Урок О. Олесь "Печенізька облога Києва"
план-конспект урока (6 класс) на тему

                                                                                                                  Предмет: украинская литература

                                                                                                                  Класс: 6

 Тема:  О. Олесь. «Печенізька облога Києва».  Героїчний вчинок хлопця.                                            

Мета:  допомогти учням глибше засвоїти iдейно-художнiй зміст твору, оцінити художню майстерність автора; розвивати навички аналізу лiро-епiчних творів, характеристики героїв; розвивати вміння висловлювати власні погляди щодо прочитаного, ідей творів; виховувати найкращі людські якості: патріотизм, мужнiстъ, самовiдданiсть, любов до свого народу й бажання йому служити.

Обладнання:  портрет письменника, збірки його творів, iлюстрацiї до твору, що вивчається.

Теорія літератури:  історична поема, характеристика героя.

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

   ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

1. Слово вчителя.   

Батьківщина – це найдорожче і найсвятіше місце на Землі й у нашому серці, все те, що найбільше любимо й шануємо.

Любов до рідної землі – найпотаємніше почуття людини. І ким би вона не була, багачем чи жебраком, ученим чи хліборобом,  і якою б вона не була – дорослою чи малою, людина завжди буде пам’ятати про свій рідний край, намагатиметься зробити все, аби він процвітав, а в тяжку хвилину прийде  на допомогу, як це зробив невідомий хлопець з поеми О. Олеся «Печенізька облога Києва».

Запишіть, будь ласка, тему нашого уроку «О. Олесь. «Печенізька облога Києва». Героїчний подвиг хлопця»

На цьому уроці ми пригадаємо цікаві факти з життя і творчості письменника, проаналізуємо його твір «Печенізька облога Києва», визначимо жанр твору, дамо чітке визначення поняттю «поема», розкриємо літописну основу сюжету поеми, охарактеризуємо образ невідомого хлопця героя, спробуємо співвіднести давно минулі події, описані в тексті, з сучасністю. Допомагатимуть нам у цьому біографи, літературознавці, історики, декламатори, фольклористи, репортери, які підготували для нас свої творчі проекти.

(Учні записують тему уроку).

ІІ. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ

1. Слово вчителя.

Давайте пригадаємо життєвий шлях  О. Олеся. Допоможуть нам у цьому юні біографи.

2. Виступ учнів-біографів.

Короткі відомості  про Олександра Олеся.

3. Слово вчителя. 

Завдяки таланту О. Олеся ми перенесемося  більш ніж на тисячоліття в минуле, за часів князя Святослава. Попросимо істориків нагадати нам про нього.

4. Виступ учнів-біографів.

Князь Святослав.

Син мудрої княгині Ольги.

Більшу частику свого князювання Святослав провів у походах. Відважний i палкий, прямолiнiйний i суворий, Святослав був насамперед ккязем-воїном. Ніколи він не нападав підступно, завжди попереджав своїх ворогів: «Я іду на ви».

Славетні походи князя поширили вплив i владу Києва. Але Святослав майже весь час перебував у походах, залишаючи Київ на своїх воєвод. А в українські степи проникали зі сходу кочовики, такі, як печеніги.

Печеніги — тюркські кочові племена, якi у VIII — IХ століттях кочували між Волгою і нинішньою рікою Урал (тоді — Яїк), а згодом, під натиском племен узiв і хозарів, переселилися в причорноморські степи, де облюбували територiю від гирла Дунаю до пониззя Дону. Вiзантiя вміло підбурювала печенiгiв проти Київської Русі. Вперше печеніги напали на Русь 915 році, а в наступні десятиліття їхні напади почастішали, адже Русь була багатою. З печенігами вели запеклу боротьбу такі князі, як Святослав Ігоревич, Володимир Великий, Ярослав Мудрий. Вiдсiч руських князів, а також сутички з половцями змусили найбільш агресивну частину печенiгiв на чолі з їхнім князем Тiрахом вiдiйти в пониззя Дунаю, iншi ж печеніги змішалися з половцями, деякі осіли на Пороссi  й час від часу нападали на Київ. У ХIII столiттi печеніги влилися в монголо-татарську орду.

5. Слово вчителя.

Відомості про далекі героїчні події ми дізнаємося з літописів. У лiтописi «Повість минулих літ» під роком 969-м є запис про хлопчика, який урятував Київ від навали печенiгiв. Давайте дізнаємося про це докладніше з вуст самого літописця Нестора.

6. Розповідь літописця.

 (Учень в одязі літописця сидить перед книжкою зі свічкою й зачитує уривок з «Повiстi минулих літ».)

У лiтописi описано такий випадок. Святослав був у поході, а воєвода повів дружину на вiйськовi навчання. Печеніги оточили Київ, i кияни не мали змоги повідомити воєводу Претича про напад. Рідне місто врятував завдяки своєму розуму й смiливостi зовсім юний хлопець. «Він тоді вийшов із города з уздечкою i ходив серед печенiгiв, запитуючи: “Чи ніхто не бачив коня?”, бо він умів по-печенізькому, і вони вважали його за одного зі своїх. Як приблизився він до ріки, то, скинувши одежу з себе, скочив у Дніпро i поплив. Коли побачили це печеніги, кинулися вони за ним, стріляючи в нього, а не могли йому анiчого зробити. А ті (русичі), побачивши з тої сторони Дніпра i прибувши в човні назустріч йому, взяли його в човен і перевезли його до дружини. І сказав він їм: “Якщо ви не підступите завтра рано під город — здадуться люди печенігам”. Мовив тоді їм воєвода на ім’я Претич: «Підступимо завтра в човнах”. І як настав ранок, сіли вони в човни перед світом; затрубили сильно трубами, i люди в городі зняли крик. Печеніги ж подумали, що князь прийшов, i побігли од города хто куди».

7. Слово вчителя.

На основі цієї легенди О. Олесь створив історичну поему «Печенізька облога Києва». Зараз ми прослухаємо, як письменник відтворив ці події в своєму творі.

Але спочатку пригадаємо деякі слова.

Сурми — труби, музичні інструменти;

тарабани — рід барабанів;

муром — стіною;

сарана — комахи, що бувають в незлічений кiлькостi;

сарна — гірська коза з невеликими, загнутими на кінцях рогами;

огир-кiнь — жеребець.

8. Виразне читання поеми ученицями-декламаторами.

9. Бесіда:

• Що в цьому творі вас найбільше схвилювало?

10. Слово вчителя.

До нас на урок завітав цей невідомий хлопчина, і ми маємо змогу взяти у нього інтерв’ю. Слово надаємо репортерам.

11. Інтерв’ю.

Журналісти беруть інтерв'ю у хлопця-героя (хлопець одягнений у сорочку, в руках вуздечка).

• Чому печеніги обложили Київ?
• Розкажи про становище Києва в облозі.
• Що можна сказати про сили ворога?
• Який план порятунку ти придумав?
• Що ти відчував, коли був у таборі печенігів?
• Про що ти думав під час гонитви за тобою?
• Чому ти зважився на цей вчинок?

12. Виступ психолога.

- Що нам скажуть психологи?

Спробуйте охарактеризувати героя поеми.

На основі побаченого і почутого ми можемо зробити висновок, що хлопчик був:

1. Кмітливим, винахідливим, бо придумав дуже вдалий план порятунку Києва.
2. Сміливим,  відважним, оскільки не побоявся йти у ворожий табір.
3. Освіченим і розумним, знав печенізьку мову.
4. Хлопець має дуже гарні артистичні здібності, зумів зіграти свою роль – печеніга-хлопця, що загубив коня
5. А те, що ім’я героя загубилося в історії свідчить про скромність хлопця.
6. І найголовніше – цей хлопець є справжнім патріотом своєї землі, свого народу.

13. Слово вчителя.

Нам залишилося тільки заслухати виступ учениці - літературознавця.

14. Виступ літературознавця.

За жанром твiр О Олеся «Печенізька облога Києва» визначається як історична поема. Перевіримо це, пригадавши, що таке поема та якi її ознаки.

Ознаки поеми:

— зображення подій i характерів переважно високого, героїчного змісту;

— єдність епічної розповiдi та глибокої ліричності;

— піднесена, яскраво-емоцiйна мова;

— ліричні відступи;

— наявність дійових осіб;

— докладність зображення подій та персонажів;

— тривалий час дії;

— віршована форма;

— середній обсяг.

Висновок. Твiр О. Олеся за основними пунктами вiдповiдає визначенню лiро-епiчного жанру поеми. За тематикою її можна назвати історичною поемою, тому що розповідь ґрунтується на реальному історичному факті,  засвідченому в літописі.

ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. «Мозковий штурм».

Давайте разом визначимо тему та основну ідею поеми.

Орієнтовна вiдповiдь

Тема: зображення героїчного вчинку хлопця, який урятував Київ від печенiгiв.

Основна думка: уславлення подвигу невідомого героя-патріота, який здатен піти на самопожертву заради порятунку земляків, рідного краю.

2. «Я так думаю»

• Скажіть, як ви думаєте, а чи є в наш час такі діти, що можуть здійснити героїчний вчинок? (врятування п’ятирічною Настею Бочар свого братика з палаючого будинку; хлопці знайшли на морозі новонародженого маля)
• Чи є героїзмом стрибання з моста, з дерева?
• Які якості потрібні людині для героїчного вчинку?
• Давайте намагатимемося виховувати в собі ці якості, і хто знає, можливо, в майбутньому саме від вас буде залежати доля нашої країни.

ІV. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Тест  « Незакінчене речення» за схемою.

На уроці я дізнався…, зрозумів …, навчився…

2. «Мікрофон».

Найцікавішим було…

Найважчим для мене було…

Мій настрій на уроці був…

Хотів би ще більше…

Хочу побажати собі…, вчителю…, однокласникам…

3. Оцінювання результатів роботи учнів.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати усний твір «Що корисного я можу зробити для свого рідного краю?»