Проект "Партнерство школи та батьківської громадськості в умовах СПК"
материал по теме

Ковтун  Наталия Вячеславовна

 

У досвіді представлено опис теоретичних та практичних основ роботи  по роботі школи з батьками,розроблені сценарії батьківських зборів ,тренінгів..

Робота містить  програму занять педагогічного всеобучу батьків.

Рекомендовано класним керівникам, педагогам – організаторам.

Скачать:

ВложениеРазмер
Файл 2215______.docx134.7 КБ

Предварительный просмотр:

Головне управління освіти і науки

Дніпропетровської облдержадміністрації

Відділ освіти Синельниківської райдержадміністрації

 Комунальний заклад Майська середня загальноосвітня школа

Проект

«Партнерство школи та батьківської громади в умовах соціально-педагогічного комплексу»

Автор : Н.В. Малиновська

заступник директора з виховної роботи

Малиновська Наталія В’ячеславівна , заступник директора з виховної роботи Майської середньої загальноосвітньої школи Синельниківського району.

«Партнерство школи та батьківськоїгромади»(22 стр)

У досвіді представлено опис теоретичних та практичних основ роботи  по роботі школи з батьками,розроблені сценарії батьківських зборів ,тренінгів..

Робота містить  програму занять педагогічного всеобучу батьків.

Рекомендовано класним керівникам, педагогам – організаторам.

                        

Мета проекту

  1. Створити умови для формування партнерської співпраці школи й сім’ї.
  2. Сприяти відродженню сімейного виховання .
  3. Підвищити рівень педагогічних знань батьків.
  4. Вивчення сім’ї як фактора розвитку  творчої особистості,її виховного потенціалу , психолого-педагогічних умов родинного виховання.
  5. Залучення батьків до навчального процесу .
  6. Приділити увагу роботі з батьками дітей пільгового континенту  та батькам – інвалідам.
  7. Вивчення  та широке  впровадження кращого досвіду спільної роботи школи та батьківської громадськості у справі виховання дітей.
  8. Об'єднання зусиль педагогів і батьків у створенні умов для формування в дитини якостей, необхідних для її самовизначення та самореалізації, для подолання труднощів і самореабілітації у випадку невдачі;
  9. Взаємодія школи та родини в питаннях виховання й освіти дітей, реалізації комплексу заходів для соціального захисту дитинства.

Завдання проекту

1.Створити передумови для соціальної  активності батьків школи  шляхом формування їхньої  педагогічної позиції через залучення батьків до участі в шкільних справах.

2.Поєднання  зусиль сім’ї,школи для формування особистості свідомих громадян своєї держави.

3.Організація  педагогічної взаємодії вчителів , батьківської громадськості як рівноправних учасників  процесу виховання школярів.

4.Активізувати участь  батьків у навчально-виховному  процесі через вивчення  індивідуальних потреб.

5.Створення інформаційного банку  педагогічних технологій  з проблеми сімейного виховання.

6.Провести моніторинг інтересів,потреб батьків  для визначення  необхідних умов для організації  успішної спільної діяльності.

7.Розробити програму  взаємодії  сім’ї і школи, передбачивши результати  моніторингу батьків.

8. Створення налагодженого механізму взаємодії школи та родини;

9.Створення інформаційного середовища, що забезпечувало б задоволення інформаційних потреб батьків;

10.Розробка й поетапне впровадження нових форм і методів, прогресивних технологій у роботі з родиною;

Актуальність проекту

На загальноосвітній заклад  покладено завдання  навчити учнів грамоти,прищеплювати їм любов до знань,сприяти духовному  розквітові дітей. Проте реалізувати ці завдання самостійно без участі батьківської громади неможливо. Становлення відносин школи, та сім’ї  відбувається  у період  значних  змін у суспільно - політичному й соціально-економічному житті  держави. Ці зміни  вимагають  перегляду  поглядів  на виховання дітей,на визначення в цьому ролі школи та сім’ї.

Навчальний заклад є важливим інститутом,який сприяє виховному процесу,забезпечує  взаємодію дитини,батьків та соціуму.

Виховання дитини починається з моменту її народження. Сім’я  закладає основи  людяності,порядності,вихованості. Чим більше любові ,злагоди  та взаємоповаги в родині , тим міцнішим  буде основа подальшого розвитку дитини,тим вихованішою вона буде.

Діяльність  батьків та вчителів у вихованні дітей стане  успішною тоді,коли вони об’єднають зусилля в справі виховання дітей. Учителям важливо знайти  порозуміння з батьками  кожного учня,створити атмосферу взаємодопомоги.

Тому в межах нашої школи були  розроблені :

  1. Анкети;
  2. Тренінги;
  3. Бесіди;
  4. Лекторії
  5. Круглі столи для батьків.

Проблеми виховання дітей у сім’ї мають об’єктивні та суб’єктивні причини. Ми можемо констатувати той факт , що не всі батьки хочуть брати участь у вихованні дітей,не бачать школу  повноцінним партнером у справі виховання й навчання дітей. Очевидним є факт,що батькам  бракує знань,умінь та навичок  взаємовідносин  з своїми дітьми. Це не може  не потривожити . Адже виховання  учня  в школі та сім’ї – це єдиний нерозривний  процес, а мета виховання дитини єдина для сім’ї і для школи.

У чому причина такої поведінки батьків ,нам допомогли зрозуміти їхні відповіді на анкети.

Стислий опис проекту

Проект «Партнерство школи та батьківської громади» має на меті не лише сприяти відродженню  сімейного виховання ,а й надавати конкретну  допомогу батькам у вихованні учнів школи. Ми хочемо залучити  батьків до навчально- виховного  процесу , зацікавити їх шкільним життям,щоб наші діти виросли порядними,чесними громадянами України.

Опис діяльності

Основні етапи розвитку проекту:

  1. Підготовчий
  2. Основний
  3. Завершальний         

Функції педагогічної ради

  1. Пошук напрямків удосконалення  сімейного виховання ;
  2. Впровадження нових педагогічних технологій;
  3. Вивчення сучасного стану  сімейного виховання;
  4. Підготовка методичних матеріалів;
  5. Вивчення та впровадження кращого досвіду спільної роботи школи та сім’ї у справі виховання дітей;

Функції батьківського комітету, піклувальної ради,ради соціально-педагогічного комплексу

  1. Вивчення умов сімейного виховання ;
  2. Організація психолого – педагогічної освіти батьків;
  3. Організація творчих справ батьків і дітей;

Вчитель повинен знати:

  1. Сутність і закономірність  розвитку особистості, психологічні,фізіологічнф  та вікові особливості вихованців;
  2. Діагностику і методи визначення  рівня вихованості;
  3. Методи аналізу ефективності педагогічного управління процесом формування особистості;
  4. Теорії і методику національного виховання;
  5. Принципи ,форми та методи організації виховного впливу на дітей.

                        

Вчитель повинен вміти

  1. Будувати виховний процес на основі  глибокого і систематичного вивчення учнів,їхніх  інтересів, запитів ,можливостей,на принципах добровільної співпраці;
  2. Формувати гуманні взаємовідносини з учнями на рівні  співробітництва й  співтворчості з урахуванням національних традицій,соціального оточення;
  3. Об’єднувати виховні зусилля вчителів і вихователів,що працюють в класі;
  4. Вести педагогічну пропаганду,домагаючись єдності виховної діяльності школи,сім’ї.
  5. Застосовувати раціональні прийоми пошуку , відбору і використання педагогічної інформації,передового педагогічного досвіду.

Батьки повинні вміти:

  1. Будувати виховний процес на основі глибоких  знань особливостей своєї дитини;
  2. Залучати дітей  до навчання ,виховувати повагу до школи,вчителів,прагнення до освіти;
  3. Створювати атмосферу емоційної захищеності,тепла,любові;умови для розвитку почуттів і сприймань дитини,її нової самореалізації;
  4. Забезпечувати  засвоєння дітьми моральних цінностей,ідеалів,культурних традицій,етичних норм взаємин між близькими людьми,виховання культури поведінки,правдивості,справедливості,гідності,честі,людяності,здатності виявліти турботу про молодших ,милосердя до слабких та людей похилого віку;
  5. Залучати дітей до спільної з дорослими діяльності , розвивати творчу ,працелюбну особистість;
  6. Забезпечувати духовну єдність поколінь, збереження родинних традицій,сімейних реліквій, вивчення родоводу;
  7. Передавати дитині ставлення членів родини до національних цінностей

День добрих

 справ

Бесіди

Батьківські збори

Прес –конференції

Конференції з досвіду

сімейного виховання

Дерево роду

Дні відкритих

дверей

Зустрічі за круглим

 столом

Усні журнали

Диспути

Семінари-практикуми

Виставки

Фотовиставка

Читацькі конференції

Лекції

Тренінги

Випуск тематичних

стінівок

Родинний міст

Організаційно – підготовчий етап (серпень-вересень)

Зміст

Очікувані результати

Дата

Позначка про виконання

Відповідальні

1

Проведення педради школи

  1. Ознайомлення з нормативно-правовою базою
  2. Створення ініціативної групи
  3. Програма дільності СПК

Серпень 2011

Пятецька Н.А.

2

Засідання ініціативної групи

Розробка анкет для батьків,членів ради СПК

Серпень –вересень 2011

Малиновська Н.В

3

Анкетування батьків школи

Вивчення стану сімей

Вересень 2011

Малиновська Н.В

4

Семінар –тренінг  «Педагогічна взаємодія на основі партнерських стосунків»

Розробити схему  педагогічної взаємодії на основі  партнерських стосунків.

Вересень 2011

Пятецька Н.А

5

Педагогічний десант (виступи педагогів з актуальної проблеми виховання дітей ,в ПрАТ  «Агро-Союз»  та організаціях, де працюють батьки)

Влаштування виставок,випуск спеціальних стінівок

Вересень 2011

Пятецька Н.А.

6

Дискусійний клуб (обговорення проблем виховання школярів)

Випуск рекомендацій

Вересень 2011

Малиновська Н.В.

7

Робота редколегії газети «Школи і ми»

Випуск стінівки

«Голос школи»

Вересень 2011

Головіна Н.Г

8

Провести день відкритих дверей

9

Родинне свято в класі

Започатковують їх педагоги,об'єднуючи для спільного проведення дні народження дітей,календарних,народних свят

Вересень 2011

Організаційно-практичний етап

 (жовтень - травень)

Зміст

Очікувані результати

Дата

Позначка про виконання

Відповідальні

1

Засідання методичного об’єднання класних керівників

  1. Формування завдань педагогів у роботі з батьками.
  2. Визаняення основних напрямків діяльності школи щодо взаємодії із сім’ями в умовах СПК

Жовтень 2011р.

Малиновська Н.В.

2

Дерево роду (зустрічі поколінь,роздуми над проблемами родинного виховання,звернення до народної педагогіки)

Випуск стіннівок та рекомендацій

Листопад 2011

Малиновська Н.В.

3

У родинному колі  (анкетування батьків,індивідуальна допомога  родинам через консультації,практичний показ)

Випуск рекомендацій

Грудень 2011

Малиновська Н.В.

4

Засідання ініціативної групи

Надання рекомендацій  щодо використання в роботі педагогів запропонованих форм співробітництва співпраці

Січень 2012

Пятецька Н.А.

5

День добрих справ

Спільна трудова діяльність педагогів,дітей та батьків

Травень 2012

Малиновська Н.В.

6

Засідання батьківського комітету

Рекомендації

2 рази в семестр

Пятецька Н.А.

7

Провести день відкритих дверей

Пятецька Н.А

8

Народна світлиця

Звернення до народних традицій;формуванн особистості школяра через природу,спільну діяльність батьків,дтей,педагогів

Квітень 2012

Малиновська Н.В.

10

«Батьківський ринг»

Розробка рекомендацій

Лютий 2012

Малиновська Н.В.

Організаційно-практичний етап

(червень 2012 р.)

Зміст

Очікувані результати

Дата

Позначка про виконання

Відповідальні

1

Круглий стіл «вплив взаємодії  на соціально-психологічний клімат школи й сім’ї»

Оцінювання виконавчої роботи

Червень 2012

2

Анкетування батьків

Моніторинг результатів виконавчої роботи

Червень 2012

3

Вечір великої родини (участь беруть батьки,школярі,педагоги)

Організація відпочинку,ігри

,вистави

Червень 2012

4

Родинний  міст  

Зустрічі з батьками обговорення проблем виховання

Червень 2012

5

Проведення батьківський кнференцій

Затвердження рекомендацій

Згідно плану

Пятецька Н.А.

6

Забезпечення психолого – педагогічну допомогу батькам

-продовжити роботу  батьківського унівситету  психолого-педагогічних знань;

-організувати роботу консультантпункту для батьків з питань виховання особистості школяра;

Дообладнати куточок  «Для вас батьки»;

Координувати дії батьків і педагогів

1 раз на рік

Малиновська Н.В.

7

Забезпечити взаємодію шкіл із позашкільними установами

-скласти карти зайнятості учнів у позаурочний час;

-організувати  на базі школи роботу гуртків БК

Малиновська Н.В.

8

Родинна скарбничка

Добірка матеріалів з досвіду родинного виховання

Малиновська Н.В.

9

Аукціон ідей родинної педагогіки

Розробка рекомендацій

Малиновська Н.В.

10

Батьківська школа

Організовується у формі клубу; передбачається  проведення диспутів.банків ідей,випуски рукописних газет,інформаційних  бюлетнів,бесіди,надання практичної допомоги

11

Азбука родинного виховання

Обговорення проблем,труднощів виховання дітей в неповних сім'ях

12

Дні довіри

У визначені дні педагоги ,психолог ведуть прийом батьків і консультують їх з проблем виховання

Згідно розкладу

13

Фестиваль родинних свят

Розробкам плану заходу

14

Консультаційний  пункт  «Виникло питання»

Розробка пам'яток

1 раз на місяць

Малиновська Н.В.

15

Художні конкурси «Сім'я очима дітей»

1 раз на місяць

Утєшева М.В.

16

Вечір – зустріч «Між нами жінками»

Розробка рекомендацій

1 раз на місяць

Малиновська Н.В.

Вступ

В даний час загострились проблеми організації взаємодії школи та родини, усе частіше виявляється відчуження батьків від школи. Повсякденні турботи, пов'язані переважно з матеріальним забезпеченням, віддаляють один від одного дорослих людей, відповідальних за виховання дітей

Народна мудрість каже: «Посієш учинок - пожнеш звичку; посієш звичку - пожнеш характер; посієш характер - пожнеш долю». Ось так і формується життєва лінія людини.

І добре, коли поруч добрі друзі - батьки й учителі. Я за міцний союз родини та школи.

Життя вносить у союз школи та родини свої корективи, виходить, треба не тільки застосовувати традиційні методи та форми роботи з батьками, а і шукати нові, відповідні сучасним вимогам.

Батьківська громадськість  – важливий союзник школи у вихованні учнів.

Класний керівник, шкільний психолог і батьки учнів повинні чітко уявляти основні напрямки своєї співпраці:

·       розвиток гуманного виховного середовища класу, яке створює можливості для задоволення потреб дитини у пізнанні, спілкуванні і забезпечує вільне самовираження в різноманітній діяльності;

·       контроль за дотриманням прав і свободи дитини у школі та в сім’ї, виключення будь-якого – морального, фізичного – насилля над дитиною;

·       створення можливостей для розумного і культурно-ціннісного дозвілля дітей;

·       контроль за дотриманням належних умов щодо зміцнення здоров’я дітей, за посиленням здоров’єзберігаючих  заходів у школі;

·       створення і розвиток постійних зв’язків класу із соціальним середовищем.

    Стратегічні напрямки своєї педагогічної турботи класний керівник може реалізувати завдяки згуртуванню батьківського колективу для досягнення загальних виховних цілей. Допоможуть у цьому батьківські збори, проведення яких відбувається у формі неформальних зустрічей, бесід за «круглим столом», спілкування, обміну досвідом. З усіма батьками на зборах достатньо зустрітись двічі на семестр, а проблеми, що виникають в процесі роботи, необхідно вирішувати індивідуально.

      Можна залучати батьків до проведення різних заходів, свят, походів, екскурсій, зустрічей. Доцільною і корисною є також організація вечорів запитань і відповідей, днів відкритих дверей, консультацій для батьків, читацьких конференцій, практичних занять.

      Тематика класних батьківських зборів має бути різноманітною і торкатися усіх важливих питань виховання й навчання дітей з першого по випускний клас.

Орієнтовні теми проведення класних батьківських зборів

1 клас

1.     Шестирічна дитина. Яка вона? (консультація вчителя, психолога)

2.     Як допомогти дитині у навчанні.

3.     Народна педагогіка, народна казка у формуванні морально-етичних цінностей у дітей.

2 клас

1.     Психологічні аспекти виховання і заохочення до навчання дітей молодшого шкільного віку.

2.     Щоб не згасло родинне вогнище.*

3.     Українські народні традиції в сімейному вихованні. Ознайомлення дітей з родиною та родоводом.

3 клас

1.     Умови успішного виховання в сім’ї: єдність вимог дорослих до дітей, атмосфера злагоди і довіри.

2.     Виховання самостійності, відповідальності.

3.     Народні морально-етичні цінності та їх врахування в сучасному сімейному вихованні.

4 клас

1.     Спільна діяльність батьків і дітей як спосіб формування морально-етичних цінностей молодших школярів.

2.     Гра в житті дитини. Світ сімейних захоплень.

3.     Родинне свято «Сім’я –ключ до щастя»

5 клас

1.     Психолого-педагогічні особливості виховання молодших підлітків.

2.     Розвиток творчих здібностей дитини у процесі спільної діяльності.

3.     Союз сім’ї та школи.*

6 клас

1.     Сфери і специфіка спілкування підлітків.

2.     Патріотичне виховання дітей у сім’ї, зв'язок поколінь, знайомство з культурою, звичаями і традиціями родини та рідного краю.

3.     Формування здорового способу життя молодших підлітків.

7 клас

1.     Старший підлітковий вік і його особливості.

2.     Педагогіка почуттів і культура їх вираження. Формування культури поведінки дітей.

3.     Духовний світ особистості. Морально-етичні цінності особистості та їх врахування в сучасному сімейному вихованні.

8 клас

1.     Виховання характеру і формування моральних якостей особистості.

2.     Профорієнтація і допрофільна  підготовка старших підлітків; шляхи самовизначення і вибору професії.

3.     Щаслива сім’я. Яка вона? (збори-диспут)*

9 клас

1.     Роль  сім’ї у визначенні життєвого шляху старшокласників.

2.     Про шкідливі звички і роль батьків в подальшому розвитку стійкої потреби дітей щодо здорового способу життя.

3.     Проблеми виховання юнаків і дівчат. Педагогіка почуттів, етика сімейних стосунків.

10 клас

1.     Взаєморозуміння і взаємоповага. Як уникати конфліктів з власними дітьми?

2.     Сім’я, етика сімейних стосунків. Педагогіка В.Сухомлинського, М.Стельмаховича у вихованні родинних позицій.

3.     Роль батька у вихованні дитини.*

11 клас

1.     Виховний потенціал сім’ї .

2.     Виховання відповідальності у старшокласників.

3.     Сім’я, освіта, вибір життєвого шляху. Державна підсумкова атестація і незалежне зовнішнє оцінювання знань.

«ЩАСЛИВА СІМ'Я. ЯКА ВОНА?»

(Збори-диспут)

План

1.     Обговорення дискусійних питань.

2.     Обговорення педагогічних ситуацій.

Питання обговорення:

1. Чи був правий Л. Толстой, коли стверджував, що всі щасливі сім'ї схожі, а нещасливі – нещасні по-своєму? За якими ознаками визначаєте, щаслива ця сім'я чи ні?

2.     Який стиль родинних стосунків вважаєте ідеальним?

3.     Що, на ваш погляд, найголовніше в сімейному житті?

4.     Яке місце в сім'ї займають діти?

5.     Чи можна за зовнішнім виглядом дитини встановити, з якої вона сім'ї?

б. Труднощі, які переборює сім'я за період свого існування,

згуртовують чи роз'єднують сім'ю. Свою точку зору аргументуйте прикладами з власного життя.

Обговорення педагогічних ситуацій.

Ось дві розповіді жінок про своїх чоловіків: "Зовні наша сім'я благополучна. Чоловік не п'є, не курить, зарплату всю – додому. Діти вчаться добре. Але немає в сім'ї духовного ладу, спільних інтересів, немає нічого, що об'єднувало б нас.

Чоловік нічого не любить, нічого не хоче, окрім телевізора. З дітьми розмовляти не вміє, та й не бажає, читання літератури на теми виховання вважає марним витрачанням часу, каже: "Я все знаю".

Тоді, коли він у напівдрімоті проводить вечір біля телевізора, я перевіряю, чи вивчив англійські слова син-шестикласник, стежу за тим, як дочка-першокласниця виводить криві літери, а сама думаю, що приготувати на завтра на обід, де у кого відірвався ґудзик, що треба випрати. І так щодня. Кажу "майже" тому, що буває: чоловік і на кухню до мене зайде, і до дітей в щоденник загляне, але це рідко. Частіше він замикається в собі, щоб його ніхто ні про що не питав...

Мабуть, я не відправила б вам листа, коли б не діти. Син у нас росте неорганізований, також нічого не любить і не вміє. Йому скоро тринадцять. Раніше любив читати, тепер і закинув. Як і батько, надає перевагу телевізорові.

Та якщо не під силу більше переносити висиджування чоловіка перед телевізором, вибухаю і – черговий скандал. Лаюсь., правда, я, а чоловік скаже кілька слів, сповнених презирства, і відвернеться до стіни.

Усі роки я билась над проблемою виховання дітей сама. З недосвідченості робила багато помилок. А чоловік і пальцем не покивав, щоб допомогти, підтримати, разом щось обміркувати. Він вважає, що всі риси характеру закладеш в генах і нічого не виправиш. Ось такий теоретик, що влаштувався перед телевізором.

Не знаю коли, але син одного разу відчув цю відчуженість батька, а мою – немічність, наш розлад. Син постійно грубий з сестричкою, вона ж у відповідь не мовчить, огризається. Наодинці намагаюсь присоромити Вітю, весь час стараюсь мирити дітей. Але син мене не слухає, починає не слухати і дочка. Мені дуже важко, інколи починаю умовляти себе: змирися, скільки жінок самі везуть сімейний віз при чоловікові А як можна змиритися з байдужістю?"

1.     Чи можна вважати благополучною сім'ю, в якій вихованням дітей займається один із батьків?

2.     Як позначається на формуванні особистості участь у вихованні тільки одного з батьків?

3.     Поділіться досвідом спілкування з дітьми у сім'ї.

"Перші роки нашого життя були нелегкими: двоє дітей – Світлана і Олексій, а допомогти нікому. Мати Віктора, яка жила з нами, потребувала догляду. Я тоді не працювала. "Витягував сім'ю Віктор. Приходив з роботи втомлений, але ніколи не бачили ми його сердитим або незадоволеним. І звідки бралися в нього сили займатися дітьми? Вони навперебій розповідали йому про свої справи, про все радились з ним.

Світлана і Олексій не тільки знали, що тато хороший виробничник, вони власними очима бачили його працелюбність: чоловік завжди допомагав мені по дому. Усе робили ми разом. Усе було йому під силу. Ніби він ніколи і не втомлювався. І все добре, що в нього є, він передавав своїм дітям. Вони бачили, який Він справедливий, турботливий. Його мати прожила з нами двадцять вісім років. Недавно її не стало. І ось за всі ці роки ні я, ні діти не чули, щоб батько заговорив зі своєю матір'ю роздратовано. І не дивно, що діти також не грубили бабуні.

Дочка Світлана працює старшим інженером, громадський діяч, добра господиня, її чоловік – Сергій – славний хлопець, допомагає їй в усьому. Любить свою сім'ю, у них двоє дітей. Ми жили всі разом, і зять, мабуть, брав приклад з чоловіка мого. Сергій завжди говорить: "У нас батько – ідеал".

У синові Олексієві я також бачу якості, які передав йому батько. Любить будь-яку працю з самого дитинства. Спокійний, витриманий, робити вміє по дому все, як тато. Непогано грає в шахи – батько навчив, коли йому було ще вісім років. Захоплюється Олексій і музикою, добре грає на баяні. Ще він – фотоаматор. Це все від батька. Дружина Олексія Лариса, також інженер. Живуть вони добре, виховують маленького сина. Поїхали недавно в Київську область, вирішили в колгоспі випробувати себе, перевірити, на що здатні. Дуже задоволені.

Мої діти дуже гордяться своїм батьком, як і раніше батька люблять і вважають першим порадником з будь-якого питання. Побільше б таких батьків, з яких діти брали б приклад, особливо сини".

1.     Проаналізуйте описані в цьому листі факти. В чому секрет поваги дружини і дітей до батька?

  1. Що таке батьківський авторитет?
  2. Які шляхи його утвердження?
  3. Критично оцініть, чи користуєтесь ви авторитетом у дітей?
  4.  Як ви стверджуєте свій авторитет?

Тренінг для  класних керівників

        Добре продумана методика проведення таких занять повинна змоделювати систему відносин, що складаються під час тренінгу («учитель—учень»; «учитель — учитель»; «учитель — керівник навчаль ного закладу»; «учитель — батьки»).

Семінар-тренінг «Педагогічна взаємодія на основі партнерських стосунків»

(6 год)

Мета: сприяти засвоєнню класними керівниками навичок партнерських взаємин з іншими учасниками навчально-виховного процесу.

Завдання:

  1. З'ясувати й проаналізувати професійно важливі якості педагогічного спілкування.
  2. Навчитися правильно вибирати комунікативну позицію у сферах спілкування «класний керівник — учень», «класний керівник — клас», «класний керівник — батьки», «класний керівник — дитяча громадська організація».
  3. Обговорити питання педагогічної взаємодії й на вчити класних керівників самостійно застосовувати тренінговий стиль спілкування з учнями з метою розвитку комунікативних умінь і навичок, удоскона лення вмінь ефективного педагогічного спілкування та спільної діяльності.
  4. Розробити схему педагогічної взаємодії на осно ві партнерських стосунків класного керівника й інших учасників навчально-виховного процесу.

Методика проведення

Блок 1. Культура педагогічного спілкування

(1 год 20 хв)

1.        Тренерський вступ.

—        Педагог постійно зіштовхується з різними про блемами міжособистісного спілкування. Відсутність культури педагогічного спілкування або її низький рі вень дуже часто сприяє тому, що виникають конфлікт ні ситуації, напруженість у взаєминах між класним керівником і учнем або класом. Психологічно грамотне сприйняття класним керівником учня допоможе вста новити взаєморозуміння й ефективну взаємодію з ним.

2.        Дискусія.
Основні питання:

  1. Які професійно особистісні якості повинен ; мати класний керівник для ефективного педагогічного і спілкування?
  2. Від чого залежить результат спілкування?
  3. Які, на Вашу думку, основні помилки робить І учитель у процесі спілкування з учнями?
  4. Що означає «активно слухати»?

  1. Чи кожен учитель здатен вислухати критик) учнів стосовно себе?
  2. Що заважає класному керівникові ефективне спілкуватися з учнями?

3.        Практична частина.

Цю частину тренінгу бажано проводити разом із психологом. Виконуються завдання для розвита; педагогічного спілкування:

•        Вправа «Стиль спілкування».

Мета: виявити особливості міжособистісного спілкування, продемонструвати окремі стилі спілкування (15—20 хв).

•        Вправа «Ні — діалог».

Мета: навчитися відстоювати власну точку зор оволодіти навичками ведення діалогу (15хв).

•        Вправа «Три якості слухання».

Мета: сформувати навички активного слухання (10 хі

•        Вправа «Конкурс ораторів».

Мета: з'ясувати найбільш ефективні засоби впливу на аудиторію (10 хв).

•        Вправа «Конфлікти».

Мета: оволодівати ефективними засобами вирішення конфліктів (10—15 хв).

4.        Обговорення результатів роботи.
Тренерський коментар:

—        Отже, комунікативні навички можна набути шляхом спроб і помилок як результат багаторічного досвіду, але можливий інший шлях — участь у тренінгах, де класний керівник має можливість у безпечній ситуації, не приспускаючись помилок, навчитися ефективно спілкуватися, розвиваючи в собі якості, необхідні для педагогічного спілкування.

Блок 2. Педагогічна взаємодія(Ігод 20 хв)

1.        Тренерський вступ.

—        У людському суспільстві взаємодія виступає як один із механізмів спілкування, без якого стає неможливою співпраця — спеціально організована спільна участь людей у праці й діяльності,

спрямо вана на досягнення спільної мети. Якщо діяльність об'єднує учасників педагогічного процесу, то гово рять про педагогічну співпрацю, механізмом якої є педагогічна взаємодія.

2.        Дискусія.
Основні питання:

  1. Дайте визначення поняття «взаємодія». Від чого залежать результати й ефективність взаємодії?
  2. Яке значення має міжособистісна взаємодія для розвитку психіки й особистості учня?
  3. Які напрями навчально-виховної співпраці (педагогічної взаємодії") Вам відомі?

3.        Практична частина.

Тренер наводить приклади рольових і сенситивних тренінгів, які класний керівник може використовувати у власній роботі з учнями класу з метою розвитку ко мунікабельності, зняття психологічної напруженості.

Рольовий тренінг

•        Вправа «Інтерв'ю».

Бажаючі беруть інтерв'ю в кожного учасника. Можуть бути такі запитання:

  1. Які твої улюблені вірші?
  2. Який твій улюблений колір?
  3. Назви свій улюблений вислів.

—        Якби тобі запропонували роль у захоплюючому фільмі, то кого б ти хотів зіграти?

—        Що ти найбільш цінуєш у людях? Запитань має бути не більше п'яти-семи. Під час

перших занять учасникам треба повідомити, що їхня відповідь може мати різний рівень відвертості. Можна бути щирим, а можна одягнути «маску», тобто відповіда ти не від себе, а від іншої особи. Ця обов'язкова умова допоможе зняти психологічне напруження в деяких учасників. Якщо протягом занять установлюється ат мосфера довіри, то потреби в такому маскуванні не буде.

•        Вправа «Зоопарк».

За бажанням один у часник мімікою й жестами зображує яку-небудь тварину (її звички,  зовнішній вигляд тощо), а інші відповідають, кого саме мав на увазі гравець. Якщо дітям вдається відгадати тварину, то виконавця слід заохотили с плесками. Цю гру треба
проводити, коли діти вже достатньо «розігралися»: вони мають почуватися розкуто й вільно. Гра допомагає оволодіти пластикою тіла, знімає рухові стереотипи,

допомагає проявити нетипову, але корисну для учас ника поведінку, завдяки чому розширюються його можливості під час спілкування.

•        Вправа «Ролі».

Ведучий задає ситуацію: керівник поспішає на нараду (наприклад, директор школи), але по дорозі його зупиняють колеги, батьки, учні, яким потрібно допомогти розв'язати їхні проблеми. Можливі при клади перешкод:

  1. Учитель початкової школи: «У їдальні знову підгоріло молоко».
  2. Батько: «Учитель фізики викликав мене до шко ли з приводу поведінки мого сина. Він несправедливий до дитини».
  3. Учениця 11-го класу: «Учитель фізкультури вигнав мене з уроку за те, що я не принесла спортивну форму. А в мене взагалі немає спортивного костюма».

Завдання директора — вирішити всі питання за визначений короткий термін (наприклад,

5 хв). Гра допомагає дитині «увійти» в роль людей різних со ціальних груп і професій, а відтак, успішно розв'язати життєво важливі проблеми.

Сенситивний тренінг

•        Вправа «Уявний предмет».

Учасники гри передають, починаючи з ведучого, уявний предмет. Кожен подумки уявляє, який він на дотик, за масою, за розміром, і відповідно до цього демонструє уявне передавання «предмета». У цьому виді тренінгу дуже важливим є співрозуміння учасників.

•        Вправа «Рукостискання».

До ведучого по черзі підходять усі учасники тренінгу й тиснуть йому руку. Ведучий із закрити ми очима визначає, кому належить рукостискання. Корисно проаналізувати причини його помилок.

•        Вправа «Скульптор і глина».

Учасники, розділившись попарно, розподіляють ролі. Один із них виконує роль «м'якої глини», ін ший — «скульптора». Першу спробу можна виконати перед усією групою. «Скульптор» за власним задумом (мовчки,«ліпить» із глини якийсь образ, жест, позу тощо. Якщо «глину» не влаштовує поведінка «скульптора», вона може «розвалитися». По закінчен ню гри учасник, який виконував роль «глини», нама гається відгадати, який образ із нього зліпили і чому.

Запитання для групи: «Чи можна було зліпити щось інше?».

» Вправа «Скульптура».

Ведучий уявляє якусь скульптуру й намагається її зліпити з додаткового «матеріалу» — усіх учас ників групи. Потім кожен учасник відгадує, чому його «виліпили» саме в такій позі, з таким виразом обличчя. А насамкінець усі гравці придумують назву скульптурі. У другому варіанті гравці можуть «ліпи ти» скульптуру самостійно, без «майстра». Зверніть увагу на те, наскільки співпадуть наміри, відчуття учасників.

Наприклад, сплетені руки, розташування по колу є свідченням згуртованості .Якщо ж виби рається стандартне зображення, то це — свідчення нещирості в стосунках групи.



Арт-тренінг

Одна із вправ: пропонується намалювати щось на задану тему, наприклад: «Мій клас», «Я та інші», «Ми», «Майбутнє» тощо. При цьому слід використову вати мелодійний, тихий музичний супровід. Малюнок можна зробити у формі колажу. Варіанти: уся група одночасно малює велику картину або кожен індивіду ально свою. Підбиття підсумків — за бажанням групи.

4. Обговорення результатів роботи Тренерський підсумок:

—У спілкуванні й діяльності між людьми відбуваєть ся взаємодія. Перебування учнів у класі не забезпечує автоматично появу активної взаємодії, яка виникає при виконанні спільної діяльності й характеризується такими ознаками: наявність єдиної мети; мотивація спільного виконання справи; об'єднання, а не сума індивідуальних дій учасників; розподіл і координація дій; єдині простір, час, результат виконання справи.

Блок 3. Партнерство (1 год 20 хв)

1.        Тренерський вступ.

— Педагогічне спілкування й педагогічна взає модія, маючи єдину соціальну природу, усе ж суттєво відрізняються одне від одного. Так, педагогічна взаємодія — це обмін інформацією, сприйняттями, діями, враженнями тощо; педагогічна співпраця — це спільна праця або діяльність учасників навчаль но-виховного процесу, що мають в основі взаємодію. Як приклад розглянемо великий заклад, у якому десятки або й сотні кабінетів чи відділів, де працю ють групи людей, котрі часто не знають, що роблять працівники цієї установи поверхом нижче або вище. Звичайно, якщо та чи інша група об'єднує людей усвідомленою метою, то це група співробітників. Якщо кожна група має свої власні цілі, не пов'язані з цілями діяльності інших груп, — то це групи колег або товаришів по службі. Усі вони служать комусь або чомусь, але не взаємодіють один з одним.

Той факт, що навчально-виховний процес у школі не завжди досягає необхідних результатів, пояснюється не стільки відсутністю мотивів до навчання в школярів, скільки недостатньою підготовленістю учнів і вчи телів до організації педагогічної взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Ось чому так важливо, щоб у школі всі, хто причетний до організації навчаль но-виховного процесу (керівники, педагоги, учні, батьки, дитячі громадські організації), співпрацювали.

2.        Виконання завдання.

Потрібно намалювати схему можливої співпраці класного керівника з іншими учасниками навчально-виховного процесу, розкрити зміст і напрями взаємодії між ними в школі та за її межами.

3.        Обговорення.

Під час обговорення потрібно постійно підкреслю вати важливість позитивних взаємин між учасниками навчально-виховного процесу.

4.        Тренерський підсумок:

— Співпраця дорослих і дітей передбачає поєднання вимогливості з повагою, тактовністю, довірою, розши рення не лише обов'язків, але й прав. Сучасна гумані стична парадигма освіти й перехід до суб'єкт-суб'єктних взаємин учасників навчально-виховного процесу передбачають і новий тип стосунків — партнерство.

Отже, під час тренінгу широко використовуються методи, які спрямовані на стимуляцію взаємодії учасни ків. Перевагами тренінгових технологій є те, що вони:

  1. створюють атмосферу невимушеного обговорен ня навчальних, психологічних, особистісних проблем;
  2. сприяють набуттю знань у галузі психології особистості;
  3. дають змогу ознайомитися із загальними мето дичними прийомами групової роботи;

•        розвивають компетентність у спілкуванні;

•        сприяють корекції, формуванню й розвитку установок, необхідних для успішного спілкування, розв'язанню конфліктних ситуацій, розвитку емоцій ної стійкості до складних життєвих ситуацій.



ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ ТА БАТЬКАМ

Поради вчителям

Батьківські збори – як військовий парад. Кожен раз вимагається наново демонструвати свої можливості. Краще, щоб наочно. А головне батьківське питання завжди те саме: що відбувається з моєю дитиною в школі?

Дякуйте батькам за все підряд. Багато разів за одне й теж саме. Обов'язково у присутності всіх. Дякуйте учням за їх надзвичайних батьків. Дякуйте бабусям і дідусям за те, що зустрічають дітей зі школи, допомагають організовувати шкільні свята. Окремо дякуйте татам – за виняткову увагу до потреб школи, за найменший крок назустріч дитині й учителю.

Звичайно, вияв вдячності може бути будь-яким. Але особливо запам'ятовуються листи з подякою.

Записи в щоденнику улюбленого дитяти – найболючіша тема для багатьох батьків. Як правило, записи невиразно інформують про те, чого дитина не виконала в школі. А якщо змінити тактику і почати писати позитивні, схвальні відгуки дякувати дитині офіційно (письмово), регулярно закріплюючи похвалу? Так, це потребує вашого часу, але воно цього варте!

Основне завдання школи, якщо вона справді хоче розірвати ганебне коло протистояння з батьками з приводу прав і обов'язків за виховання і навчання дітей, – переконати батьків у своєму щирому бажанні розділити цю відповідальність порівну.

Батьки не повинні боятися школи (пригадайте відсутність оптимізму на обличчях батьків, коли ви їм повідомляєте про чергові батьківські збори). Батьки не повинні почуватися у школі гостями, яких запрошують тільки на великі свята, або підсобними робітниками для миття вікон чи фарбування парт, або безрозмірними гаманцями, з яких треба "витрушувати" необхідну суму в разі потреби.

Ніколи не "викликайте" батьків до школи. Завжди запрошуйте їх поговорити. І неодмінно наперед. Не практикуйте ситуації "Щоб завтра батьки були у школі!". Адже розмова під гарячу руку призводить до протилежного результату. До того часу, поки зустріч учителя і батьків буде для дитини покаранням, розраховувати на повноцінну співпрацю передчасно...

Вивчайте батьків (та інших членів сім'ї) за їх інтересами, сферою професійної діяльності, методами виховання, але не як маму Світлани чи тата Михасика, а просто як досвідчених дорослих людей, з якими вам доводиться вирішувати спільні проблеми. Можливо, ви зустрінетеся з дивовижними людьми, і вони стануть відомими завдяки вашій щирій зацікавленості.

Учіться у батьків, адже вчитель – це не обов'язково та людина, яка знає більше, а та, яка знає інше.

На жаль, на сьогодні батьківські збори – найпоширеніша форма взаємодії вчителя та родини учня. А де ж поділися лекції, семінари, педагогічні практикуми, дискусії, тренінги, конференції, психолого-педагогічні консультації? Що це – лінощі, дефіцит часу чи професійна невідповідність багатьох учителів? Виходить, кількість батьків, присутніх на зборах, – єдиний показник їх активності, довіри до школи, готовності взяти участь в житті класу. Але й тут дотримання простих правил може суттєво стимулювати процес залучення батьків до школи.

Ніколи не дорікайте батькам, які не відвідують батьківські збори, адже це не сприяє їх бажанню зустрічатися з вами частіше. Завжди щиро (без іронії) радійте їх появі у вашому класі.

Обов'язково звертайтесь до батьків по імені та по батькові, а не кажіть "мама Михайлика". Інакше може скластися враження, що батьки мають значення для вас тільки в такій ролі.

Привселюдно на зборах намагайтеся говорити про загальні проблеми, а не про проблеми конкретної дитини. А хвалити – персонально і обов'язково всіх. Знайдіть кілька теплих слів для кожної дитини. Діти змінюються, дорослішають, освоюють новий простір, і, як правило, набагато успішніше, ніж ми собі уявляємо на перший погляд.

Ви досягнете особливого ефекту, якщо вдасться проаналізувати, чого саме досягли школярі з часу вашої останньої зустрічі з батьками, а що їм не вдалося, залишилося недосяжним. Вияв проблеми має бути конструктивним: ось проблема; заради її вирішення було б непогано зробити це і це; я постараюся зі свого боку, а ви спробуйте зі свого...

Якщо батькам пропонується реальна і конкретна модель застосування батьківських ресурсів, то віддача завжди збільшується. Крок за кроком цілеспрямовані дії сприяють позитивним результатам. Зростає зацікавленість батьків. Вони починають звертатися до вас за порадами, а ви отримуєте можливість відслідковувати розвиток дитини у сім'ї.

Намагайтеся не критикувати дії колег, дотримуйтеся професійної етики, навіть якщо у вас інша думка з цього приводу.

У разі необхідності, просіть батьків про надання допомоги, докладно пояснюючи, чому саме ви не можете без них обійтися; попросіть висунути інші варіанти розв'язання проблеми і з бажанням їх обговорюйте.

Запрошуючи батьків до школи, запитайте себе: "Що я хочу отримати в результаті?" Якщо ви хочете зустрітися з мамою чи татом тільки для того, щоб висловити своє обурення, засудити дії дитини чи батьківські методи виховання, то цей шлях неефективний. Спробуйте знайти й запропонувати конструктивне рішення, і це принесе полегшення перш за все вам.

Під час обговорення в присутності дитини пам'ятайте: наскільки б вона не була винна, батьки завжди (принаймні на людях) повинні бути адвокатами своїх дітей. Нечесно і несправедливо нападати обом на одного!

Не покладайтеся на чутки. Говоріть тільки про достовірно відомі речі, не заохочуйте наклепи.

Намагайтеся не використовувати загальні фрази "погано себе поводить", "не хоче вчитися" тощо. Висловлюйтеся чітко: "не виконав два домашніх завдання з математики", "відмовився відповідати на уроці хімії" і т.д. У такому випадку батькам буде легше проконтролювати подальшу навчальну діяльність дитини.

Пропонуючи різноманітні способи вирішення проблеми, не провокуйте батьків на насилля після так званого "розбору". Цим ви лише настроїте дитину проти себе, і, як результат, діти будуть уникати повідомляти батькам дати чергових зборів.

Завершуючи зустріч, запитайте себе, чи виправдалися ваші очікування щодо неї? З якими почуттями батьки йдуть додому? Як подивиться на мене учень завтра?

Поради батькам

У батьків із школою стосунки нерідко бувають складні... За десять років багато з них так і не можуть переступити через страх відвідування батьківських зборів, "індивідуальних консультацій", на які періодично запрошують вчителі. Але будь-хто з батьків розуміє: роз'єднаність із школою викликає непривабливі наслідки для обох сторін, не кажучи про дитину, яка, як і в давні часи, залишається яблуком розбрату двох соціальних інститутів – сім'ї та школи.

Школа не завжди може задовольнити всі запити батьків. Зрозуміло також, що наявні у школі умови вимагають кращого, а рівень оплати праці, що існує зараз у системі освіти, не дозволяє батькам наполягати на багатьох своїх вимогах. І все ж таки... Якщо глянути на ситуацію по-іншому, то що ж зрештою залежить від нас, батьків? Як ми будуємо наші взаємостосунки зі школою? Не є таємницею те, що школа – це величезний "полігон" для конфліктів, які часом провокуються нами, батьками. Змінити устрій шкільної системи нам не під силу, але, можливо, можна змінити щось у собі?..

Не вимагайте від школи більше, ніж вона може дати. Школа – це частина життя дитини. У першокласників – більша, у випускників – менша. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина жила цікавим життям і поза школою, тоді можливі шкільні поразки і невдачі не будуть настільки руйнівними для її особистості.

Учителі, як і всі інші люди, різні. Не узагальнюйте і не переносьте своє невдоволення на весь колектив школи. Напевне, серед педагогів знайдуться ті, з ким ви можете знайти спільну мову та розуміння.

При виникненні неприємної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, пам'ятайте, будь ласка, що ви – єдина людина, здатна надати їй моральну підтримку при загальному "розборі". Ваше завдання в школі – прояснити становище, а от усі "заходи" краще застосовувати вдома після ретельного спільного обговорення із сином чи донькою.

Приходячи до школи, обов'язково просіть вести діалог на основі конкретних фактів, а не на основі особистих вражень учителів. Враження бувають інколи дуже суб'єктивними, і не варто опиратися лише на них. Намагайтеся зібрати різноманітну інформацію про життя дитини і проаналізуйте її самостійно.

Спробуйте також зрозуміти не тільки особливості поведінки вашої дитини в класі (школі), але й загальну атмосферу навчального закладу. Будь-які вчинки дітей пов'язані із соціальним контекстом, в якому вони розвиваються. Не кваптеся робити поспішні висновки, не зрозумівши справжньої причини саме такої поведінки дитини.

Не приймайте вчительську правоту на віру. Звичайно, не слід обговорювати з дитиною тільки негативні якості (вчинки) учителів. Спробуйте в кожному явищі знайти ту краплю корисного, яка неодмінно присутня в ньому. Вчіть цьому дитину.

Намагайтеся регулярно приходити на батьківські збори. По можливості просіть класного керівника повідомити порядок денний та тривалість зборів.

На самих зборах піднімайте питання загального характеру, важливі для всіх. Усі проблеми, пов'язані саме з вашою дитиною, доцільно розглянути в індивідуальній розмові з учителем. Однак, краще для такої розмови вибрати спеціальний час, оскільки після загальних зборів повноцінна розмова може не відбутися, певні нюанси залишаться нез'ясованими.

Подумайте, чим саме ви можете допомогти школі чи конкретному вчителеві. Не завжди ця допомога повинна проявлятися у матеріальній підтримці. Може статися, що ви володієте якоюсь корисною для школи інформацією чи можете надати консультації, пов'язані з вашою професійною діяльністю або здатні допомогти школі у тиражуванні навчальних матеріалів, забезпеченні комп'ютерними програмами тощо.

Ваша активна участь у житті школи сприятиме позитивному впливові не тільки на вашу дитину, але й на весь освітній простір, в якому вона знаходиться.

І останнє. Для того, щоб навчити дитину дотримуватися соціальних норм, батьки повинні не тільки розповідати про них людині, котра дорослішає, але й демонструвати це на практиці. Подумайте, будь ласка, якими бачить дитина ваші ділові та особисті стосунки з учителями? Чи згодні ви, щоб ваші син чи донька будували свої взаємостосунки з людьми, користуючись саме вашим прикладом? Якщо так – вас можна тільки привітати. Якщо ні – ви маєте час, щоби щось змінити.

Для успішної взаємодії педагогів із сім'ями варто врахувати такі рекомендації:

Чітко й послідовно наголошуйте на цінності дитини. Те, як працівники школи говорять про дітей під час формального й неформального спілкування на початку навчального року, суттєво впливає на розвиток стосунків із сім'ями цих дітей. Батьки цінують здатність учителів бачити різні аспекти особистості дитини, а не лише її академічну успішність; уміння звертати увагу на індивідуальний прогрес дитини, а не ставити інших дітей як взірець для наслідування.

Ставте себе на місце батьків. Батьки цінують зусилля педагогічних працівників, які намагаються зрозуміти, що означає мати дитину з особливими потребами (наприклад, необхідність домовлятися з чиновниками в системі загальної та спеціальної освіти). Іноді батьки вважають, що шкільні працівники не розуміють їхнє розчарування системою освіти. Батьки зауважували, що їх уважають нетерплячими. Вони хотіли б, аби шкільні працівники краще розуміли їхнє розчарування в повільних темпах удосконалення роботи школи в інклюзивній практиці. Працівники шкіл, які намагаються зрозуміти стан батьків, меншою мірою схильні привласнювати право виносити вердикти, які можуть нашкодити взаєминам між сім'єю та школою.

Поглиблюйте своє розуміння культурної різноманітності. Якщо вчителі глибше розумітимуть наявну різноманітність культур, вони зможуть краще навчати дітей та ефективніше співпрацювати із сім'ями. Багато вчителів ніколи не зважали на різноманітність культур. За допомогою ефективних програм підвищення кваліфікації школи можуть допомогти своїм працівникам замислитись над культурною основою власної системи переконань стосовно дітей та їхніх родин, а також щодо впливу цих переконань на міжособистісні взаємини. Значний вплив на культуру справляють приналежність до певного покоління, соціальне становище, освіта, професія, а також інші чинники. Такий підхід до професійного вдосконалення допоможе вчителям використовувати своєрідні «культурні лінзи», через призму яких треба формулювати належні висновки.

Умійте бачити індивідуальність, боріться зі стереотипами. Деякі батьки вважають, що є вчителі, які судять про них і роботу з дітьми лише за фактом наявності в їхньої дитини відхилень у розвитку. Часто педагоги схильні до поспішних узагальнень. Працівникам школи необхідно давати змогу вивчати причини виникнення стереотипів.

Наполегливо працюйте над створенням партнерства. Один із батьків зазначив: «...спершу, коли ви ухвалюєте рішення про створення спільної з батьками команди, можливо, вам не вдасться долучити всіх, але дайте їм якийсь час, не полишайте цю справу». Розглядаючи методи спілкування між школою та сім'єю, батьки звертають увагу на необхідність гнучкіше підходити до планування часу зустрічей, допомагати родинам спілкуватись між собою, щоб вони могли розподіляти обов'язки, пов'язані з наглядом за дітьми.

Виявляйте зацікавленість метою, визначеною батьками для дитини. Першим кроком на шляху до діалогу є необхідність установити особисті контакти з батьками. Деякі педагоги володіють прекрасними вміннями скорочувати психологічну відстань між батьками та фахівцями. Ці вчителі можуть створити атмосферу, в якій батьки не почуваються ніяково. Учителі досягають цього за допомогою використання відповідного стилю спілкування. Однак іноді у відносинах спостерігаються прояви, які батьки називають «синдромом експерта».

Домовтеся з батьками, в який спосіб вони хочуть обмінюватися з вами інформацією. Для успішної співпраці потрібна безперервна й ефективна взаємодія сім'ї та школи. Деякі батьки вважають, що добре мати одну особу у школі, з якою вони мають підтримувати контакт. При цьому підкреслюється важливість стійких контактів з людиною, котра добре знає дитину та її індивідуальні особливості. Учителям необхідно поцікавитись у батьків, з якими працівниками школи вони хотіли би підтримувати зв'язок, як часто, яким чином (беручи участь у різних зустрічах, по телефону, за допомогою письмових повідомлень). Крім того, згодом уявлення батьків про контакти зі школою можуть змінюватися з урахуванням різних чинників, пов'язаних зі змінами в житті сім'ї. Деякі батьки вважають ефективною формою відвідини вчителями помешкань учнів. Адже такі відвідини дітей у домашній обстановці, на їхню думку, можуть допомогти вчителям побачити здібності вихованців, які вони не виявляють у школі.

Використовуйте мову, якою спілкуються в повсякденному житті. Батьки часто почуваються вилученими з процесу планування, якщо фахівці використовують спеціальні терміни під час обговорення результатів тестування, розкладу й визначення необхідних послуг.

Ведіть пошук ефективних форм планування й вирішення проблем. На відміну від офіційних щорічних зборів, бажано влаштовувати регулярні зустрічі команди. Порівняно з офіційними зборами, батьки почуваються набагато комфортніше, обговорюючи проблеми в обстановці, де всі цінують успіхи, дружбу, цікаві історії та смішні анекдоти.

Розробляйте довгострокові плани загальношкільної роботи, яка передбачає участь усіх дітей. Таким чином, навчання у звичайних класах за відповідної підтримки стане нормою для всіх дітей з порушеннями розвитку.

Один із найефективніших способів залучення до навчально-виховного процесу батьків - запросити їх до класу. Це дає їм змогу ознайомитись із сучасними стратегіями роботи з дітьми, які вони потім зможуть використовувати вдома. Деякі батьки самі охоче приєднуються до занять з дітьми у класі, іншим для цього потрібна певна допомога. Працівники школи мають скеровувати дії батьків, ефективно використовувати їхню присутність.

Доцільно розробити певні загальні рекомендації з роботи з дітьми, які допоможуть батькам почуватись у класі зручніше та впевненіше, а також зроблять їхню діяльність продуктивнішою. Ці рекомендації можна роздати батькам або вивісити на дошці оголошень.

Зустрічаючи членів родин у класі, учитель може вручати їм персональні листи з конкретними вказівками, щоб не витрачати час на пояснення. Важливо не забувати в той чи інший спосіб висловлювати вдячність членам родин, які допомагають налагоджувати успішну роботу у класі.

Рекомендації щодо проведення

батьківських зборів

План

Батьківські збори в 5—11-х класах школи

  1. тематика батьківських зборів
  2. форма проведення
  3. анкети для учнів і батьків

Організація роботи з батьками є важливою складовою освітнього процесу..

5-й клас

1. Труднощі адаптації дитини до навчання в 5-му класі

Форма проведення: круглий стіл.

Запрошуються педагоги, що працюють у класі, керівники гуртків, у яких займаються чи будуть займатися діти, бібліотекар.

Завдання педагогів:

  1. Познайомитися з батьками й послухати ко роткі характеристики, які вони дають своїм дітям.
  2. Розповісти про вимоги до навчання зі свого предмета.

Завдання лікаря: ознайомитися з результатами проведеного медогляду, дати з урахуванням отри маних даних рекомендації вчителям, батькам, від значити фізіологічні особливості, пов'язані з віко вими змінами дітей.

Завдання бібліотекаря:коротко розповісти про можливості бібліотеки, ознайомити з бібліо течним фондом, порекомендувати інші бібліоте ки (з великим фондом; розташовані поруч та ін.)

Питання для обговорення:

  1. Роль родини та її значення для адаптації школи у зв'язку з новою якістю навчання й віко вими особливостями.
  2. Закони шкільного  життя в навчанні і ви хованні дитини.

2.        Роль спілкування в житті школяра.
Форма проведення: дискусія.

У ході зборів аналізуються різні педагогічні си туації й проводиться анкетування учнів «Я і моя родина» .За змістом запи тань, наведених в анкеті, можна проводити

індиві дуальні бесіди класного керівника з вихованцями.

Результати анкетування використовуються клас ним керівником під час обговорення теми зборів.

Питання для обговорення:

  1. Значення для дитини родинного спілкування.
  2. Проблеми спілкування в дитячому колективі.

•        Завдання школи й колективу класу з подо лання проблем у спілкуванні.

3.        Культурні цінності родини та їх значення
для дитини

Форма проведення: обмін думками за темою зборів.

Питання для обговорення:

1. Книга та її значення для розвитку пізнаваль них і моральних якостей особистості.

  1. Культурні традиції родини.
  2. Вплив культурних цінностей родини на пізна вальний розвиток дітей.
  3. Розповіді батьків про традиції родини з фор мування культурних цінностей: читання книг, газет і журналів; відвідування театрів і музеїв; спілку вання з природою; туристичні походи та ін.
  4. Лекція класного керівника про вплив куль турних традицій родини на пізнавальну активність дітей (пов'язати її з думками, висловленими у про цесі обговорення теми зборів).

4. Підсумки минулого навчального року «От і стали ми на рік дорослішими»

Форма проведення :усний журнал.

Готуючись до зборів, учні випускають клас ну газету «Я+ти», готують сюрпризи на тему «У майбутньому році тобі бажаю...». У ході зборів проводиться анкетування учнів і батьків . Класний керівник дає всім учням завдання на літо «Де б ти не був, пам'ятай про друзів». Батьків нагороджують за активне співробітництво з класом.

  1. Фізіологічні проблеми дорослішання дітей (виступ лікаря).
  2. Завдання фізичного виховання; вимоги до уроку; проблеми класу, шляхи їх вирішення; робота спортивних гуртків і секцій (виступ учи теля фізичної культури).
  3. Проблеми фізичного розвитку учнів, шля хи вирішення проблем у класі (виступ класного керівника).
  4. Результативність шкільного уроку. Від чого вона залежить?
  1. Аналіз уроків із різних предметів, на яких був присутній класний керівник. Проблема актив ності учнів на уроці (виступ класного керівника).
  2. Рекомендації батькам щодо розв'язання про блеми.

4.        Підсумки минулого навчального року
форма проведення :вогник (разом з учнями).

6-й клас

1. Роль книги в розвитку інтелектуальних і особистісних якостей людини

Форма проведення: круглий стіл.

Збори проходять за участю дітей. Проводиться анкетування батьків (можливо й анкетування дітей з аналогічних питань) (див. додаток 2 на с. 24). Ре зультати анкетування класний керівник використо вує для подальшої роботи з батьками й учнями. Ці кавим буде порівняння результатів анкетування бать ків і учнів, проведеного за цією тематикою раніше.

Питання для обговорення:

  1. Виступ бібліотекаря гімназії з аналізом чи тацьких умінь, запитів учнів. Нагородження най більш активних читачів.
  2. Виступ учителів-предметників із повідом леннями для дітей і їхніх батьків про те, що собою являє підручник.

3.        Виступ батьків і дітей щодо проблем:

  1. «Книга в нашій родині»;
  2. «Традиції нашої родини»;

•        «Ставлення учнів до читання (результат тех ніки читання в 6-му класі)».

4.        Визначення найактивнішого читача класу.
2. Фізичний розвиток учня та шляхи його

вдосконалення

7-й клас

1. Статеві розбіжності, статеве дозрівання. Проблеми їх вирішення

Питання для обговорення:

  1. Роль родини для дитини в період її статево го дозрівання.
  2. Фізіологія підлітка.

3.        Шляхи вирішення проблем у класі,
пов'язаних зі статевим дозріванням дітей (педагогічні ситуації для батьків).

2. Роль родини в розвитку працездатності учня

Форма проведення: обмін думками з теми зборів.

Питання для обговорення:

  1. Роль родини в розвитку працездатності учнів (виступ класного керівника).
  2. Значення мотивації в розвитку працездатності учнів.
  3. Обмін досвідом родин (трудові традиції ро дини, значущість доручень тощо).

До зборів проводиться анкетування батьків із теми зборів Воля і шляхи її формування в учнів

Питання для обговорення:

  1. Роль вольових якостей особистості в подо ланні інстинктів.
  2. Значення родини в подоланні дитиною нега тивних рис характеру.

  1. Думка учнів про себе і свої вольові якості (провести анкетування щодо оцінювання осо-бистісних вольових якостей).
  1. Підсумки попереднього навчального року

8-й клас

1. Роль родини в розвитку моральних якос тей підлітка

Питання для обговорення:

  1. Тема «Закон і відповідальність» (виступ представника правоохоронних органів).
  2. Аналіз класним керівником розвитку колек тиву класу за кілька років і визначення завдань на майбутнє.
  3. Аналіз ситуацій, що містять моральний кон флікт.
  4. Анкетування дітей і батьків із теми зборів, результати якого класний керівник використовує у виховній роботі (див. додаток 4 на с. 24).

2. Здібності гімназистів і роль родини в їх розвитку

Форма проведення: круглий стіл за участю ад міністрації гімназії.

Питання для обговорення:

  1. Аналіз уроків за участю адміністрації, керівників гуртків, робота яких стимулює заняття.
  2. Обмін сімейним досвідом із теми зборів.

Виставка «Світ наших захоплень».

3. Психологічні і вікові особливості підлітка Питання для обговорення:

  1. Психологічні і вікові особливості підлітка (виступ психолога).
  2. Аналіз процесу дорослішання дітей (виступ класного керівника).
  3. Відповіді фахівців на питання батьків із те ми зборів.

4.        Підсумки минулого навчального року

9-й клас

1.Допомога родини в правильній професій ній орієнтації дитини

Питання для обговорення:

  1. Інформація про навчальні заклади, до яких може вступити учень після 9-го класу.
  2. Аналіз професійних інтересів дев'яти класників і ставлення до них батьків.

3.        Рекомендації психолога з профорієнтації.
2.Аналіз навчальної роботи учнів 9-х класів
Питання для обговорення:

  1. Аналіз ставлення учнів до навчання (інфор мацію надають учителі з основних предметів).
  2. Аналіз контрольних робіт, диктантів тощо (об'єктивні оцінки рівня навчальних досягнень учнів).
  3. Співбесіда адміністрації гімназії з невстигаючими учнями.

3. Важка дитина. Яка вона? Питання для обговорення:

  1. Виступ класного керівника з теми зборів.
  2. Виступ представника інспекції у справах не повнолітніх.
  3. Співбесіда відповідних фахівців із батьками.
  1. Аналіз підготовки учнів до державної під сумкової атестації

Питання для обговорення:

1.        Значення родини у відповідальні моменти
життя підлітка.

2.        Готовність учнів до здачі ДПА.

10-й клас

1. Особливості організації навчальної праці гімназиста в 10-му класі і роль батьків у цьому процесі

Питання для обговорення:

  1. Інформація про підготовчі курси, очні й заоч ні школи тощо (виступ класного керівника).
  2. Результати визначення профпридатності уч нів (виступ психолога).
  3. Думка учнів про вибір професії (за даними класного керівника й батьків). Аналіз творів «Про фесія, яку я обираю».

2. Режим дня гімназиста, його роль Питання для обговорення:

  1. Домашні завдання (їх обсяг і необхідний час для виконання).
  2. Додаткова література, що рекомендується пе дагогами.

  1. Аналіз працездатності старшокласників (повідомлення класного керівника, медичних пра цівників і психологів).
  2. Значення харчування в юнацькому віці, ре комендації фахівців для батьків.

3. Відповідальність, самооцінка і самоконт роль. Як їх у собі розвинути? Форма проведення: дискусія. Питання для обговорення:

  1. Що значить бути відповідальною люди ною?
  2. Чи впливає відповідальність на формування самоконтролю й самооцінки?
  3. Як сформувати в собі відповідальність? (Аналіз результатів мозкового штурму.)

4.        Підсумки минулого навчального року

11-й клас

1. Особливості фізичного виховання в 11-му класі

Питання для обговорення:

1. Нормативи і фізичні можливості учнів, їх нє ставлення до уроку фізичної культури (виступ учителя фізкультури).

Рекомендації батькам і учням щодо врахуван ня особливостей фізичного розвитку в 11-му класі.

2. Результативність навчання учнів 11-х класів за перший семестр

Питання для обговорення:

  1. Дні відкритих дверей для батьків.
  2. Співбесіда з батьками з теми зборів.
  3. Значення вибору в житті людини Форма проведення: круглий стіл (дискусія). Питання для обговорення:

Діти і батьки — професійний вибір. За і проти.

4.        Підсумки минулого навчального року

.


По теме: методические разработки, презентации и конспекты

Инновационный проект « Школа здоровья, школа успеха, школа радости»

Успешность усвоения знаний в школе во многом зависит от  здоровья  ребенка. В свою очередь условия и режим обучения способны повлиять на развитие ряда заболеваний. В настоящее время весьма т...

Модель образовательного пространства начальной школы МБОУ «Выльгортская средняя общеобразовательная школа №2» «Школа полного дня»

Модель образовательного пространства начальной школыМОУ «Выльгортская средняя общеобразовательная школа№2»разработана в соответствии с целью современного начального образования – Создание услови...

Развитие учительского потенциала в проекте «школа СОК «Камчия»- школа будущего, школа успеха»

В статье содержится описание опыта формирования педагогического коллектива, развития его потенциала  в процессе реализации проекта "Наша новая школа- школа будущего" в СОК "Камчия" (Болгария).htt...

Современная школа - школа для всех. Инновационная деятельность учителя специальной (коррекционной) школы.

Современная школа - современный учитель.  Инклюзивное образование, принципы инклюзии. Инновационная деятельность в специальной школе....

ДИСТАНЦИОННЫЙ КУРС "ИСТОРИЯ МУЗЫКИ"для Центров детского творчества,Школ искусств, Музыкальных школ,и Средних образовательных школ

Дистанционный курс по предмету "История музыки"  разработан специально для учащихся различных возрастных групп детей от 9 до 13 лет и предназначен в основном для самостоятельного изучения и самоо...