Классному руководителю
методическая разработка (11 класс) по теме

Методика та форми роботи з батьками учнів

Визнання власної дитини, прийняття її, любов до неї, авторитет батьків у її очах, доступність батьків для неї — поняття прямо пропорційні.

  Перші батьківські збори в навчальному році я присвячую проблемі «бумерангу» у взаєминах дітей і батьків. Аби дати батькам зрозуміти, яку довгострокову місію на них покладено, необхідно донести до їхнього сприйняття наведені нижче правила благополучних батьків:

1. Чим більше часу батьки проводитимуть зі своєю дитиною в її дитинстві та юнацтві, тим більше вони матимуть шансів у похилому віці бачити дорослих дітей у родинній оселі.
2. Чим менше батьки спілкуватимуться з власною дитиною, тим ймовірнішою стає їхня спокійна старість.
3. Чим частіше батьки власним дітям докорятимуть, тим ймовірніше підкреслена демонстрація немочі старих батьків дорослою дитиною.
4. Чим раніше батьки навчаться терплячості та терпимості до дитини, тим більше в них згодом шансів відчути щодо себе ті самі терплячість та терпимість.
5. Хамство й брутальність у дитинстві одних практично завжди обертаються незатишною та скривдженою старістю інших.
6. Чим частіше батьки допускають своїх дітей до вирішення важливих питань родини, тим більше шансів у них брати участь у житті своїх дорослих дітей.
7. Подружжя, які хочуть мати дітей, повинні запитати себе не лише про те, яку дитину вони хочуть виростити, але й про те, якою вони уявляють свою старість.

На сучасному етапі психолого-педагогічна освіта батьків повинна мати яскраво виражений випереджальний характер. Наприклад, з батьками неповнолітніх учнів свого класу я вважаю за необхідне обговорювати не лише навчальні питання, але й дорослі проблеми: ранні та цивільні шлюби, терпимість до інших, національні взаємини, релігійні аспекти тощо. Це та багато чого іншого слід обговорити з батьками заздалегідь, аби підготувати їх до майбутніх труднощів.

      Для того щоб психолого-педагогічна просвіта батьків цікавила їх самих, я не тільки пропоную теми для обговорення на зборах, але й намагаюсь враховувати пропозиції та побажання батьків під час обрання тем для цих зборів.

Я вважаю, щодоречним буде будь-який аспект психолого-педагогічної просвіти батьків завершувати різноманітними рекомендаціями та консультаціями з актуальних питань, не можна залишати поза увагою жодного питання. Така просвіта надасть батькам змогу побачити себе та інших під час обговорення проблеми, порівняти засоби її розв'язання, зробити відповідні висновки.

Основні напрями організації співпраці класного керівника з батьками учнів

Велике значення під час роботи з батьками учнів мають продуманість і організованість системи співпраці. Спонтанні та погано організовані батьківські збори можуть викликати в батьків хіба що недовіру та тривогу.

Батькам школярів будь-якого віку необхідно допомагати ставати гарними батьками. Не можна недооцінювати роль класного керівника в цьому процесі. Таким чином, головним напрямом моєї співпраці з батьками стає просвіта батьків і матерів з питань психології та педагогіки. До психолого-педагогічної просвіти батьків слід залучати фахівців різних галузей: лікарів, юристів, психологів, представників громадських організацій, соціальних педагогів, учителів-предметників.

Запитання, відповіді на які батьки, класний керівник та фахівці шукатимуть разом

• Як навчити дитину навчатися?
• Що робити, якщо дитина каже: «Не хочу!»?
• Як боротися з лінню?
• Книга в житті родини й дитини.
• Взаємини дорослих у родині — зразок для наслідування?!
• Свята вдома: якими їм бути?           .
• Як запобігти проблемам у вихованні власних дітей?
• Комп'ютер — друг чи ворог?
• Взаємини молодших і старших дітей у родині. Взаємини дітей із друзями та приятелями.
• Як виховати в дитині відповідальність за свої слова і вчинки? Права та обов'язки дитини в родині.
• Здоров'я дитини — основа успішності в навчанні.
• Якщо дитина самотня...
• Якщо дитина відстає у навчанні...
• Конфлікти в родині та мистецтво їх подолання.                 

Наступний напрям організації моєї співпраці з батьками — формування у батьків культури причетності до освітньо-виховного простору школи. Іноді батьки досить негативно ставляться до організації навчального процесу, а в школі — до організації шкільного простору.

Причина — в існуванні так званих «паралельних світів» школярських родин
і навчального закладу за бездіяльності шкільної адміністрації та педагогічного колективу, а як наслідок — обопільна антипатія та конфлікти між цими «світами». Для виключення можливості існування подібної поляризації в кожній школі має бути розроблена стратегія формування в батьків і учнів культури причетності до освітньо-виховного простору навчального закладу.        

Що саме слід включати до цієї стратегії відносно роботи з батьками та наскільки серйозно адміністрація школи повинна контролювати зі свого боку виховний процес у родині?

На класних та позакласних виховних заходах я знайомлю батьків своїх учнів насамперед із шкільними традиціями, історією та досягненнями: обізнаність батьків у тому, чим саме пишається школа, дуже важлива.

Із цією метою в своїй системі роботи я планую  більше заходів, що потенційно об'єднують дітей і батьків. Наприклад, неабияке виховне значення можуть мати щорічні круглі столи — зустрічі педагогів і адміністрації з найкращими учнями, звичайно, за обов'язкової участі батьків останніх.

Я вважаю, що створити ситуацію ефективної взаємодії школи й родини можливо, якщо педагог познайомить батьків із вимогами, які школа висуває до учнів з перших днів перебування в ній: перш за все — це знайомство зі Статутом навчального закладу, з правилами поведінки в класі, бібліотеці, тощо.

Значну увагу  приділяю традиціям проведення уроків і позакласних заходів у школі, знайомлю батьків учнів зі змістом і методикою організації освітньо-виховного процесу в колективі: батьки мають не лише право, але й обов'язок знати вчителя своєї дитини, шкільні традиції,  критерії оцінювання діяльності учня на уроці.

Неабияке значення має залучення батьків до гурткової та творчої роботи з  колективом, у якому навчається їхня дитина.

Орієнтовна тематика зустрічей з батьками в межах формування культури причетності до освітнього простору школи

• Екскурсія — знайомство зі школою і шкільними службами.
• Зустріч з адміністрацією навчального закладу й соціально-психологічною службою.
• Зустріч батьків «Майбутні традиції класу»..
• Презентація класного журналу «Новини шкільних уроків».  
• Участь у загально шкільній батьківській конференції «Є проблема — є розв'язання».
• «День відкритих дверей у класі» — наочна демонстрація досягнень учнів, батьків і класного керівника колективу педагогів школи.
•  Випуск стіннівки силами батьків і дітей.

Діагностика: попередня, оперативна та підсумкова.

Одним із найважливіших напрямів своєї роботи як класного керівника є діагностика. Дехто з педагогів може заперечити: якщо в школі працюють психологи — їм і займатися діагностикою. Однак ідеться не про психологічну діагностику як таку, а про психолого-педагогічну діагностику, яка вирізняється індивідуальним характером і оперативністю. Конструктивне планування виховної роботи в класному колективі учнів та налагодження роботи з батьками неможливе без використання психолого-педагогічної діагностики.

Діагностика в роботі класного керівника з класом може бути попередньою, оперативною, підсумковою — залежно від ситуації.

    У роботі з класом діагностика допомагає виявленню проблемних ситуацій в окремих родинах і дозволяє обрати правильну лінію поведінки з батьками проблемних учнів.

Однак діагностика в роботі класного керівника — це й досить небезпечне знаряддя, тому використовувати його педагог може за умови абсолютної впевненості в позитивних наслідках такого методу для конкретної дитини та її родини.

Діагностичний процес передбачає чітке визначення цілей і очікуваних результатів: займаючись нею, класний керівник повинен ставити перед собою певні питання (наприклад, якого результату він очікує від діагностики, як працюватиме з одержаним матеріалом або які зміни на краще вона принесе) і обов'язково знаходити на них обґрунтовані відповіді.

Попередня діагностика потребує підготовки:           

• батьківських зборів;        
• тематичних та індивідуальних консультацій;        
• позакласних заходів;   
• планування позакласної роботи з колективом учнів;        
• аналізу роботи з класом.

Оперативна діагностика необхідна для розв'язання конфліктних ситуацій у родинах під час підготовки до співбесід між школярами, вчителями й учнями.

Підсумкову діагностику доцільно проводити наприкінці навчального року за результатами участі класу у святах, конкурсах і фестивалях. Це необхідно для оцінки проведеного заходу через сприйняття всіма присутніми, що дозволить вдосконалювати роботу з родиною й учнями. Добре організована підсумкова діагностика роботи школи в цілому і виховної системи школи зокрема допомагає в оперативному розв'язанні питань якісного просування колективу у своєму розвиткові, плануванні заходів, ефективність яких не викликає сумнівів.

Коригувальна робота.        

Значущим напрямом моєї діяльності як класного керівника з родинами учнів є також коригувальна робота.

Діагностична робота у відриві від коригувальної не лише не має сенсу, але й може завдати шкоди та скалічити душі дітей і дорослих, призвести до агресії і конфліктів. Головне призначення коригувальної роботи — надання батькам своєчасної психолого-педагогічної допомоги та підтримки під час розв'язання таких проблемних ситуацій у сімейному вихованні, як:        

• нестабільне становище дитини в родині;
• втрата батьків або близьких людей;
• розлучення батьків;
• вплив на дитину компанії.        

Родина потребує коригувальної допомоги та підтримки з мого боку у разі виходу дитини з-під контролю батьків і підпадання під вплив не просто поганої компанії, а секти, яка стає для неї більш значущою за власну родину. Коригувальна робота — це, зокрема, і заходи з профілактики шкідливих звичок (тютюнопаління, токсикоманії, наркоманії).

Але ефективність такої роботи багато в чому залежить від активності та підтримки батьків.

Не меншого коригування потребують і проблемні сім'ї.  Я завжди намагаюсь бути в курсі справ своїх учнів, щоб відразу ж дати зрозуміти безвідповідальним батькам, аби не очікували на спокійне та безтурботне життя.

Я вважаю, що індивідуальне коригування буде доречним і щодо неповних родин: саме вони потребують посиленої уваги з боку шкільно адміністрації та соціально-психологічної служби. Найчастіше такі сім'ї зайвий раз не звертаються по допомогу, але коли вже спромоглися це зробити — то з проблемою, розв'язання якої потребує оперативного втручання різних фахівців і служб: юристів, лікарів, психологів або правоохоронних органів.

Форми взаємодії класного керівника та батьків.

З першого ж дня роботи з класним колективом і батьками я  прагну розуміння значення тих вимог, які школа висуває  родині (за умови, звичайно, розумності цих вимог).

Взаємодія родини й класного керівника буде ефективною лише тоді, коли педагог дозволить батькам виявити ініціативу й підтримає їхні пропозиції. Спілкування з батьківським колективом треба здійснювати в дусі чемності та коректності, із самого початку обговорюючи ті правила спілкування, на яких базуватиметься робота з батьками.

Правила ефективної взаємодії, якими педагог керуватиметься в роботі з родинами учнів, можуть бути приблизно такими:

1. Не розмовляйте з батьками поспіхом: якщо ви не маєте часу, домовтеся про зустріч іншим разом.
2. Розмовляйте з батьками спокійно: зверхність та повчання викликають роздратування і негативну реакцію з їхнього боку
3. Вчіться вислуховувати батьків з болючих питань.
4. Не поспішайте з висновками! Добре обміркуйте почуте від батьків.
5. Отриману від батьків інформацію зберігайте в таємниці.
6. Якщо ж  все-таки існує професійна необхідність поділитися конфіденційною інформацією, доведіть це до відома батьків.

8. Пам'ятайте: під час зустрічі з родиною учня будь-який батько прагне почути про свою дитину не тільки погане, але й хороше.
9. Будь-яка зустріч з родиною школяра має завершуватися конструктивними рекомендаціями для батьків і учня.
10. Якщо педагог вважає себе некомпетентним з якоїсь проблеми, йому варто вибачитися перед батьками та запропонувати їм звернутися за консультацією до фахівців.

Головними в моїй роботі формами взаємодії з родиною є індивідуальні та групові форми роботи.

До групових можна віднести такі форми взаємодії, як батьківські збори, конференції, вечори запитань і відповідей, батьківські університети.

Групові форми роботи доцільні для організації психологічної освіти батьків, зустрічей з адміністрацією навчального закладу із нагальних проблем шкільного життя або, наприклад, з питань реформування школи.

Аби ці форми спілкування були ефективнішими, батькам слід надати можливість брати участь у плануванні занять, приміром, батьківських університетів або інших форм їхньої взаємодії зі школою.

Орієнтовний тематичний план групової роботи з родиною в школі на новий навчальний рік, одержаний батьками на підсумкових батьківських зборах, дозволяє заздалегідь визначити ступінь зацікавленості батьків з тієї чи іншої теми або у справі, а також організувати майбутні зустрічі з максимальною ефективністю. Батьки відмічають найбільш цікаві форми взаємодії.

Відповіді батьків я потім аналізую і на цій підставі планую їх участь у житті класного колективу на новий навчальний рік.

Добре налагоджена й організована взаємодія родини й школи дозволить батькам усвідомити необхідність набуття нових знань для розвинення із власної дитини здорової і повноцінної особистості, а також безпосередньо спілкуватися з людьми, які допомагають стати їм справжніми, батьками.

Групові форми роботи з родиною, їхнє розмаїття у школі сприятимуть обранню батьками найбільш прийнятного для них виду спілкування з педагогами та іншими фахівцями школи.

Батьківські збори.

Найпоширенішою формою групової роботи з батьками є батьківські збори.

Батьківські збори я проводжу два рази в семестр. 

Важливо заздалегідь повідомити батьків про терміни проведення батьківських зборів, уже під час першої зустрічі ознайомити їх з розкладом спільних заходів на навчальний рік. Така передбачливість педагогів дуже дисциплінує батьків і дає зрозуміти, що школа цілеспрямовано опікується проблемами родини й приділяє співпраці з нею велику увагу.

Упродовж навчального року класному керівникові треба провести чотири обов'язкових батьківських зборів. На жаль, практика свідчить про те, що зборів на одні чи двоє буває більше: все залежить від конкретних проблем, які вимагають додаткових зборів.

Перші батьківські збори, як правило, є організаційними й проводяться наприкінці серпня — на початку вересня.

Наступні декілька є тематичними зборами: потреби батьків, класного керівника, школи, актуальність обговорюваних тем.

Останні збори року є підсумковими та проводяться наприкінці навчального року в травні.

За змістом батьківські збори можуть бути поточними, тематичними або
підсумковими.

Поточні батьківські збори — це збори з традиційним порядком денним: результати чверті, проведених заходів, свят і походів.

Тематичні батьківські збори — це збори, присвячені актуальній темі, в обговоренні якої зацікавлена абсолютна більшість батьків класу. Тематичні батьківські збори зазвичай мають просвітницький характер і спрямовані на розширення знань батьків у сфері виховання дітей.

Підсумкові батьківські збори — це збори, метою яких є підбиття результатів розвитку дитячого колективу за певний час. Під час таких: зборів батьки мають можливість оцінити досягнення всіх учнів, власної дитини, порівняти колишні досягнення з найновішими. Залежно від теми га мети, підсумкові батьківські збори можна проводити в будь-якій формі: це можуть бути урочисті свята, багаття, походи, збори.

Але якими б не були за змістом батьківські збори, вони все одно вимагають ретельної підготовки: їхня ефективність пропорційна ретельності планування, продуманості сценарію, який педагог розробляє або самотужки, або з допомогою батьківського комітету класу й учнів. До кожних батьківських зборів я намагаюсь підготувати діагностичний або статистичний матеріал, пов'язаний із вивченням окремих аспектів життя учнів класу: корисність зборів для батьків полягає в отриманні особливо актуальної для них саме на цей час інформації. Тому батьківські збори я урізноманітнюю такими рубриками, які вже стали традиційними: «Історія виховання дітей у родині», «Видатні педагоги світу», «Традиції виховання народів світу», «Крилаті фрази про виховання»,  «Обговоріть разом із дитиною», «Скринька мудрості» та ін.

Ці та інші рубрики дозволяють мені зробити батьківські збори незвичайними, їх рейтинг змінити на краще, сприяти більш тісним взаєминам у ланцюжку «вчитель — учень — батьки».

Для мене дуже важливою є думка батьків про проведені збори.

Зустрічі поколінь

Ще однією традицією в моїй роботі з класним колективом є проведення зустрічі поколінь на честь свята Перемоги, яке дозволяє на краще змінити взаємини дорослих і дітей. Всі ці заходи вимагають від педагога серйозної підготовки, неабияких душевних і фізичних витрат.

Неоціненне значення батьківські зустрічі можуть мати під час роботи і; так званими проблемними дітьми. Зрозуміло, що проблемними вони стають, зокрема, і через нестачу спілкування, розуміння та сприйняття рідними і близькими людьми. За таких умов зустрічі з батьками інших дітей, авторитетність чужих батьків в очах проблемної дитини можуть зробити набагато більше, ніж плідна співпраця фахівців найвищого рівня.

Індивідуальна робота з батьками

Чи не найпровіднішу роль у моїй роботі як класного керівника відіграє індивідуальна робота з батьками, формами якої є індивідуальні консультації, бесіди, відвідування вдома.

Індивідуальні консультації проводяться за ініціативи батьків або класного керівника. Приводом для запрошення батьків на консультацію можуть стати результати моїх спостережень за дитиною, проблеми в спілкуванні дитини з однолітками або педагогами, конфліктні ситуації.

Під час підготовки та проведення індивідуальної роботи з родиною , я притримуюсь певних етичних правилил спілкування з батьками

1. Необхідно заздалегідь обговорити можливість проведення такої консультації.
2.  Батьків слід запрошувати на консультацію доброзичливо та спокійно.
3. Час консультації або бесіди має бути чітко обговорено.        
4. Мету консультації, її актуальність треба чітко сформулювати.
5. Батькам бажано надати можливість повною мірою висловитися щодо обговорюваної проблеми.
6. Усі аргументи батьків «за» і «проти» треба уважно вислухати.
7. За  необхідності  в  ході  консультації  можна  організувати  зустріч з фахівцями.
8. Результатом консультації повинні стати чіткі рекомендації та пропозиції з обговорюваної проблеми.        . '

Відвідування дитини вдома

Насправді, відвідування дитини вдома — найостанніший захід. Не всі батьки готові до того, щоб класний керівник турбував їх удома, однак якщо спільне шкільне життя ледве починається, слушний час вчитися бути разом. Викладач може прийти не тільки перевірити куточок школяра, але й привітати з днем народження, відвідати хвору дитину. Застосовувати такі прийоми можна тільки тоді, коли вони викликані певними обставинами в житті учня. Проте останнім часом я подекуди спостерігаю ситуації насильства по відношенню до дитини. Діти в таких родинах почуваються вигнанцями, і при цьому далеко не завжди школа й класний керівник знають правду про родинні обставини.

ЗОШИТ  САМООСВІТИ

 вчителя ……………………………

Вечірньої (змінної) загальноосвітньої школи

______________________________________

.

Діагностична карта

Індивідуальний творчий план

Методична карта вчителя

Матеріали, оформлені для кабінету

Виступи з методичних питань

(в школі та поза школою)

Над якими питаннями методики, педагогіки та психології працює

Питання, які можуть бути впроваджені в практику роботи інших вчителів

Питання методики,

що викликають труднощі

Классный час: «Умей владеть собой».

Цель: научить учащихся избегать ненужных эмоций, прививать качества культуры поведения и общения.

Ход классного часа:

(звучит спокойная музыка)

 Добрый день, уважаемые учащиеся и гости нашего классного часа.  Вы все люди вполне взрослые и поэтому в центре внимания нашей «деловой встречи», которая так и называется «Умей владеть собой» стоит проблема эмоционального стресса и неврозов.

Почему мы об этом сегодня говорим? Я хочу задать этот вопрос врачу невропатологу. Итак, почему сегодня необходимо говорить о вопросах по профилактике неврозов и эмоциональных стрессов.

Врач: Дело в том, что любая жизненная ситуация – болезнь близких, неурядицы в семье, неудачи в учебе, неумение организовывать свое время и возникшее из-за этого физическое перенапряжение и.т.д могут стать причинами неврозов и эмоциональных стрессов. Это состояние опасно тем, что нервно-эмоциональное перенапряжение ведет к нарушению деятельности нервной системы.

Ведущий: Можно ли предупредить стресс и предотвратить его опасные последствия?

Врач: Можно, если научиться управлять своими эмоциями. Чтобы проверить умеете ли вы управлять своими эмоциями и угрожает ли вашему здоровью нервный срыв, я предлагаю провести тест.

Ведущий: Это интересно! Отвечая на вопросы, записывайте количество баллов.