Интегрированный урок на адыгском языке на тему: Мир птиц: этноорнитонимия. Адыгэхэм я къуалэбзу щIэныгъэр.
методическая разработка по истории (7 класс) на тему

«Сыт къэмыхъуми, узыщыщ лъэпкъым гурэ псэкIэ убгъэдэтын хуейщ…» Къалмыкъ Юрэ.

Скачать:

ВложениеРазмер
Файл plan_uroka_o_ptitsah.docx38.83 КБ

Предварительный просмотр:

 Краткие данные об авторе энциклопедии «Адыгэхэм я къуэлэбзу щ1эныгъэр».

Братов Хасин Сагидович-кандидат филологических наук, старший научный сотрудник отдела фольклора КЧ ИГИ, член союза журналистов РФ, Отличник телевидения и радио, заслуженный журналист КЧР. Закончил филологический факультет Карачаево-Черкесского государственного пединститута по специальности кабардино-черкесский язык и литература.

        С 1957 по 1998 гг работал в комитете по телевидению и радиовещанию КЧР диктором, редактором, главным редактором черкесского отдела. Политическая, общественная, культурная жизнь республики – сфера его журналистской деятельности. Активно  пропагандировал фольклор, язык, музыку  адыгов. Автор ряда очерков о деятелях культуры, образования, писателей, поэтов, композиторов, артистов, серии передач о животном мире Кавказа.

                 С 1998 г. В Карачаево-Черкесском  ИГИ. В 2003 г. защитил  диссертацию по теме  «Символика огня и меча в адыгском фольклоре». Соавтор «Русско-кабардино-черкесского словаря общественно-политической терминологии» (1984г.), автор ряда научных публикаций и статей о деятелях науки КЧР. Фольклор, язык, история культуры черкесов  -  сфера  его научных интересов.

С 1960 г. Работает над проектом «Фауна в лексике черкесов» в 2х книгах. Собрано и систематизировано около  5 тыс. названий представителей животного мира и термины, относящиеся к ним. Издан 1 том этого проекта.

                              Ход урока.

1.Вступление учителя.                                        Сл.1,2,3.

2.Сообщение о представителях воробьиных. (жаворонок, козодой)  Сл.4

3.  Сообщение о представителях воробьиных (дубонос, жуланы)   Сл. 5

4. Сообщение о представителях воробьиных  (дрозд синий, каменка) сл. 6

5. Представители разных отрядов  (шилохвост,  хохлатая чернеть)  сл.7

6. Представители разных отрядов  (огарь)  сл. 18

7. Представители разных отрядов  (болотный лунь)  сл.9

8. Представители разных отрядов  ( орел-карлик) сл.1091.Учитель называет наименования птиц. Просмотр сл.11-25

10 Комментарии учителя  Слайды 25-36.

11.Стихотворение Шогенова Леонида  «КIыгуугу».   Сл. 37

12.Стихотворение Шогенова Леонида  «Ныбгъуэ абгъуэ».    Сл.38

13 Викторина «Мир птиц». Видеоролик «Развивающая презентация». Приготовить ручки, бумагу, по ходу ролика угадывать и записывать наименования птиц на родном языке. Кто больше всех назовет наименования на родном языке  -  получает  приз.

После викторины сл.39-43.

14. Дополнительный материал при наличии времени. Ролик «Соловей, зяблик, пеночка…)  сл 46

15. Обращение к детям о том, что нового и интересного они узнали на сегодняшнем уроке.

16. Слово предоставляется гостям .

 

Видеоролик «Развивающая презентация»

1.Колибри                                                            2.Соловей – уэрэдбзу, амк1ыш

3.Аист  - псыхау                                                  4.Голубь – тхьэрыкъуэ

5.Скворец – бжэндэхъу                                    6.Журавль – къру

7.Воробей – унэбзу                                           8.Дятел –жыгьу1у

9.Ворона – къуаргъ                                          10.Иволга  -  бжэндэхъугъуэжь

11.Синица – ц1ыжъдадэ                                 12.Павлин  -  дыщэджэд

13Орел  -  бгъэ                                                   14.Лебедь  - къау

15.Страус  -  махъщэбзу                                   16.Ласточка  -  пц1ащхъуэ

17.Попугай  -  дыдыкъуш                                 18.Сова  -  жынду  (кукуняу)

19.Пеликан  -  жьэдзыуэ                                   20.Сорока  -  къанжэ

21.Тетерев -  мысырджэд                                 22.Снегирь – бзупагуэ

23.Фламинго  -  лъэкъуапц1эплъыфэ             24.Чайка  -  хытхьэрыкъуэ

Ролик  «Соловей, зяблик, пеночка, крапивник…»

1.Соловей -  уэрэдбзу, амк1ыш

2.Зяблик  -  румат

3.Пеночка  -  ц1ужомэ

4.Крапивник  -  банэщ1эж

5.Синица  - ц1ыжьдадэ

5.Дрозд  -  бзугъуабжэ

6.Мухоловка  -  жьыкъан

Жаворонок – уэгунэбзу. Унэбзу хэк1ыгъуэщ, зэщхьхэщ, щхъуэ-гъуэжьыфэхэщ,кусэ ф1ыц1эхэр хэлъу,ныбэ щ1агъыр хужьщ,гъуэжыфэ мащ1э  къыщ1эуэу,1эпап1э ф1ыц1эхэр я бгъхумрэ джабэхэмрэ хэлъу.  Щ1ымахуэм ди хэгъуэгухэм уэгунэбзухэр нэхъыбэ щохъу. Ищхъэрэк1э къызэрилъытык1ым папщ1э. Щогъуалъхьэ мывалъэ-пшахъуалъэхэми, ят1агъуэщ1ып1эхэу къэк1ыгъэр здэп1ащэхэм. Уэгунэбзухэм куэду ящх  мац1э, пк1ауэ, ц1ыв,хьэндырабгъуэ, щыгъыныхь, абык1и сэбэп ин мэхъу.

Козодой  -  бжэнщ1эф.  И ц1эджэгъу лъэпкъым щыщщ. Дамэ  лъэныкъуэр  см.17,5-20, къешжч г. 75 нэс. Теплъэк1эгъуабжэ-щхъуафэщ, кусэ  ф1ц1афэхэр хэлъу. Бгъэгу щ1агъым хужыфэ къыщ1оууэ,, жэгум хужь 1эпэп1ит1 щызэпэщ1эсщ. Щ1ып1э хуабэхэм щопсоу, Урысейм и Европэ 1ыхьэм, Кавказым, Сыбырым, Курыт  Азием. Щ1ымахуэр Африкэм шырах. Щогъуалъхьэ мэзхэм, мэз лъапэхэм, гъурцхэм. Щыгум, е пщ1ащэхэм деж щок1эц1, анэми, хъуми къызэдыраш. Щылъэтэжхэр августымрэ, сентябрымрэщ. Мы къуалэбзур ц1ыхум щыщтэкъым, къуажэхэми  долъатэ. Дамэк1ыхьщ, пэ ц1ык1у жьабгъуэщ, даущ лъэпкъ иримыгъэщ1у къелъэтыхь щыщак1уэк1э. Куэду ещх гъудэбадзэ, псом хуэмыдэу ц1ыв, хьэндырабгъуэ. Щыщак1уэр пщыхьэщхьэк1эщ.

Дубонос – Дубэкъ. Бзупэгъум  лъэпкъым щыщщ. Бжэндэхъум хуэдизынщ,ауэнэхъ к1эщ1щщ,быдэу зэхэщ1ыхьащ,  щхьэшхуэщ. Адрей л1эужьыгъуэхэм къахощхьэхук1 пэ гъум к1эщ1 хъуреймк1э. Теплъэр хубжьу зэщымыщу зэхэ-дзащ. Кавказымрэ Кърымымрэ нэмыщ1у Курыт Азием, Европэм, Африкэм, Индием ищ1хъэрэ лъэныкъуэхэм щопсоу. Дубакъхэр щыгъуэлъхьэну ф1ыуэ ялъагъу пхъэщхьэмыщхьэ , мэрак1уэ жыг хадэхэм мащ1эу я зэран йок1. Ину зэрыныбаблэхэм папщ1э шэрджэс адыгэхэр жыгыщхьэмац1эк1э йоджэ.

Къажыкъ  -жулан. Унэбзу хэк1ыгъуэщ, адрей лъэпкъхэм 1упщ1у къагуощхьэхук1. Л1эужьыгъуэ 67-рэм щыщу 10-м Урысейм и щ1ыналъэхэм уащыпэщ1охуэ. Я пэхэр лъэщщ, цыр щабэ мы1увщ, дамэхэр к1эщ1 хъурейщ.Хъухэмрэ анэхэмрэ теплъэк1э зэхуэдэщ. Лъэбжьанэхэр лъщщ, папц1э гъэшащ. Илъэсым зэцы япхъыжь. Я нэхъыбэр псэушхьэшхщ, лъэтэж къахок1. Абгъуэр егугъу щащ1 гъурцхэм, е жыг къудамэхэм, мэз 1увхэм зыпы1уадз.Щхын гъэт1ылъыгъэ ящ1, банэхэм, къудамэ папц1эхэм къущэк1ур ф1а1урэ. Щопсоу Африкэм, Азием, Австралием, Ищхъэрэ Америкэм, Европэм я гъурцхэм, мэз лъапэхэм, мэз кусэхэм.

Синий каменный дрозд -  Бзущ1ыху. Бзуупц1э лъэпкъым хохьэ. Пкъым и к1ыхьагъыр см.23 мэхъу, дамэ лъэныкъуэм -12-щ, къешэч г. 45-55. Щхьэщыгур, пщэр, тхыр къащхъуэ-щхъуэщ, ныбэ щ1агъыр, джабэхэр гъуэщ. Анэм и щ1ыбыр щхъуэ-пщэхъуафэщ, кусэ ф1ыц1э жъгъейхэр хэсу; ныбэ щ1агъыр гъуэбжафэщ. Щопсэу Кавказым, Европэм, Азием, Аырикэм и щ1ып1э щхьэхуэхэм. Щ1ымахуэм ипщ1э щ1ып1э  хуабэхэм мэлъэтэж. Щогъуалъхьэ  бгылъэ щ1ып1эхэм, къыр зэгуэк1ып1эхэм, мывалъэхэм. Гъэм т1о къреш.

Каменка-плясунья  -  бзущхьэщэщ. Бзугъуабжэ лъэпкъщ. Кавказым гъунэжу ущыхуозэ. Мэлъэтэж, щогъуалъхьэ хъуп1эхэм, губгъуэ гъущэхэм,удз лъагъуэ п1ащ1эхэм. Ф1ыуэ елъагъу мывалъэ, пщэхъуалъэ къум ныкъуэхэри. Мыр хэбгъэгъуащэ хъунукъым и гъунэгъу л1эужыгъуэ  бзук1эзэгуэхым.  Тхыц1эр пшэхъуафэщ, к1ащхьэр хужь гъуэжыфэщ, бгъм нэхъ ф1ыц1афэ къыщ1эуэу.

Анэри хъури зэщхьщ. Мы бзур мамыру зы щ1ып1э итыфкъым: т1ыс-тэджщ,мыващхъэм адэк1э-мыдэк1э зыщегъазэ , къафэ, щхьэщ1э ищ1 хуэдэу.  И к1эр игъэсыс зэпыту дамэхэр щ1иупск1эу мыващхьэм ирожэ 1ус лъыхъуэу. Абгъуэ зэпэхъурейр удзыпкъ гъущэрэ бацэу зэхэтщ ик1и щ1ы щ1агъым куууэ щыгъэпщк1уащ – щэрып1 псэущхьэ мыинхэм я гъуэ бгынэжахэм.

Бабыщк1эпсыгъуэ  -  шилохвость.Къаз теплъэ лъэпкъ къуэ-дзэм щыщщ. Инагък1э курытщ, и пщэр к1ыхрэ и к1эр дыд сурэту хуэпапц1эу. Щхьэр ф1ыц1афэ-гъуабжэщ, тхыц1эр, джабэхэр щхъуэщ тхыпхъэ ф1ыц1э хэлъу.Анэр щхъуэ-гъуэбжафэщ. Зы чилым щ1игъу къешэч. Мы бабыщ  л1эужыгъуэм хуабжьу зиубгъуащ. Щогъуальхьэ Европэми, Азиеми, Америкэми. Нэхъыбэу уздыпэщ1эхуэр къэк1ыгъэ зэбэк1 псы 1уфэхэрщ. Псалъэм папщ1э, гъэмахуэм бабыщк1эпсыгъуэхэр щыплъагунущ Псыжь, Инжыджышхуэ, Инжыдж Ц1ык1у, Тэрч, Бахъсэн я 1уфэхэм.

Куракущ  -  Хохлатая чернеть. Бабыщ лъэпкъыгъуэм щыщщ, п1ащэщ. Ф1ыуэ псы йос ик1и зыщ1эгъэмбырыуэ.  Хъумрэ анэмрэ зэщхькъым. Япэрейм и щхьэр щхъуэплъыфэщ, тхыц1эр щхъущхъэнт1афэщ,1п1ап1э ц1ык1ухэр хэлъу. Анэм и гупэр гъуабжэ-морафэщ, жьэгъумрэ пэ гъунэхэмрэ хужьыфэ къащ1эуэу. Куракушхэр щогъуал1хэр Ищхъэрэ Америкэм и къухьэпъэм, Европэмрэ Азиемрэ, Байкал гуэлымрэ  Азие курытымрэ нэсу бгъэн, къэмыл, нэгъуэщ1 къэк1ыгъэ лъагэхэр зи 1уфэ къыщ1ык1 псы ежэххэм, тенджызхэм, гуэлхэм. Ищхъэрэ Кавказым куракушыр щыплъагъунущ Псыжьрэ Тэрчрэ тенджызым  щыхэлъадэм,Хы ф1ыц1э 1уфэм. И нэхъыбэм мэлъэтэж.Щырхэм псынщ1эу заужь, мазыт1 ныбжьым ф1ыуэ къалъэтыхь. Апщыгъуэми ахэр гупышхуэ зэрыгъхъуурэ 1эпхъуэрэ псэун щ1адзэ. Илъэсым т1о цы япхъыж  - гъэмахуэмрэ бжьыхьэмрэ. Куракушхэм  я 1усхэм хохьэкъэк1ыгъэ, псэущхьэ жъгъей.

Къазплъыфэ   -  огарь. Бабыщ лъэпкъым щыщщ, къазкъулэным и «1ыхьлы» гъунэгъущ я инагък1и зызэщхьэщык1 щ1агъуэ шы1экъым. Теплъэр гъуэплъыфэщ, щхьэр нэхъ хужьщ, хъум и пщэм кусэ 1узэ ф1ыц1э къок1уэк1, дамэк1эхэмрэ к1эмрэ ф1ыц1эщ, дамэхэм удзыфэ 1ыхьэ мащ1э яхэлъщ. Щогъуалъхьэ Курытыщ1 тенджызым и 1уэгъуэблагъуэм къыщыщ1эдзауэ къуэхьып1э жыжьэм нэгъунэ. Кавказым деж уащыпэщ1эхуэнущ Хы ф1ыц1эм, тафэ гуэлхэм я 1уфэхэм.Абгъуэ щещ1 уашхэ, бажэ, нэгъуэщ1 псэущхьэхэм я гъуэ бгынэжа, нэпкъ бгъуэнщ1агъ, ц1ыхум и псэуалъэу щытахэм. Здэшхэр и нэхъыбэм щ1ы шхьэфэм дежщ. 1усыр удз жылэ, къэк1ыгъэ, гъуадэбадзэ, псы псэушхьэ жъгъейхэрщ. Щ1ымахуэр щрех Курытыщ1 тенджызым и гъунэхэм,ищхъэрэ Африкэм.Азием и ипщэ лъэныкъуэхэм. Къазплъыфэм и шырхэр щ1эх ц1ыхум йосэ, пщ1ант1эми къыщыбгъэсэбэпыфынущ.Кавказыкумщыгъуалъхьэ къазплъыфэхэм я нэхъыбэр бжьыхэм Курытыщ1 тенджызым мэлъэтэжь,ауэ щ1ымахуэр щрахыну къани къыхок1. Абыхэм 1ус щагъуэт псы1уфэ мыштхэм.Ставрополь крайм деж къазплъыфэхэм ирагъэщак1уэкъым, «Тхылъ плъыжьым» иратхащ.

Къамылжьец   -  Болотный лунь Къашыргъэ лъэпкъым хыхьэ  Жьец гупым щыщщ. Анэр нэхъ п1ащэщ, теплъэк1и зэщхьэщок1. Гъуабжэ-ф1ыц1афэщ, ныбэ щ1агъым гъуабжэ кусэхэр хэсщ. Анэхэм я щхьэр нэхъ гъуафэщ. Щопсэу къэрал куэдым яшэдылъэ, къамылылъэ щ1ып1эхэм.  Абгъуэр егугъуу щегъэпщк1у бгъэн, къамыл, 1ут1анэ 1увхэм. Зэ гъуэлъхьэгъуэр нэхъыбэм джэдык1и 4-5 мэхъу. Къызышыр анэм и закъуэщ. 1усыр  -  къуалэбзуц1ык1у, джэдык1э, хьэндыркъуакъуэщ,  шэрып1 псэущхьэхэр  -  жумэрэн, къамылыщхьэдзыдзэ, н.

Бгъэжьей -  орел-карлик. Къашыргъэ  лъэпкъщ, бгъэхэм я нэхъ ц1ык1у дыдэщ. Теплъэр л1эужьыгъуит1у къок1уэ – гъуэбжафэрэ тэхурэу. Япэрейм къобэк1 гъуабжэ – ф1ыц1афэр, щхьэщ1ыбыр, пщэр, дамэцхэр нэхъ тэхуу, к1э къабзийхэри ныбэ щ1агъыр тэхуфэщ, пэр, лъадийхэр, лъэбжанэхэр ф1ыц1эщ.Бгъэжъейр щопсэу Кавказым, абы и ищхъэрэ щ1ып1эхэм, Азием, Ипщэ Европэм,Африкэми и Ищхъэрэ къухьэп1эм. Мэлъэтэж. Упэщ1охуэ мэзылъэ, чыцалъэ щ1ып1эхэм, тафэхэм, бгы мылъагэхэм.  Абгъуэ щещ1 жыгхэм, къырхэм. 1усыр нэхъыщхьэу тхьэрыкъуэм хуэдизын, е нэхъ жьгъей къуалэбзу, елэн, дзыгъуэщ. Абы и щак1уэк1эм дыболъагъу къашыргъэхэмрэ къаргъейхэмрэ  яй  ик1и и нэ1э зытридзам куэдрэ къыщиубыд къохъу. «Нэдыжь бгъэжьей къолъэт» - жи1эмэ «1уэхур зэрыщымыгугъауэ къыщ1едз» мыхьэнэр ирет.


По теме: методические разработки, презентации и конспекты

Интегрированный урок (природоведение + английский язык) по теме "Flowers"

Интегрированный урок (природоведение + английский язык)...

Интегрированный урок по русскому языку по теме "Однородные члены предложения "и биологии ("Царство растения") в 5 классе.

Интегрированный урок позволяет расширить границы изучаемого материала, оживить сложный теоретический материал и способствовать  более глубокому его усвоению. И самое важное - раскрыть творческие ...

Интегрированный урок (математика, русский язык, литература) Тема: Интересно о вкусном и полезном.

Цели: Формирование стремления к здоровому образу жизниЗадачи:Актуализировать знания детей о продуктах здорового и нездорового питания, пропагандировать и рекламировать только здоровые продукты;Способс...

интегрированный урок история /английский язык по теме "Арктические конвои"

Интегрированный урок для 9кл. по теме "Арктические конвои"....

План-конспект интегрированного урока по английскому языку на тему "Путешествие Маленького принца" в 7 классе

План интегрированного урока по английскому языку в разделе "Зарубежная литература" на тему "Путешествие Маленького принца"...

Интегрированный урок по английскому языку по теме "Чай", традиции чаяпития в России и в Англии. Английский язык +химия

Интегрированный урок английского языка по теме "Чай", традиции чаяпития в России и в Англии. Английский язык + химия...