуття, думки та переживання героя розповіді.

Тип мовлення — розповідь з елементами опису (передаються послідовно події — пастухи заснули, молодий пастух не

спить, починається гроза, Іванко не боїться, відчуває себе справжнім пастухом; подається опис грози й передгроззя).

Поряд із загальновживаного лексикою у тексті зустрічаються діалектизми та, слова, які надають тексту місцевого гуцульського колориту (ватаг, полонина, смерека, гуцул).

Велика кількість дієслів, що зустрічаються в тексті, надають йому динамізму, особливо в описі природного явища та переживань героя: стрясаються, зривається, розтинає, починає наростати, перекочує, лущаться, дихають, надходить. Речення зустрічаються різноманітні — від простих, простих ускладнених до складних різних видів.

Переписати , на місці крапок вставляючи пропущені букви.

У кожному з речень тексту позначити «дане» й «нове».

Якось хлопчики принесли мені пташ..ня, яке знайшли на бер..зі ставу під вербами. Це було маля рідкісного в нашій місцевості сокола сапсана. Сапсан..ня, судяч.. з його віку, лише вчилося літати. Мабуть, воно піднялося на крила з гнізда услід за матір’ю й полетіло, підхоплене поривом вітру. Потім воно, певно, вдар..лось об гілляку і впало додолу. Тут і знайшли його діти.

(За Г. Кримчуком.)

Зробити стилістичний аналіз тексту.

№1 Від вечірнього сонця, теплої росинки, запашного привілля мені стало так весело, так радісно, що я співав і розмовляв з буслами, які в задумі стовбичили по калюжах, кланявся кожному кущеві і не знав, куди подіти свою радість, як вгамувати жагу до голубого світу, Що колихав мене, як морська хвиля...

Раптом зграя чайок,наполохана чиїмось кроками попід лозою, з шумом перелетіла на косу. На тлі голубої води мені було найкраще видно одну з них: вона стояла непорушно, повернувши набік голівку, немовби до чогось прислухаючись. Потім опустила голову і стала чистити дзьобик об своє пір’я.

(Г. Тютюнник)

№2 Яка ж вона красива, оця морська чайка! Висока на своїх довгих, жовтих ногах з качиними перетинками. У неї велика біла голова, товста шия, круглі, мов чорні намистинки, очі, розумні, допитливі і дуже добрі. Мені здається, що чайка хоче щось сказати, тільки не вміє... Вона навіть вийшла на світло, я бачу її сірі, аж блакитнуваті крила, на яких, здається, засохли краплі морської води. Кінчики крил чорні, гострі. А дзьоб великий, міцний...

№3 Люди дивуються, коли бачать скелясті береги моря, обліплені безліччю птахів. І найбільше серед них чайок. Навіщо їх скільки потрібно? Адже вони з’їдають тисячі тонн риби, засмічують територію. Їхній галас інколи заглушує навіть шум моря. Може, кількість чайок слід якось зменшити?

Але в природі все взаємопов’язане. І не можна розривати біологічний ланцюжок. Колись китайці винищили горобців, які об’їдали рисові поля. Потім довелося завозити цих пташок з інших країн, тому що на рис напали такі шкідники, з якими впоратися могли лише горобці.

Отже, слід розумно ставитися до природи, не шкодити їй своїм невиваженим втручанням, бачити в ній не лише практичну користь, а й красу та доцільність, гармонію.

№4

• Олексо, сьогодні у Віті в школі батьківські збори. Піди.
• Чому я?
• А в мене прання. І потім — ти ж батько.
• Не дуже я люблю ті батьківські збори. Батьки, як учні, сидять за партами, а вчителі вичитують їх за оцінки дітей.
• А ти що хочеш, щоб за синові двійки й трійки тебе хвалили?
• Ну, хотілося б порадитися, як виховувати сина, а не вислуховувати докори.
• Так і сходи сьогодні в школу, там саме щось подібне до батьківської педради й намічається. (За Ф. Арват, Є. Коваленко)

№5 Принципова різниця між прирученням та одомашненням полягає в тому, що приручення завжди розпочинається з окремих особин і часто припиняється на них, тоді як одомашнення (доместикація) характеризуються масовістю й безперервністю процесу, протягом якого змінюється кілька поколінь у популяції. З кожним поколінням зростають відмінності одомашнених тварин від їхніх диких предків.

...Отже, проблема доместикації об’єднує не тільки одомашнення як таке, а й весь аспект цього процесу в історичному та індивідуальному розвитку. (Б.Гопка)

№6 Директору Осколянської ЗОШ № 1

Бондар І. В.

учителя фізики Тимченко В. О.

Заява

Прошу надати мені вихідні на 3—5 січня 2023 р. за раніше відпрацьований час.

р. Тимченко В. О.

№8

Снігу багато, тепло і сонячно. Пухкий сніг засипав землю, будинки, обвіяв лінії тинів, обліпив стовбури дерев і гіллячки. Між білою сіткою їх яскраво синіє небо, а на снігу, на золоті сонця, тремтять синяві тіні. Сонце і повітря лоскоче щоки, а зелень ялинових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що, здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати. (М. Коцюбинський)

№9

Діти зобов’язані піклуватися про батьків і надавати їм допомогу.

Утримання непрацездатних батьків, які потребують допомоги, є обов’язком повнолітніх дітей (З Кодексу).

№10 Черешня — це потужне дерево заввишки до 25 метрів з яйцеподібною кроною. Росте черешня лише у теплому кліматі і не витримує тіні. Дикі черешні можна зустріти у лісах Європи, на Кавказі, у північних районах Іраку, Туреччини, Африки (Дитяча енциклопедія).

№11

• Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі. Свіжі традиції волі підтримували жевріючу під попелом іскру. Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав. Пісня волі, споетизованої, може, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми (М. Коцюбинський).

№12 Прізвище — це оформлена офіційними документами родова назва людини, яка приєднується до її імені. Своє прізвище людина одержує після народження або в шлюбі та, як правило, передає його своїм нащадкам.

Є ще одне визначення, воно простіше: прізвище — це спільне ім’я членів родини, яке успадковується далі двох поколінь.

Вважається, що кожен громадянин повинен цікавитися своїм прізвищем, оберігати його від перекручень. Вважається правильно, а не робиться...

Записане в паспорті — навіть з грубою помилкою — прізвище стає офіційним найменуванням людини на все життя; виправити цю помилку можна лише через певні інстанції, маючи для цього вагомі аргументи (А. Коваль),

№13

Нова Січ, розкинута на просторих островах дунайської дельти, зорганізована за давніми запорізькими зразками, зразу розросталася. За рік було вже в ній не п’ять, а сім тисяч запоріжців, а їх число збільшувалося з дня на день новими втікачами з Запоріжжя, Гетьманщини та Правобережжя (З підручника)

№14 Колискова пісня. Цей особливий фольклорний жанр позначений високим поетичним світосприйняттям, глибиною мелодійного звучання, багатством образів. Лагідний материн наспів засівав дитячу душу любов’ю до людей, до природи, до всього живого.

Та чи багато сучасних матерів знають колискові? Не погрішимо істиною, коли скажемо: майже не знають. (В. Скуратівськи)

№15 Черешня, як та маги, край дороги,

У жиляках селянські чорні ноги.

Сорочка цвіту білого на ній,—

Мережка у блакиті весняній.

Колись мене ця добра деревина

Тримала на руках, неначе сина (Д. Павличко)

№16 Колискові пісні — жанр народної родинної лірики, специфічний зміст і форма якої функціонально зумовлені присиплянням дитини в колисці. Визначальний у колискових піснях не смисловий, а звуковий (ритмо-мелодійний) компонент {Зі словника-довідника).

№17 Факультет довузівської підготовки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка оголошує набір на підготовчі курси для вступу на хіміко-біологічний, географічний, історичний, фізико-математичний, філологічний факультети, факультети початкового навчання та іноземних (англійська, німецька, французька) мов. На курси можуть записатися як учні випускних класів, так і випускники попередніх років. Заняття починаються 1 жовтня.

№18 Знаєш, Галинко, я таки рішилася. Записалася на підготовчі курси у гуманітарному інституті. Вже була на першому занятті. І дуже задоволена. Там така молоденька викладачка працює, так гарно пояснює! Може, і ти запишешся? Разом будемо ходити. Чи в тебе інші плани?

№19

Під старим берестом зійшлися у смертному поєдинку чоловік і старий
сивий тур. Чоловік ухопив тура за роги і намагався скрутити йому в’язи, а бик,
широко розставивши короткі передні ножища, випруживши зміїно хвіст, сил-
кувався потягти дивного мисливця, щоб випростати роги, прохромити і роз-
чавити його. ,

Тур угруз ратицями в чорну вогку землю, всі жили на його спині й могут-
ньому карку нап’ялись так, що аж тремтіли, але чоловік тримав його за обид-
ва роги й щосили пригинав лівого до землі (і. Білик).

№20 Синонімія — тотожність або близькість7 знамень різних за звучанням оди-
ниць одного мовного рівня. Існує також розуміння синонімії як спільності номі-
націй, тобто здатності різних мовних одиниць позначати одну і ту ж реалію (го-
ворити — балакати — бормотіти — лепетати на позначення акту говоріння).

Синонімія здебільшого розглядається як властивість лексики, а також
фразеології ( З енциклопедії)

№21 Кушнір Іван Сидорович навчається у Старосільській середній школі
з 2010 року. Зараз він — учень 11 класу.

До навчання ставиться сумлінно, бера активну участь в роботі класу
і школи. Захоплюється ігровими видами спорту — футболом, баскетболом.
У складі шкільних команд виступав на районних та обласних спартакіадах.

Добре встигає з усіх навчальних предметів, але особливий нахил виявляє
до технічної творчості. Обраний старостою авіамодельного гуртка.

З повагою ставиться до старших. Товариський, завжди готовий допо-
могти тому, хто цього потребує.

Педагогічна рада школи рекомендує Івану Кушнірові вступити до Мелітопольського державного університету ім. А. Макаренка.

Поняття про текст
Варіант 1

#1065;о називається текстом?

а) Сукупність мовних засобів, що використовуються мовцем - свідомо за певних умов спілкування;

б) особлива форма побудови усного чи писемного мовлення, що е розгорнутим висловлюванням однієї особи, зверненим до співрозмовника або до себе;

в) чиясь мова, передана абсолютно точно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації висловлювання;

г) завершене висловлювання, яке складається з кількох речень, об’єднаних між собою змістом та синтаксично, і служить для вираження зв’язних думок.

2. Тема тексту — це:

а) мета тексту,, заради якої його створено;

б) те, про що йдеться в тексті, його зміст;

в) сукупність, виражальних засобів;

г) стилістичні засоби,

#1043;оловна думка тексту - це:

а) мета тексту, те, заради чого створено текст;

б) зміст тексту;

в) мікротема тексту;

г) тема тексту.

#1065;о називається абзацом?

а) Тема тексту;

б) головна думка тексту;

в) частина тексту від одного відступу до іншого, у якій розкривається зміст підтеми

г) частина тексту, яка несе найбільше емоційне н а в антаже ння.

5Укажіть рядок, у якому перелічено типи мовлення.

а) Замітка, стаття, фейлетон;

б) оповідання, новела, повість;

в) розповідь, опис, роздум;

г) науковий, публіцистичний, художній.

6З погляду актуального членування у тексті можна виділити:

а) другорядні члени речення;

б) вступ, головну частину, закінчення; вї підмет і присудок:

7Де міститься основне повідомлення в реченні?

а) У відомому;

б) у присудкові;

в) у новому;

г) в обставині

Що вбирає в себе якусь частину попереднього речення і служить для зв’язку речень?

а) означення;

б) відоме;

в) нове;

г) додаток.

9Укажіть рядок, у якому всі поняття — стилі мовлення.

а) Розмовний, офіційно-діловий, художній;

б) науковий, послідовний, паралельний;

в) публіцистичний, синтаксичний, морфологічний;

г) діагональний, епістолярний, конфесійний.

10До тексту можна дібрати:

а) мету;

б) висновок;

в) заголовок;

г) тему.

11Які слова допомагають уникнути повторів у тексті?

а) Антоніми;

б) синоніми; '

в) омоніми;

г) пароніми

12Допомагає, висловлювати думки послідовно, не пропускаючи чогось важливого:

а) заголовок;

6 абзац; ‘

в) план

г) мета

Поняття про текст

Варіант 2

1. Завершене висловлювання, яке складається з кількох речень, об’єднаних між собою змістом та синтаксично, і служить для вираження зв’язних думок, називається:

а) словом;

б) реченням; '

в) складною синтаксичною конструкцією;

г) текстом.

2Те, про що йдеться в тексті, його зміст — це:

а) мета тексту;

б) тема тексту;

в) абзац;

г) стилістична фігура.

3Чи існують речення без нового?

а) Ні;

б) так;

в) і так, і ні.

4Текст роздуму складається з:

а) зачину й кінцівки;

б) прикладів і висновків;

в) тези й аргументів;

г) опису й розповіді.

5Розповідь, опис, роздум — це:

а) стилі мовлення;

б) засоби мовлення;

в) типи мовлення;

г) жанри мовлення.

6Що можна виділити в тексті з погляду актуального членування?

а) Другорядні члени речення;

б) вступ, головну частину, закінчення;

в) підмет і присудок;

г) відоме і нове.

7Яке поняття в реченні вбирає в себе якусь частину попереднього речення й служить для зв’язку речень?

а) Означення;

б) відоме;

в) нове;

г) додаток.

8План допомагає:

а) висловлювати думки послідовно, не пропускаючи чогось важливого;

б) з’ясувати невідоме;

в) з’ясувати головну думку тексту; 1

г) висловлювати думки в художньому стилі.

9Основне повідомлення в реченні містить:

а) відоме;

б) висновок;

в) підмет;

г) нове.

10Науковий, художній, розмовний, офіційно- діловий, публіцистичний — це:

а) типи мовлення;

б) стилі мовлення;

в) мета мовлення;

г) план тексту. '

11Які е види опису?

а) Повідомлення, заява, оголошення;

б) індуктивний та дедуктивний;

в) пейзаж, портрет, інтер’єр;

г) аналітичний і синтетичний.

12Розповідь складається:

а) із зачину, основної частини, кінцівки;

б) з тези, аргументів, висновку;

в) з теми, мети, плану;

г) з опису загального вигляду та опису окремих частин.

І варіант

1. Основним поняттям лінгвістики тексту є

а) слово;

б) речення;

в) ССЦ;

г) текст.

2. Текст - це

а) висловлювання, яке складається з кількох речень (іноді з одного) і має змістову й структурну завершеність;

б) сукупність мовних засобів, що використовується мовцем за певних умов спілкування;

в) сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці;

г) розмова двох або більше осіб.

3. Комунікативна мета тексту (те, заради чого його створено) - це

а) тема тексту;

б) головна думка тексту;

в) підтема тексту;

г) мікротема тексту.

4. Тема тексту - це

а) те, про що в ньому йдеться, його зміст;

б) комунікативна мета висловлювання (те, заради чого створено текст);

в) частина тексту, що містить його головну думку;

г) сукупність виражальних засобів мови, використаних у певному тексті.

5. Абзац – це

а) стійке сполучення слів, яке за значенням відповідає одному слову;

б) фрагмент тексту від нового до нового рядка або до кінця тексту;

в) стисло й чітко сформульована підтема тексту;

г) уривок тексту, який дає змогу точно визначити смисл окремого слова або виразу, що входять до його складу.

6. Типи мовлення є такі:

а) науковий, художній, діловий, публіцистичний;

б) оповідання, новела, повість, нарис;

в) розповідь, опис, роздум (міркування);

г) замітка, репортаж, інтерв’ю, стаття.

7. Проміжною ланкою між текстом і реченням є

а) слово;

б) словосполучення;

в) ССЦ;

г) абзац.

8. З погляду актуального членування в реченні можна виділити:

а) підмет і присудок;

б) групу підмета і групу присудка;

в) головні і другорядні члени речення;

г) “дане” і “нове”.

9. Для зв’язку речень у тексті служить

а) “дане”;

б) “нове”;

в) граматична основа речення;

г) другорядні члени речення.

10. Містить у собі основне повідомлення, виділяючись логічним наголосом,

а) “дане”;

б) “нове”;

в) один з другорядних членів речення;

г) один з головних членів речення.

11. Якщо “даним” наступного речення стає “нове” речення попереднього, йдеться про

а) паралельний зв’язок між реченнями;

б) послідовний зв’язок між реченнями;

в) перспективний зв’язок;

г) дистантний зв’язок.

12. Складне синтаксичне ціле (ССЦ) - це

а) сукупність загальноприйнятих правил, яких дотримують в процесі спілкування мовці;

б) група речень, об’єднаних тісним змістовим і граматичним зв’язком, що забезпечують більш повний у порівнянні з реченням розвиток думки;

в) мовлення, обов’язково зафіксоване на папері і розраховане на зорове сприйняття;

г) основна одиниця синтаксису, яка виражає окрему завершену думку.

ІІ варіант

1. Текст - це

а) словесна конструкція, що є формою вияву думки у вигляді зв’язків між членами речення;

б) висловлювання, що складається з кількох (іноді з одного) речень, має змістову й структурну завершеність;

в) відрізок мовлення, обмежений двома тривалими паузами;

г) особлива безсполучникова структура, що складається зі слів автора і власне прямої мови.

Скласти й записати невеликий (4-5 речень) текст на тему “Різдвяні канікули”.

2. Типи мовлення є такі:

а) проза і поезія;

б) монолог і діалог;

в) розповідь, опис, роздум;

г) казка, оповідання, повість.

Скласти й записати невелике (обсяг 3-4 речення) висловлювання розповідного характеру на тему “Робочий день сучасного школяра”.

3. У реченнях опису предмета “дане” і “нове” - це

а) назва предмета і назва його ознаки;

б) назва особи, що виконує дію, та назва дії;

в) назва місця розташування та назва предмета;

г) назва предмета і оцінка.

Скласти й записати діловий або науковий опис (обсяг – 3-4 речення) будь-якого шкільного приладдя (пенала, зошита, олівця).

4. Мета художнього опису предмета -

а) забезпечити точність інформації про розмір, форму, вагу, колір предмета тощо;

б) скласти аргументовану оцінку предмета;

в) створити образ предмета, підкресливши в ньому найхарактерніше;

г) дати уявлення про призначення предмета.

Скласти й записати художній опис того ж шкільного приладдя (обсяг – 3-4 речення).

5. По праву руч від вас збігає вниз шлях, в’ється поміж деревами. По ліву – яри, непролазні хащі, а прямо перед вашими очима розіслалася долина. Над річкою - село з білими хатками та вишневими садками. (За Панасом Мирним). Цей уривок є таким різновидом опису:

а) портрет;

б) пейзаж;

в) інтер’єр;

г) опис місцевості.

Скласти й записати 2-3 речення опису зимової природи (пейзажу).

6. Олесь не повірив своїм очам: по городі спокійнісінько походжав здоровенний вепр. Він визбирував картоплю, що залишилася після копання. Величезний, вуха – ніби лопухи, ікла, як дві шаблі, з рила стирчать, щетина – наче дріт. Вепр пирхнув, прочистив забиті землею ніздрі і рушив у напрямку лісу. (За Б.Комаром.) У поданому уривку поєднано такі типи мовлення:

а) розповідь і опис;

б) розповідь і роздум;

в) розповідь, опис і роздум;

г) розповідь, опис та оцінка предмета.

Скласти й записати висловлювання (обсяг 3-4 речення), поєднавши в ньому розповідь і опис.